Ухвала суду № 25477295, 24.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року справа №2а/0570/5394/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

секретар судового засідання Сульженко А.В.

за участі представника позивача Толмачової А.М.

представника відповідача бабіної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького обласного Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі № 2а/0570/5394/2012 за позовом Донецького обласного Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у сумі 1 356 412,57 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідачем не забезпечено працевлаштування інвалідів у 2011 році відповідно до нормативу, визначеному чинним законодавством України, тому на нього покладений обов'язок нарахувати та сплатити фінансово-господарські санкції в розумінні ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Відтак, стосовно Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Донбасенерго» нараховані адміністративно-господарські санкції в розмірі 1 353435,16 грн., які у добровільному порядку не сплачені. У зв'язку із порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій нарахована пеня у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення в сумі 2 977,59 грн. Загальна сума позову становить 1 356 412,75 грн. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вищезазначену суму.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року в цій справі у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і в обґрунтування позову.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ПАТ «Донбасенерго» є юридичною особою (ЄДРПОУ 23343582), заходиться за юридичною адресою: 83048, м. Донецьк, проспект Тітова, 8б , зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 26 жовтня 1998 року.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ПАТ «Донбасенерго» за 2011 рік, наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 234 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" складає 262, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування становить 1353435,16 грн., нарахована пеня 2977,59 грн.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ПАТ «Донбасенерго» було подано до Донецького обласного фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік без самостійно визначеної суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відокремлені підрозділи ПАТ «Донбасенерго»: Слов'янською ТЕС, Старобешівською ТЕС та СО «Електроремонт», протягом 2011 року інформували Слов'янський міський центр зайнятості, Старобешівський районний центр зайнятості та Донецькій міський центр зайнятості відповідно, про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів шляхом надання звітів про наявність робочого місця та потребу у працівниках за формою № 3- ПН, а також щомісяця, починаючи з січня по грудень 2011 року повідомляло звітами за формою №3 -ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках» про наявність вільних робочих місць, на яких можна використовувати працю інвалідів.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році в зазначеній сумі.

Проаналізувавши матеріали справи суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, абзацом першим якої встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Наряду з викладеним, згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахування причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Як свідчать матеріали справи, відповідач надавав звіти про наявність вакансій для інвалідів протягом 2011 року.

Відповідно до ст. 19 Закону підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМ України від 31.01.2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Відповідно до п. 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 83, медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якої проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда.

За змістом вищевказаних норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без наявності інваліда, пошуком якого зобов'язані займатися органи працевлаштування, визначені у ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; на підприємства покладений обов'язок із забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вжиті усі необхідні заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів, інформація про наявність вакансій до центру зайнятості, управління праці та соціального захисту населення, відділення Фонду надана в повному обсязі, виділені робочі місця та є бажання товариства працевлаштувати інвалідів. Відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись на підприємстві відповідача, не є підставою для застосування до нього фінансово-господарських санкцій.

Враховуючи наведене, суд вважає, позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПАТ «Донбасенерго» про стягнення сум адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році такою, що задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 27 липня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі № 2а/0570/5394/2012 за позовом Донецького обласного Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у сумі 1 356 412, 57 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов