Рішення № 25466364, 11.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/4658-2012

11.07.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд»,м.Київ

до: Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім 97», м.Херсон

Приватного підприємства «Компанія «Еліта», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 252 181,32 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився.

від Відповідача-1 – не з’явився.

від Відповідача-2 - не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд», м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім 97», м.Херсон (далі –Відповідач-1) та до Приватного підприємства «Компанія «Еліта», м.Київ (далі –Відповідач-2) про стягнення заборгованості у розмірі 252 181,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачами грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначений на 26.04.2012р.

26.04.2012р. від Відповідача -1 надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити в судове засідання повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. відкладено розгляд справи на 30.05.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. відкладено розгляд справи на 07.06.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

07.06.2012р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: довідка позивача про відсутність аналогічного спору між тими ж сторонами, з тих же підстав та про той же предмет позову, Витяг з ЄДРПОУ станом на 08.05.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Витяг з ЄДРПОУ станом на 08.05.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача-1.

Крім того, Позивачем було надано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої, Позивач просив стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача 3% річних у розмірі –3 772,35 грн., пеню у розмірі –19 490,50 грн., відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі –12 600,00 грн. Позивачем були надані наступні документи для залучення до матеріалів справи: квитанція про доплату судового збору, докази направлення Відповідачам заяви про уточнення позовних вимог, оригінал квитанції № 7/05 від 07.05.2012р., Договір про надання юридичних послуг від 05.12.2011р., Акт виконаних робіт від 01.07.2012р., Додаток-Заявка № 12 від 07.05.2012р. до Договору про надання юридичних послуг від 05.12.2011р.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх збільшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.06.2012р. від Позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2012р. відкладено розгляд справи на 27.06.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою в судове засідання представників Відповідачів та продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

26.06.2012р. від Позивача надійшло для залучення до матеріалів справи додаток № 1 до заяви про уточнення позовних вимог та додаток № 2 до заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до яких Позивач просив зменшити пеню та 3% річних та стягнути з Відповідача пеню у розмірі –19 406,26 грн. та 3 % річних у розмірі 3 710,27 грн.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх уточнення (зменшення) на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.06.2012р. справу № 5011-55/4658-2012 було передано судді Баранову Д.О. для подальшого розгляду у зв’язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2012р. справа № 5011-55/4658-2012 була прийнята суддею Барановим Д.О. до провадження та призначена до розгляду на 11.07.2012р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2012р. справу № 5011-55/4658-2012 було передано судді Ягічевій Н.І. для подальшого розгляду у зв’язку з виходом судді Ягічевої Н.І. з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012р. справи № 5011-55/4658-2012 була прийнята суддею Ягічевою Н.І. до провадження.

В судове засідання призначене на 11.07.2012р. представники сторін не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце проведення судових засідань, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресами, визначеними за матеріалами справи.

Крім того, доказом належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи є відмітки про вручення судової кореспонденції на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на їх юридичні адреси.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданнях пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ДОМІНАНТА ЛІД», (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «ХЕРСОНСЬКИЙ ОПТОВИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ 97»(Покупець, Відповідач-1) було укладено Договір поставки № 40, із Протоколом розбіжностей № 1 від 01 березня 2010р. до нього.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю, а Покупець приймати і оплачувати товари партіями (далі по тексту «Товар», «Партія товару»відповідно) згідно замовлень Покупця, що є невід'ємними частинами цього Договору. Замовлення виставляються на підставі затвердженої належним чином сторонами Специфікації.

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна Товару визначається на момент відправки Замовлення Покупцем Постачальнику у відповідності з погодженою Сторонами Специфікацією (Додаток № 2) і іншими письмовими домовленостями Сторін, в тому числі наданими знижками. Ціна Товару встановлюється в українських гривнях без врахування ПДВ (ПДВ виділяється окремим рядком), і включає вартість упаковки, маркування і поставки Товару Постачальником.

