Постанова № 25466937, 26.07.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. Справа № 5023/1825/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

прокуратури -Кабанця В.О. (посвідчення №100 від 07.03.2012р.)

Фонду державного майна -Зучека Є.Н. (довіреність №433 від 01.12.2011р.)

ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»- не з*явився

ЗАТ «Завод «Технопривод»- не з*явився

ТОВ «Опціон»- Нежельської О.С. (довіреність б/№ від 24.07.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон», м. Харків (вх. № 2098 Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2012р. у справі № 5023/1825/12 (суддя Погорелова О.В.)

за позовом Заступника Прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі:

1) Фонду державного майна України, м. Київ,

2) Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів», м. Рівне,

3) Закритого акціонерного товариства «Завод Технопривод», с. Городок

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон», м. Харків

про стягнення 426000,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 р. Заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ, Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів», м. Рівне, Закритого акціонерного товариства «Завод Технопривод», с. Городок звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опціон»про стягнення 426000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б-807Ю, укладеного між ЗАТ «Технопривод»та ТОВ «Опціон».

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.07.2012р. справа №5019/1509/11 направлена до господарського суду Харківської області за підсудністю.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2011 р. у справі №5019/1509/11-5023/6826/11 (суддя Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р., в позові заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ТОВ "Компанія Опціон" стягнення 426000,00 грн. відмовлено, позов заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" до ТОВ "Компанія Опціон" стягнення 426000,00 грн. залишено без розгляду, позов заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" до ТОВ "Компанія Опціон" стягнення 426000,00 грн. залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2012р. вказані судові рішення скасовані, справа направлена до господарського суду Харківської області для розгляду по суті, в іншому складі суду.

При новому розгляді, рішенням господарського суду Харківської області від 07.06.2012р. по даній справі позовні вимоги Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ, Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів», м. Рівне, Закритого акціонерного товариства «Завод Технопривод», с. Городок до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опціон»про стягнення 426000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б-807Ю, укладеного між ЗАТ «Технопривод»та ТОВ «Опціон»задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон»426000,00 грн. заборгованості, 8520,00 грн. судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з*ясування обставин справи, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення відхилено, як доказ по справі, на підставі ст. 43 ГПК України, рішення Третейського суду при Асоціації «Захисту прав приватних інвестицій»від 10.08.2011р., яким було визнано недійсним договір № Б-8071О купівлі-продажу цінних паперів від 20.03.2008р. Відхиляючи цей доказ, господарський суд зазначив, що третейське застереження у договорі купівлі-продажу відсутнє, будь-яка інша інформація щодо укладання третейської угоди в інший спосіб - в матеріалах справи також відсутня. Проте, на думку апелянта цей висновок суду не відповідає матеріалам справи, оскільки в матеріалах справи є копія третейської угоди, відповідно до якої, сторони цієї угоди передали цей спір на вирішення третейського суду.

ЗАТ «Завод «Технопривод»надало відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Опціон», в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2012р. по даній справі залишити без змін. У відзиві 3-м позивачем зазначено, що господарський суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, дослідивши всі обставини справи та у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Представники 2-го та 3-го позивача в судове засідання не з*явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 20.03.2008 року між ТОВ "Компанія "Опціон" та АТ "Завод Технопривод" був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-807Ю, відповідно до якого, АТ "Завод Технопривод" зобов'язався передати ТОВ "Компанія "Опціон", а ТОВ "Компанія "Опціон" зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору цінні папери, у відповідності до п. 1.2, за ціною у відповідності з п. 1.3 договору. Відповідно до п. 1.2 договору, характеристика цінних паперів та їх кількість були визначені наступним чином:

- вид, тип та форма випуску цінних паперів - сертифікат інвестиційний іменний;

- форма існування цінних паперів - документарна;

- Емітент цінних паперів - Закритий недиверсифікований венчурний пайовий фонд "Лідер Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард";

- код ЄДРПОУ емітента цінних паперів - 32439633, код фонду 233019;

- код цінних паперів (ISIN) - UA200187FA04;

- кількість цінних паперів - 433 шт.;

- номінальна вартість одного цінних паперів - 1000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору, загальна вартість цінних паперів становить 994000,00 грн.

Згідно розділу 2 договору, ТОВ "Компанія "Опціон" зобов'язаний оплатити на поточний рахунок АТ "Завод Технопривод" суму, що відповідає загальній вартості покупки цінних паперів в строк до 31.12.2008 року, а АТ "Завод Технопривод" зобов'язаний передати ТОВ "Компанія "Опціон" цінні папери в строк до 31.12.2008 року. Передача цінних паперів оформлюється підписанням сторонами акту прийому-передачі, що складає невід'ємну частину цього договору.

20.03.2008 року між сторонами був підписаний акт прийому-передачі цінних паперів до вказаного договору купівлі-продажу цінних паперів. Відповідно до цього акту, АТ "Завод Технопривод" передав, а ТОВ "Компанія "Опціон" прийняв вищевказані цінні папери.

21.09.2009 року відповідач платіжним дорученням № 12 перерахував на рахунок третього позивача 568000,00 грн. -частину вартості цінних паперів по договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-807Ю від 20.03.2008 року.

Отже, заборгованість відповідача перед третім позивачем становить 426000,00 грн.

В позовній заяві АТ "Завод Технопривод" також зазначив, що враховуючи, що свої зобов*язання по спірному договору він виконав в повному обсязі - на підставі акта прийому -передачі передав відповідачу цінні папери, у відповідності до характеристик та кількості, визначених п. 1.2 договору, а відповідач свої зобов*язання виконав частково, перерахував третьому позивачу 568000,00 грн. -заборгованість по спірному договору на день подання позову становить 426000,00 грн., тому є всі підстави для задоволення даного позову.

Розглядаючи дану справу в порядку нового розгляду, господарський суд встановив, що вимоги прокурора та позивачів щодо стягнення з відповідача на користь третього позивача 426000,00 грн. заборгованості за спірним договором, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Зокрема, господарський суд вказав, що критично оцінює твердження відповідача щодо існування рішення третейського суду про визнання недійсним спірного договору та передання цінних паперів за цим договором Акціонерному товариству «Завод «Технопривод», згідно акту приймання -передачі цінних паперів. Крім того, судом також зазначено, що в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо укладення третейської угоди між відповідачем та третім позивачем (обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди), які надавали б законну можливість передачі справи для вирішення до третейського суду. Також, господарський суд вказав, що директором АТ "Завод "Технопривод" Скрипнюком М.І., який призначений директором товариства на підставі рішення загальних зборів від 26.05.2011р., не було підписано ніяких третейських угод від імені АТ "Завод "Технопривод".

Проте, з такими висновками не погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається що, ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2012р. витребувано для огляду матеріали третейської справи № 05/11/08/03, копія якої приєднана до матеріалів даної справи. З матеріалів цієї третейської справи вбачається, що рішенням Третейського суду при Асоціації «Захисту прав приватних інвестицій»від 10.08.2011р. по справі №05/11/08/03 за позовом ПрАТ «Інвестиційна компанія «Восток-Інвест»та ТОВ «Компанією «Опціон»до ПАТ «Завод «Технопривод»позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-807Ю від 20.03.2008р. задоволені, визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-807Ю від 20.03.2008р., укладений між ЗАТ «Завод «Технопривод», ЗАТ «Інвестиційна компанія «Восток-Інвест»та ТОВ «Компанія «Опціон». Зобов*язано ТОВ «Компанія «Опціон» повернути ПАТ «Завод «Технопривод», як правонаступнику ЗАТ «Завод «Технопривод»433 шт. іменних цінних інвестиційних сертифікатів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Лідер» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» шляхом підписання акту прийому-передачі цінних паперів. Зобов*язано ТОВ «Емітент-Сервіс»внести до системи реєстру власників іменних цінних паперів -іменних інвестиційних сертифікатів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Лідер»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Форвард» зміни, що стосуються переходу права власності на 433 шт. іменних інвестиційних сертифікатів від ТОВ «Компанія «Опціон»до ПАТ «Завод «Технопривод», як правонаступника ЗАТ «Технопривод». Стягнуто з ПАТ «Завод «Технопривод», як правонаступника ЗАТ «Завод «Технопривод»на користь ТОВ «Компанія «Опціон»568000,00 грн., отриманих за договором №Б-807Ю купівлі-продажу цінних паперів від 20.03.2008р.

12.08.2011р., на підставі рішення Третейського суду при асоціації «Захисту прав приватних інвестицій»від 10.08.2011р. по справі №05/11/08/03, видано передавальне розпорядження, відповідно до якого з рахунку ТОВ «Компанія «Опціон»на рахунок ПАТ «Завод «Технопривод»передаються цінні папери -433 шт. інвестиційних сертифіката.

12.08.2011р. сторонами складений та підписаний повноважними особами - ТОВ «Компанія «Опціон», ПАТ «Завод «Технопривод»та ПрАТ «Інвестиційна компанія «Восток-Інвест»акт прийому-передачі цінних паперів, відповідно до якого, ТОВ «Компанія «Опціон»передало, а ПАТ «Завод «Технопривод»прийняло цінні папери, у відповідності до характеристик та кількості, визначених п. 1.2 договору №Б-807Ю від 20.03.2008р.

В матеріалах справи є також угода про передачу спору на розгляд до третейського суду, підписана 20.05.2011року повноважними особами ТОВ «Компанія «Опціон», ПрАТ «Інвестиційна компанія «Восток-Інвест», ПАТ «Завод «Технопривод», ТОВ «Емітент-Сервіс», відповідно до умов якої, вищевказані сторони уклали угоду про передачу спору, що виник між сторонами з приводу визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-807Ю від 20.03.2008р. та застосування наслідків недійсності правочину, на розгляд до постійнодіючого Третейського суду при асоціації «Захисту прав приватних інвестицій».

Відповідно до статті 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Відповідно до ст. 45 цього закону, рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

Статтею 46 цього закону передбачено, що рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.

Відповідно до ст. 50 цього закону, сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 51 цього закону передбачений порядок оскарження рішень третейських судів. Так, рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Вищевказане рішення третейського суду ніким із сторін -учасників спору не оскаржене (в матеріалах справи відсутні такі докази), воно є дійсним та, у відповідно до статті 50 Закону України «Про третейські суди», обов*язковим до виконання для сторін даного спору.

Таким чином, враховуючи наявність рішення третейського суду про визнання недійсним спірного договору, та доказів його виконання з боку відповідача -акт від 12.08.2011р. прийому-передачі ПАТ «Завод «Технопривод»цінних паперів, що підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку ЗАТ «Завод «Технопривод»на дату 13.08.2011р. (а.с. 96 т. 1), висновок господарського суду щодо відсутності третейської угоди, а тому неправомірності рішення третейського суду, не відповідає матеріалам справи та дійсним обставинам справи, оскільки третейська угода між сторонами договору Б-807Ю купівлі-продажу цінних паперів від 20.03.2008р. була укладена 20.05.2011 року у письмовій формі і вона відповідає всім вимогам ст. 12 Закону України «Про третейські суди».

Отже, враховуючи що на час звернення з даним позовом, цінні папери, характеристики та кількість яких визначені у п. 1.3 спірного договору, містяться на рахунку третього позивача, що підтверджується вищевказаною випискою з реєстру власників іменних цінних паперів, у господарського суду були відсутні правові підстави щодо стягнення з відповідача 426000,00 грн.

Що стосується твердження ЗАТ «Завод «Технопривод»щодо його неосвідченості про прийняття третейським судом рішення від 10.08.2011р. по справі №05/11/08/03 щодо визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу цінних паперів, колегія суддів зазначає наступне.

