Постанова № 25471545, 26.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2012 р.

справа № 2а-0870/7723/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Чередниченко В.Є.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод "Прилив"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 24 жовтня 2011 року

за позовом Бердянської Об’єднаної державної податкової інспекції

Запорізької області Державної податкової служби

до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Прилив"

про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

Бердянська Об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби звернулась із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства Завод «Прилив», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 473 941,93 грн. в рахунок погашення заборгованості підприємства перед бюджетом, за рахунок стягнення коштів, рухомого та іншого майна підприємства, що не забезпечує ведення його виробничої діяльності. В обґрунтування позову посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку за землю на загальну суму 375 828,93 грн., який виник на підставі поданих ним до податкового органу уточнюючих розрахунків по земельному податку за 2008-2011 роки, в яких відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання до сплати на загальну суму 375 828, 93 грн.; по податку на додану вартість у сумі 98 113,00 грн., який виник на підставі поданих підприємством до Бердянської ОДПІ Запорізької області податкових декларацій за червень 2010 року - липень 2011 року, в яких відповідачем самостійно визначено суму зобов'язань до сплати у розмірі 98 113,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року адміністративний позов Бердянської Об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства Завод «Прилив»про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Завод «Прилив» кошти у сумі податкового боргу із земельного податку у сумі 375 828 (триста сімдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 93 коп. на користь Місцевого бюджету м. Бердянськ та кошти у сумі податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 98 113 (дев'яносто вісім тисяч сто тринадцять) грн. 00 коп. на користь Деоржавного бюджету м. Бердянськ.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову суду.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги викладені в апеляційній скарзі задовольнити частково, постанову суду скасувати, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п.4.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000року, який діяв на час виникнення у підприємства заборгованості за 2010 рік. У відповідності з п.п.4.1 4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-111 було подано податкові декларації по податку на додану вартість до Бердянської ОДПІ за липень 2010 року з визначеною сумою податкового зобов'язання по податку на додану вартість до сплати в бюджет в розмірі 3 058,00 грн.; серпень 2010 року з визначеною сумою податкового зобов'язання по податку на додану вартість до сплати в бюджет в розмірі 1 089,00 грн.; вересень 2010 року -2 709,00 грн.; жовтень 2010 року - 2 520,00 грн.; листопад 2010 року-1 769,00 грн.; грудень 2010 року -1 530,00 грн.. У встановлені законом строки зобов'язання за вказаними деклараціями погашені не були, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по податку на додану вартість за червень-грудень 2010 року у сумі 18 312,00 грн.

Крім того, ВАТ «Завод «Прилив»має заборгованість по податку на додану вартість за січень-липень 2011 року та по земельному податку за 2008-2011 роки згідно наданих декларацій. При цьому, відповідачем зобов'язання, що виникли на підставі розрахунків та декларацій у розмірі 473 941,93 грн. у встановлені законом строки не сплачені.

Відповідно до положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Тому, згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В даному випадку з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.

З 08.08.2007 року ВАТ «Завод «Прилив» знаходиться в стадії санації та питання про всі виплати, в тому числі й заборгованості по податковим зобов’язання вирішені планом санації з послідуючими доповненнями та змінами. Згідно п.3 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»санація - це система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Згідно даних податкового органу підприємство знаходиться у процедурі банкрутства із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, тобто законодавець розмежує поняття власника майна та керуючий санацією. Керуючий санацією є фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника.

Згідно п.6 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»керуючий санацією зобов'язаний: прийняти в господарське відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації; відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами; розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника; організувати ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності; здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржником; від імені боржника заявляти позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну (додаткову) чи солідарну відповідальність; розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів, зазначених в абзаці сьомому цієї частини; звітувати перед комітетом кредиторів щодо послідовної реалізації плану санації; повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали державний орган з питань банкрутства про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов'язків; забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Ухвалою Господарського суду від 03.09.2009 року продовжено процедуру санації шість місяців. Новим планом санації передбачено графік черговості задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Отже, задоволення поточних вимог позивача завадить здійсненню виплат конкурсним кредиторам згідно визначеної санацією черговості.

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону № 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. При цьому, за частиною 6 статті 12 Закону № 2343 дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Насамперед, відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 -III (зі змінами та доповненнями) (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом не були прийняті заходи, передбачені Законом № 2181, а саме Бердянською ОДПІ Запоріжської області не винесено жодної податкової вимоги. Дані обставини не спростовуються матеріалами справи. По боргу за періоди з 30.07.2010 року по вересень 2011 року за рахунками за розрахунками за 2008,2009,2010,2011 роки податкові вимоги відповідачу не пред'являлися.

В зв'язку з тим, що ВАТ «Завод «Прилив» податкові вимоги по боргу з 30.07.2010 року по вересень 2011 року в сумі 473 941 грн. 93 коп. не надсилались, у ДПІ не виникло право на стягнення цього боргу в судовому порядку.

Оскільки сума боргу не є спірною та визнається відповідачем, а також внесена до плану санації, в даному випадку відсутній спір, який підлягає судовому захисту.

У зв’язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Завод "Прилив"–задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року.- скасувати.

Провадження у справі за позовом Бердянської Об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Прилив" про стягнення суми –закрити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: В.Є. Чередниченко