Як вбачається з п.4.1 Договору, постачання Товарів здійснюється на умовах DDP (поставка з оплатою мита): євро піддони вивантажені на пандус (рампу) окремо на кожний торговий комплекс (склад) або Розподільний центр Покупця у відповідності з визначеними у Замовленні Покупця умовами. Тлумачення торгових термінів здійснюється сторонами у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс»2000 року.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов'язання щодо поставки, якщо він доставив Товари, визначені у замовленні Покупця за визначеною адресою, і якщо в результаті прийому Товарів було встановлено повна відповідність Товарів вимогам, встановленим нормативними актами, умовами Замовлення і Договором.

Відповідно до п.6.1 Договору, з урахуванням Протоколу розбіжностей № 1 від 01.03.2010р. встановлено, що Покупець здійснює оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 50 календарних днів з дня отримання Товару. Днем отримання Товару є дата вказана у розхідних накладних.

Згідно п. 7.5. Договору з урахуванням Протоколу розбіжностей № 1, за порушення строків розрахунку Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення.

06.12.2010р. між Постачальником, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМІНАНТА ФУД»(Кредитор, Позивач) Покупцем було укладено Договір про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки товару № 40 від 01.03.2010 року.

Відповідно до п. 1 Договору про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки товару № 40 від 01.03.2010 року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний Постачальник (Постачальник) переводить свої зобов'язання на Нового Постачальника, внаслідок чого Новий Постачальник заміняє Первісного Постачальника як зобов'язану сторону у Договорі поставки товару № 40 від 01 березня 2010 р., укладеному між Первісним Постачальником (Постачальником) і Закритим акціонерним товариством «Херсонський оптовий торговий дім 97»(Покупець, Відповідач-1).

У п. 2 Договору про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки товару № 40 від 01 березня 2010 року визначено, що за цим Договором Новий Постачальник стає зобов'язаним здійснювати замість Первісного Постачальника обов'язки останнього, які передбачені Договором поставки товару № 40 від «01»березня 2010р.

Згідно п. 3 Договору про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки товару № 40 від 01 березня 2010 року, згоду Покупця на заміну Постачальника в порядку та на умовах, визначених цим Договором, одержано, що підтверджується підписом представника Покупця та відтиском печатки його підприємства на даному Договорі.

На виконання умов Договору Новий Постачальник (Позивач) поставив Покупцю, а Покупець прийняв Товари на загальну суму 252 181,32 гривень з врахуванням ПДВ 20 % відповідно до накладних завірених підписами та скріплених печатками з боку обох сторін, які містяться в матеріалах справи, який не оплачений Покупцем в повному обсягу.

04.01.2011р. між Позивачем та Приватним підприємством «КОМПАНІЯ «ЕЛІТА»(Відповідач-2, Поручитель), укладено Договір поруки (на забезпечення виконання грошових зобов'язань Приватного акціонерного товариства «ХЕРСОНСЬКИЙ ОПТОВИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ 97»за Договором поставки № 40 від 01 березня 2010 року) - далі за текстом найменується - Договір поруки.

Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником (Приватним акціонерним товариством «ХЕРСОНСЬКИЙ ОПТОВИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ 97», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 24121211, місцезнаходження: 73000, Україна, місто Херсон, вулиця Ілліча, будинок 86/88, платіжні реквізити: п/р 260030131511 у ПАТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»у м. Херсоні, МФО: 320627) грошових зобов'язань перед Кредитором, що виникли за Договором поставки № 40, укладеним 01 березня 2010 року між Боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ДОМІНАНТА ЛТД», що надалі за текстом найменується - Договір поставки, та Договором про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки № 40 від 01 березня 2010 року, укладеним 06 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ДОМІНАНТА ЛТД», Кредитором та Боржником, що надалі за текстом найменується - Договір про заміну сторони.

Пунктом 1.2. Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає за Боржника у обсязі, визначеному цим Договором, за умови невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань за Договором поставки та Договором про заміну сторони.

Відповідно до п. 1.4. Договору поруки зобов'язання Боржника за Договором поставки та Договором про заміну сторони, виконання яких забезпечується цим Договором, полягають у наступному: здійснення Боржником оплати за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора з відстрочкою платежу 50 календарних днів з дня отримання Товару.