30.07.2010р. відбулись загальні збори акціонерів ЗАТ «Завод «Технопривод»(т.1, а.с.100-111), на яких було прийнято рішення про приведення діяльності ЗАТ «Завод «Технопривод»у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», в тому числі було прийнято рішення про зміну типу товариства та затвердження статуту в новій редакції. На підставі цього рішення, 25.08.2010р. був зареєстрований статут ПАТ «Завод «Технопривод»в новій редакції, про що в Єдиному державному реєстрі був зроблений відповідний запис (запис 6 в довідці з ЄДР від 10.05.2012р. (т.З, а.с.7-20)). В подальшому, 14.02.2011р. відбулись ще одні загальні збори акціонерів, які також приймали рішення про затвердження статуту ПАТ «Завод «Технопривод»в новій редакції. Цей статут 17.03.2011р. також був зареєстрований у встановленому порядку, про що в Єдиному державному реєстрі був зроблений відповідний запис (запис 8 в довідці з ЄДР від 10.05.2012р. (т.З, а.с.7-20)).

В п. 1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «Завод «Технопривод»(т.1 а.с.112-130), вказано, що останнє було перейменоване з Закритого акціонерного товариства «Завод «Технопривод». Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 17.02.2011р. по справі № 20/8, залишеним в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. були визнані недійсними рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Завод «Технопривод» від 30.07.2010р. та статут ПАТ «Завод «Технопривод», зареєстрований 25.08.2010р.

На підставі рішення суду від 17.02.2011р. у справі № 20/8 державним реєстратором 30.05.2011р. в порядку, встановленому ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»були внесені зміни до Державного реєстру у записи 10, 11 та 12. Однак, постановою ВГСУ від 15.08.2011р. були скасовані всі судові рішення по справі № 20/8, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, яка на сьогоднішній день досі не розглянута.

На підставі листа № 495-0-22-11-7.3/3 від 22.03.2012р. діяльність державного реєстратора з приводу внесення змін до ЄДР стосовно ПАТ «Завод «Технопривод»була предметом перевірки Державної реєстраційної служби України. Отже, при проведенні перевірки діяльності державного реєстратора Рівненської РДА був виявлений факт внесення останнім до ЄДР недостовірних відомостей. Проведеною перевіркою встановлено наступне: «30.05.2011 Скрипнюком М.І. було подано державному реєстратору пакет документів для внесення змін до відомостей про юридичну особу ПАТ "Завод "Технопривод", які містяться в ЄДР, пов'язаних із зміною керівника цієї юридичної особи.

На підставі поданих документів державним реєстратором 30.05.2011 до ЄДР внесено зміни відомостей про юридичну особу, що не пов'язані із змінами в установчих документах, а саме змінено керівника ПАТ "Завод "Технопривод" та осіб, які мають право вчиняти дії від імені цієї юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, а саме змінено ОСОБА_6 на ОСОБА_7

01.06.2011 державним реєстратором до відомостей ЄДР внесено запис про корегування запису від 30.05.2011 та змінено відомості про юридичну особу:

повне найменування - Закрите акціонерне товариство "Завод "Технопривод ";

засновники (учасники) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клесівські граніти"; Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів";

статутний капітал - 4537766 гривень;

керівник - Скрипнюк М.І.

Зазначені вище відомості не відповідають відомостям, що містяться у статуті товариства, зареєстрованого 17.03.2011.

Проте, станом на 01.06.2011 у державного реєстратора не було відомостей, які могли б стати підставами для проведення корегування запису від 30.05.2011.

Внаслідок вчинення Державним реєстратором описаних вище дій, в ЄДР була змінена інформація про розмір статутного капіталу ПАТ «Завод «Технопривод»та змінена повна назва товариства: Публічне акціонерне товариство «Завод «Технопривод»було замінено на Закрите акціонерне товариство «Завод «Технопривод».

Таким чином, на сьогоднішній день в ЄДР повне найменування відповідача-3 значиться як Закрите акціонерне товариство «Завод «Технопривод», і, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України, - це є недостовірною інформацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення»від 23.03.2012 № 6, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про незаконність та необґрунтованість рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2012р. по даній справі.

В даному випадку невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, призвело до незаконного висновку суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, за відсутності в матеріалах справи достатніх підстав, що суттєво вплинуло на права і обов'язки сторін та інших учасників судового процесу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2012р по даній справі, прийняття нового - про відмову в позові.

Керуючись статтями 99, 101, п.2 ст. 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду; -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Опціон»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2012р. по справі №5023/1825/12 скасувати.

Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.07.2012р.

Головуючий суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шутенко І.А.