ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"30" липня 2012 р. Справа № 14/5005/14575/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги РВ ФДМ України по Дніпропетровській областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2012у справі№14/5005/14575/2011за позовомРВ ФДМ України по Дніпропетровській областідо (третя особакомунального житлово-експлуатаційного підприємства №2 Жовтневого району м.Дніпропетровська - КВП "Дніпропетровський комбайновий завод")простягнення збитків та виселення з нежитлового приміщенняВ С Т А Н О В И В :
В своїх клопотаннях від 07.03.2012, від 07.05.2012 та від 13.06.2012 скаржник просить відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що пропуск строку обумовлено відсутністю фінансування позивача (бюджетної установи), видатки якого формуються з Державного бюджету України, а також необхідністю усунення недоліків оформлення первісної касаційної скарги (в частині недоплати судового збору та подання скарги всупереч встановленому порядку), зазначених в ухвалах Вищого господарського суду України від 05.04.2012 та від 31.05.2012.
Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Застосування цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі і для господарського суду.
Постанову прийнято Дніпропетровським апеляційним господарським судом 24.01.2012р. та надіслано учасникам судового процесу 27.01.2012р., що вбачається з відмітки апеляційного суду на звороті останньої сторінки постанови (а.с.138 том 1), тобто з дотриманням трьохденного терміну, передбаченого ст.105 ГПК України.
Однак, належно оформлену касаційну скаргу (з доказами сплати судового збору у необхідному розмірі) подано позивачем у встановленому порядку лише 14.06.2012р., тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку, перебіг якого закінчився 13.02.2012р.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про відновлення пропущеного строку не підлягають задоволенню, а справа - касаційному провадженню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.
Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Виходячи зі змісту ст.ст.52,110 ГПК України недотримання порядку подання касаційної скарги, строку її подання, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, ненадіслання копії скарги сторонам по справі, незазначення суті порушення або неправильного застосування норма матеріального чи процесуального права, так само як і неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку. В зв'язку з цим, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент після усунення недоліків, передбачених п.п.1-6 ч.1 ст.1113 ГПК України.
В зв'язку з цим, колегія не приймає до уваги посилання заявника в обґрунтування існування поважних причин пропуску строку на обставини правомірного повернення первісної касаційної скарги ухвалами Вищого господарського суду України від 05.04.2012 та від 31.05.2012.
Наявне подальше усунення допущених процесуальних недоліків оформлення первісної касаційної скарги, зазначених в ухвалах Вищого господарського суду України від 05.04.2012 та від 31.05.2012, не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого 20-денного строку, оскільки запізніле усунення зазначених недоліків поза межами процесуального строку жодним чином не впливає на його перебіг. Натомість, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою, передбаченого ч.3 ст.1113 ГПК України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Проте, заявником не надано належних доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку, зокрема, доказів відсутності коштів на рахунках бюджетної установи в період з 24.01.2012р. по 13.02.2012р.
Крім того, чинне законодавство не забороняє здійснення оплати судового збору за заявника іншою особою.
Водночас, нормами ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, скаржник у лютому 2012 року не скористався правом заявити клопотання про відстрочку (розстрочку) сплати судового збору або про звільнення від його сплати.
Таким чином, можливість своєчасного подання касаційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Отже, заявник не довів існування істотних перешкод, які б могли позбавити його можливості своєчасно сплатити судовий збір в повному обсязі та подати належно оформленою первісну касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.
Відтак, скаржником не надано переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності.
Відповідно до ч.2 ст.110 ГПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Згідно з п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку підлягають відхиленню, а подана касаційна скарга -поверненню заявнику у зв'язку з відсутністю підстав (поважних причин) для поновлення строку.
Разом з тим, слід зазначити, що згідно з Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011р., статті 45-471 ГПК України виключено.
Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або клопотання про відновлення цього строку відхилено.
За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.44,53,86,110,1113 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відхилити клопотання РВ ФДМ України по Дніпропетровській області від 07.03.2012, від 07.05.2012 та від 13.06.2012 про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 у справі №14/5005/14575/2011. Касаційну скаргу повернути заявнику, а справу №14/5005/14575/2011 -до господарського суду Дніпропетровської області.
Повернути на користь РВ ФДМ України по Дніпропетровській області з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 751,10 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №229 від 26.04.2012.
Судді: В.Овечкін
Є.Чернов
В.Цвігун
Судове рішення № 25465658, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 30.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/5005/14575/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: