Рішення № 25466383, 18.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/8154-2012 18.07.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. за участю секретаря Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ

до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, м.Київ

про: стягнення 455 082,03 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Цурка Н.О. (дов. №93/2012/02/13-29 від 13.02.2012р.);

від Відповідача -не з'явились.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго", м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення основного боргу та штрафних санкцій за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 250495 від 01.04.2004р. у розмірі 455 082,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-55/8154-2012 від 19.06.2012р., яку призначено до розгляду на 18.07.2012 р.

Через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання про зобов'язання Позивача направити на адресу Відповідача копію позовної заяви та відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судовому засіданні 18.07.2012р. судом було відхилено клопотання Відповідача про зобов'язання Позивача направити на адресу Відповідача копію позовної заяви, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи містяться належні докази направлення Відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Представник Позивача в судовому засіданні надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію Витягу з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, довідку про надходження Київським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством теплову енергію за Договором № 250495, копію Акту про звіряння розрахунків за теплову енергію за Договором № 250495 від 01.04.2004 між сторонами по справі № 5011-55/8154-2012 станом на 01.07.2012р., докази надсилання Акту звіряння розрахунків на юридичну адресу Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (копії списку згрупованих поштових відправлень, фіскального чеку поштового відділення зв'язку, опису вкладення у цінний лист), копію довіреності № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012р.

В судовому засіданні 18.07.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні, яке міститься в матеріалах справи та поданою через канцелярію суду заявою.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством „Київенерго" (Позивачем) та Київським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством (Відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.04.2004 № 250495.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України Позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з Відповідачем для потреб: опалення -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку Відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення Договору розрахунковим способом та по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011р. - затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись в період дії договору.

Згідно п. 5 Додатку 4 до Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 2 Додатка 4 до Договору Відповідач виконує до початку розрахункового періоду(місяця).

Пунктом 7 Додатка 4 до Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Обґрунтовуючи свою позицію, Позивач зазначає про те, що Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, внаслідок чого за період з 01.02.2012р. по 01.05.2012р. у останнього виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.05.2012р. становить 439 032,18 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку споживання теплової енергії за спірний період та довідкою про розрахунок основного боргу.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів, а саме Акту звіряння розрахунків за теплову енергію станом на 01.07.2012р. та Довідки про надходження коштів за спожиту теплоенергію, вбачається, що Відповідачем в повному обсязі було погашено заборгованість у розмірі 439 032,18 грн., до подання Позивачем позову до суду 13.06.2012р., що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 439 032,18 грн. в повному обсягу.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені сформульована безпосередньо у п. 7 Додатку № 4 до Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив: що розмір пені, який заявлений до стягнення перевищує розмір, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 01.06.2012р., а отже - підлягає стягненню частково у сумі 11 994,90 грн. В решті позовних вимог в цій частині -відмовити.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив: що розмір 3% річних, який заявлений до стягнення перевищує розмір, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 01.06.2012р., а отже - підлягає стягненню частково у сумі 2 367,04 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок інфляційних нарахувань за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1" встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 604,90 грн. за період з моменту прострочення по травень 2012р., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже - підлягає стягненню в повному обсягу у сумі 604,90 грн.

Отже, враховуючи те, що відносини, які виникли між Сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами, суд відзначає, що після підписання відповідачем договору на постачання теплової енергії у нього виникли безумовні зобов'язання виконання умов договору та оплати теплової енергії.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ: 03187691) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ (код ЄДРПОУ: 00131305) пеню у розмірі -11994,90 грн., інфляційні нарахування у розмірі -604,90 та 3% річних у розмірі -2367,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

4.Стягнути з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ: 03187691) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м.Київ (код ЄДРПОУ: 00131305) судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева