Ухвала суду № 25471542, 24.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р.

справа № 2а-0870/8977/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Чередниченко В.Є.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду

апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Калініча

Чернігівського району Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 21 листопада 2011 року

за позовом Чернігівського районного центру зайнятості

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Калініча

Чернігівського району Запорізької області

про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року Чернігівський районний центр зайнятості звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна Чернігівського району Запорізької області про стягнення боргу у розмірі 13 943 грн. 99 коп., посилаючись на те, що у відповідності до відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття поданої за 2005 рік відповідач має недоїмку зі збору страхових внесків у сумі 15 643 грн. 99 коп. Відповідно до узгоджених графіків погашення заборгованості по страховим внескам до Фонду соціального страхування на випадок безробіття на 2010 - 2011 рік сплачено заборгованість у розмірі 1 500 грн. Відтак, станом на 01 жовтня 2011року заборгованість по страховим внескам складає 13 943 грн. 99 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року позовні вимоги Чернігівського районного центру зайнятості задоволено в повному обсязі, стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Калініна Чернігівського району Запорізької області заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 13943 грн.. 99 коп.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати та прийняти нову постанову суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне сільськогосподарське підприємство імені Калініна Чернігівського району Запорізької області зареєстроване в Чернігівському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків на випадок безробіття у відповідності до ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

12 січня 2006 року ПСП « ім.Калініча»подано до Чернігівський районний центр зайнятості подано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2005 рік., відповідно до якого вбачається наявність недоїмки у розмірі 15.643грн. 90 коп., 25 лютого 2010 року ПСП ім. Калініна надало до Чернігівського РЦЗ графік погашення заборгованості по страховим внескам в Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2010 рік. Станом на 06.01.2011року ПСП ім. Калініна надало до Чернігівського РЦЗ графік погашення заборгованості по страховим внескам в Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2011 рік.

З урахуванням сплати по поданим графікам погашення заборгованості, загальна заборгованість по страховим внескам до Фонду соціального страхування на випадок безробіття станом на 01.10.2011 року складає 13943 грн. 99 коп.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на страховика - роботодавця покладений обов'язок своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Частиною 3 статті 17 вказаного Закону (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) було передбачено, що якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені статтею 38 цього Закону. Частиною 1 статті 38 вказаного Закону (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) передбачалось, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Згідно зі статтею 34 Закону №1533 Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.

Відповідно до ч.І ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(в редакції, що діяла до 01.01.2011р.) строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем самостійно визначено суму недоїмки зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття у розмірі 15643 грн. 99 коп. та частково сплачено зазначену недоїмку у розмірі 1500 грн., відтак з матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує щодо розміру заборгованості, проте заперечує лише щодо строків давності застосування такого стягнення, відтак адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, а заборгованість у розмірі 13943 грн. 99 коп. підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Калініча Чернігівського району Запорізької області –залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: В.Є. Чередниченко