Ухвала суду № 25476683, 13.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Коршиков С.К.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року справа №2а/1270/2281/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Шальєвої В.А., Сіваченко І.В.

при секретарі Іллінові О.Є.

з участю представника відповідача Леонової З.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганській області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/2281/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій»» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганській області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/2281/2012 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій»» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганській області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволений повністю.

Визнане недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області від 06.12.2011р. № 0001851502 про порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» за платежем податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000, дев'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот чотири гривні 00 копійок.

Стягнуто на користь позивача з державного бюджету України судовий збір в сумі 2146 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у позові (а.с.118-120). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права. Висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають обставинам справи. На думку апелянта, платником податків не враховано, що з набранням з 01 квітня 2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України відсутнє посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 та 2009 років, що увійшло до І кварталу 2011 року. Законодавцем чітко зазначено, що враховується лише від'ємне значення, отримане платником податку за І квартал 2011 року, та зроблено акцент саме на тому, що у декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року зазначається лише те від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло за результатами діяльності у І кварталі 2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі та скасувати постанову суду першої інстанції.

Представники позивача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №319664 серії АБ від 27.05.2011р. Публічне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зареєстрований виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 31380846, свідоцтво про державну реєстрацію № 355737, дата первинної реєстрації 15.06.2011р., дата та номер останньої реєстрації 24.05.2011р., № 13811050030000036.

На виконання пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» і Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року № 271/7592, позивач 09.11.2011р. подав відповідачеві податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ - ІІІ квартал 2011 року №27678, в якій визначив від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 278629465,00 грн, що утворилось шляхом включення до складу витрат поточної суми від'ємного значення за І квартал 2011 року та суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік .

29.11.2011 року відповідачем було здійснено камеральну перевірку зазначеної податкової декларації позивача, за результатами якої 29.11.2011 було складено акт № 000181/1502/31380846.

Відповідно до зазначеного акта перевірки, камеральною перевіркою податкової звітності з податку на прибуток встановлено порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України, так як у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ - ІІІ квартал 2011 року завищено витрати по рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (від'ємне значення рядку 07 податкової декларації за попередній звітний період, або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)» у сумі 278629465,00 грн, шляхом включення до складу витрат по рядку 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, та як слідство цього позивачем було занижено розмір податку на прибуток на 973804,00 грн.

Відповідно до зазначеного акту камеральної перевірки відповідачем 06.12.2011 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001851502, яким було збільшено грошове зобов'язання платника податку на прибуток у розмірі 973804,00 грн.

Предметом спору в даній адміністративній справі є правове питання, яке від'ємне значення об'єкту оподаткування, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України включається до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року - від'ємне значення, отримане платником податку за результатами діяльності у І кварталі 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2009-2010 років, чи також і від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності із пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У відповідності із пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України норми розділу III Податкового кодексу України застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 1 січня 2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням І кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами І календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі і витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базується на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втратив чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають таке: "Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 1 січня 2011 pоку, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання представника відповідача на судове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. у адміністративній справі № 2а/1270/609/2012 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011р. №0001401502, яким відмовлено позивачеві у задоволенні його позовних вимог, враховуючи те, що на час розгляду адміністративної справи та прийняття рішення зазначене рішення Луганського окружного адміністративного суду не набрало законної сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.12.2011р. № 0001851502.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганській області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/2281/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/2281/29012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 18 липня 2012 року.

Колегія суддів: М.В. Бишов

В.А. Шальєва

І.В. Сіваченко