Згідно до пункту 2.1 Договору поруки відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 100,00 грн.

Як вбачається з п. 3.1 Договору поруки Кредитор вправі звернутися до Поручителя наступного дня після настання строку виконання Боржником грошового зобов'язання за Договором поставки та Договором про заміну сторони.

Пункт 3.2. Договору поруки визначає, що у випадку невиконання грошового зобов'язання за Договором поставки та Договором про заміну сторони Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Кредитор вправі вимагати від Поручителя виконання його зобов'язань за цим Договором у разі незадоволення вимоги Кредитора до Боржника за Договором поставки та Договором про заміну сторони.

Відповідно до п.3.3 Договору поруки, Поручитель зобов’язаний у разі порушення Боржником грошового зобов’язання за Договором поставки та Договором про заміну сторони самостійно сплатити на користь Кредитора 100,00грн. (сто грн. 00 коп.) не пізніше як протягом двох банківських днів з моменту отримання від Кредитора письмової вимоги про це шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на поточний рахунок Кредитора (Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд», ідентифікаційний код за ЄДР: 37264943, п/р 26003038298 в ПАТ «Полікомбанк»в м.Чернігові, МФО: 353100).

Враховуючи невиконання Відповідачами свої зобов’язань, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідачі процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, хоча належним чином повідомлялись про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресами, визначеними за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача-1 та до Відповідача -2 такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений договір поставки № 40 від 01.03.2010р. є належною підставою для виникнення у Відповідача грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно з п.1. ч.1. ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

06.12.2010р. між Постачальником, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМІНАНТА ФУД»(Кредитор, Позивач) Покупцем було укладено Договір про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки товару № 40 від 01.03.2010 року.

Відповідно до п. 1 Договору про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки товару № 40 від 01.03.2010 року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний Постачальник (Постачальник) переводить свої зобов'язання на Нового Постачальника, внаслідок чого Новий Постачальник заміняє Первісного Постачальника як зобов'язану сторону у Договорі поставки товару № 40 від 01 березня 2010 р., укладеному між Первісним Постачальником (Постачальником) і Закритим акціонерним товариством «Херсонський оптовий торговий дім 97»(Покупець, Відповідач-1).

У п. 2 Договору про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки товару № 40 від 01 березня 2010 року визначено, що за цим Договором Новий Постачальник стає зобов'язаним здійснювати замість Первісного Постачальника обов'язки останнього, які передбачені Договором поставки товару № 40 від «01»березня 2010р.

Згідно п. 3 Договору про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки товару № 40 від 01 березня 2010 року, згоду Покупця на заміну Постачальника в порядку та на умовах, визначених цим Договором, одержано, що підтверджується підписом представника Покупця та відтиском печатки його підприємства на даному Договорі.

На виконання умов Договору Новий Постачальник (Позивач) поставив Покупцю, а Покупець прийняв Товари на загальну суму 252 181,32 гривень з врахуванням ПДВ 20 % відповідно до накладних завірених підписами та скріплених печатками з боку обох сторін, які містяться в матеріалах справи, який не оплачений Покупцем в повному обсягу.

Таким чином судом встановлено що заборгованість Відповідача перед Позивачем (враховуючи договір про заміну сторони в зобов’язанні по Договору поставки № 40 від 01.03.2010р.) становить 252 181,32 грн.

У зв’язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов’язань за Договором цесії, Позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання Договору про відступлення права вимоги (цесії), була здійснена заміна кредитора у зобов’язанні.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 252 181,32 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п.7.5 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов’язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 19 406,26 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем з 05.10.2011р. по 25.06.2012р. не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 3 710,27 грн.

04.01.2011р. між Позивачем та Приватним підприємством «КОМПАНІЯ «ЕЛІТА»(Відповідач-2, Поручитель), укладено Договір поруки (на забезпечення виконання грошових зобов'язань Приватного акціонерного товариства «ХЕРСОНСЬКИЙ ОПТОВИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ 97»за Договором поставки № 40 від 01 березня 2010 року) - далі за текстом найменується - Договір поруки.

Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником (Приватним акціонерним товариством «ХЕРСОНСЬКИЙ ОПТОВИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ 97», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 24121211, місцезнаходження: 73000, Україна, місто Херсон, вулиця Ілліча, будинок 86/88, платіжні реквізити: п/р 260030131511 у ПАТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»у м. Херсоні, МФО: 320627) грошових зобов'язань перед Кредитором, що виникли за Договором поставки № 40, укладеним 01 березня 2010 року між Боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ДОМІНАНТА ЛТД», що надалі за текстом найменується - Договір поставки, та Договором про заміну сторони в зобов'язанні по договору поставки № 40 від 01 березня 2010 року, укладеним 06 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ДОМІНАНТА ЛТД», Кредитором та Боржником, що надалі за текстом найменується - Договір про заміну сторони.

Так пункт 3.2. Договору поруки визначає, що у випадку невиконання грошового зобов'язання за Договором поставки та Договором про заміну сторони Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Кредитор вправі вимагати від Поручителя виконання його зобов'язань за цим Договором у разі незадоволення вимоги Кредитора до Боржника за Договором поставки та Договором про заміну сторони.

Відповідно до п.3.3 Договору поруки, Поручитель зобов’язаний у разі порушення Боржником грошового зобов’язання за Договором поставки та Договором про заміну сторони самостійно сплатити на користь Кредитора 100,00грн. (сто грн. 00 коп.) не пізніше як протягом двох банківських днів з моменту отримання від Кредитора письмової вимоги про це шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на поточний рахунок Кредитора (Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд», ідентифікаційний код за ЄДР: 37264943, п/р 26003038298 в ПАТ «Полікомбанк»в м.Чернігові, МФО: 353100).

У частині 1 ст. 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Частина 2 статті 553 Цивільного кодексу України визначає, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно до частини 2 статті 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вказані положення Договору поруки та чинного законодавства, суд приходить до висновку про не обґрунтованість вимоги Позивача про стягнення солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 суму у розмірі 100,00 грн. у зв’язку з тим, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів звернення до Поручителя із вимогою про сплату заборгованості за Договором поставки та Договором про заміну строни у зобов’язанні, як-то передбачено п.3.3 Договору поруки.

Таким чином, Поручитель не був належним чином повідомлений про невиконання з боку Відповідача 1 зобов’язання за договором та необхідності ним сплатити на користь кредитора 100,00 грн.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Позивача до Відповідача-2 через їх передчасність та викликану цим юридичну неспроможність.

Суд звертає увагу Позивача, що після усунення вищевказаних порушень, він не позбавлений права звернутися до суду з самостійними вимогами до сторін про стягнення коштів відповідно до вказаного договору поруки.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 12 600,00грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

У зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання Відповідачем з метою відновлення свого порушеного права позивач поніс додаткові витрати на оплату послуг адвоката, який взяв участь у судових засіданнях.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем (Замовник) та адвокатом, підтверджуються Договором про надання адвокатських послуг (далі Договір).

Відповідно до п.5.1 Договору, за послуги передбачені п.2.1 Договору, Замовник щомісячно оплачує вартість наданих послуг у відповідності до підписаних сторонами актів виконаних робіт.

Сплата позивачем адвокатських послуг за зазначеним договором підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 7/05 від 07.05.2011р. на суму 12600,00грн., яке надано до матеріалів справи Позивачем.

Одночасно, для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Проте, до матеріалів справи не надано документів на підтвердження повноважень адвоката.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні вимоги Позивача про стягнення судових витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 12600,00 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Крім того, судом встановлено, що розмір судового збору сплачений Позивачем при поданні позову до суду, перевищує розмір, який підлягає сплаті, а отже суд приходить до висновку про повернення надмірно сплаченого судового збору Позивачу, про що приймає відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд», м.Київ (ідентифікаційний код 37264943) задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім 97»(ідентифікаційний код 24121211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд»(ідентифікаційний код 37264943) основний борг у розмірі –252 181,32 грн., 3% річних у розмірі –3710,27 грн., пеню у розмірі -19 406,26 грн. та судовий збір у розмірі 5 505,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 11.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева