Постанова № 25467148, 21.03.2012, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №1706/71/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого -судді Сидоренко З.С.,

за участю секретаря Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Берестівської сільської ради Дубровицького району про визнання протиправним дій субєкта владних повноважень,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Берестівської сільської ради Дубровицького району та просить визнати дії відповідача щодо відмови у приватизації частини належної їй присадибної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними, а рішення Берестівської сільської ради №61 від 18 липня 2011 року скасувати.

Крім того, просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати - 31,11 грн. сплаченого судового збору та 1200 грн. витрат на правову допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що у червні 2011 року вона подала до Берестівської сільської ради заяву щодо приватизації присадибної земельної ділянки. Відповідно до кадастрового плану, належна їй присадибна земельна ділянка має загальну площу 0,1532 га. Листом від 18 липня 2012 року виконком Берестівської сільської ради повідомив її про результати розгляду заяви, в якому зазначив, що рішенням Берестівської сільської ради №61 від 18 липня 2011 року їй надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 0,1408 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. При вирішенні питання реалізації її конституційного права на власність не враховано, фактично вилучено з належної їй земельної ділянки її частину. Оскільки згоди на вилучення у неї землі вона не давала, зазначений у відповіді сільської ради прохід знаходиться в межах належної їй присадибної земельної ділянки, а загальна площа присадибної земельної ділянки відповідає нормам безоплатної передачі громадянам земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, який знаходиться у селі. Рахує, що рішення сільської ради, на яке посилається відповідач, є незаконним в частині визначення розміру земельної ділянки на яку вона може претендувати у порядку приватизації.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просить задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача Берестівської сільської ради - Дашук М.П. позов не визнав. Пояснив, що прохід, який проходить з вул.Миру до вул.Набережна, за який іде спір, відноситься до земель загального користування с.Берестя та позначений у генеральному плані за 1986 рік. Цим проходом жителі села користуються більш як 50 років. Тому, коли ОСОБА_1 почала самовільно перекривати цей прохід і жителі вул.Набережна почали протестувати. Відповідно з вини ОСОБА_1 виникла соціальна напруга, про свідчать колективні звернення жителів села. З метою недопущення соціальної напруги, комісією з питань агропромислового комплексу, охорони навколишнього середовища було проведено обміри земельної ділянки. Метою даної комісії було вияснення відповідності земельної ділянки ОСОБА_1 в межах населеного пункту до земельно-облікових документів. Даний акт було розглянуто на сесії сільської ради та прийняте рішення згідно законодавства. Що стосується вилучення у ОСОБА_1 земельної ділянки під проходом, то вона їй не належить. Кадастровий план земельної ділянки, який додано до позову є недійним, так як він був виконаний працівником ПП "Дубровицьке земельно-кадастрове бюро" самовільно, без присутності представників Берестівської сільської ради, в двох екземплярах: з проходом та без нього, по замовленню ОСОБА_1 Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши докази по справі, суд позов задовольняє з наступних підстав.

Згідно кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_1 в с.Берестя (а.с.11) площа земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд становить 0,1532 га.

Як встановлено у судовому засіданні, житловий будинок та вказана земельна ділянка, що належала, як землекористувачу, ОСОБА_4 - батьку ОСОБА_1, на що, згідно чинного законодавства, було оформлено спадщину.

Своє підтвердження у судовому засіданні знайшла та обставина, що батько ОСОБА_1 при житті відступив метр своєї земельної ділянки за власним житловим будинком для свого рідного брата для того, щоб останній міг вільно проходити до свого будинку з вул.Миру до вул.Набережна.

ОСОБА_1 пояснила, що після смерті рідного брата її батька, даним проходом почали користуватися інші мешканці села без її згоди, що постійно порушує спокій її сім'ї, де є дитина-інвалід. Дані обставини змусили її ставити питання про приватизацію всієї земельної ділянки, якою користувався її покійний батько.

Вищевказане підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с.7).

Частиною 1 ст.377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч.1 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зверталася до сільської ради із заявою (а.с.8).

Однак, не враховуючи викладене у вищевказаній заяві, рішенням Берестівської сільської ради №61 від 18.07.2011 року (а.с.32) передано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, яка перебувала у користуванні загальною площею 0,1408 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 без урахування пішохідного проходу з вул.Миру до вул.Набережна, який є тим одним метром від житлового будинку ОСОБА_1

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин.

Відповідач в судове засідання не надав доказів правомірності винесення рішення №61 від 18.07.2011 року, незважаючи на те, що ст.71 КАС України передбачено обов'язок надати докази.

Згідно квитанції №828481 від 26.09.2011 року (а.с.13) ОСОБА_1 понесла 1200 грн. витрат на правову допомогу.

Частиною 1 ст.90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.11, 12, 17-19, 69, 71, 159-163, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати дії Берестівської сільської ради щодо відмови у приватизації частини належної ОСОБА_1 присадибної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - неправомірними.

Скасувати рішення Берестівської сільської ради №61 від 18 липня 2011 року "Про приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд".

Стягнути з Берестівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04385014) на користь ОСОБА_1 1200 грн. (одна тисяча двісті гривень) витрат на правову допомогу та 31,11 грн. (тридцять одну гривню 11 копійок) судового збору, сплачених останньою при подачі позову, а всього 1231,11 грн. (одна тисяча двісті тридцять одна гривня 11 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк, з дня отримання копії постанови.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С.