Ухвала суду № 25461934, 13.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року справа №2а/0570/4201/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Варчук О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сухомлін М.О., Губка С.П.,

від відповідача: Романченко Л.І., Шворнєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012р. по справі №2а/0570/4201/2012 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2012 року № 0000041640.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012р. позов задоволено, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2012 року № 0000041640.

В апеляційній скарзі Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення вимог п.п198.3ст.198. Відповідач вважає, що позивач у судовому засіданні не довів реальність угод, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сібас-Н». Надані первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сібас-Н» за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складений акт від 7 грудня 2011 року № 1484/15/00952806 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2012 року № 0000041640, яким позивачеві було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011р. на 116394 грн., серпень 2011р. - 50524 грн.

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Відповідачем встановлено, що у зв'язку із відсутністю підтвердження факту придбання (оплати) товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сібас-Н», позивачем завищено суму податкового кредиту у розмірі 166918 грн., в тому числі за липень 2011 року у розмірі 116394 грн., за серпень 2011 року у розмірі 50524 грн., в результаті чого завищено суму зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду в загальній сумі 166918 грн. за липень, серпень 2011 року та завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2011 року у розмірі 116394 грн.

В основу висновків акту перевірки полягли ознаки нікчемності угод, укладених позивачем із зазначеним контрагентом, передбачені ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216,ст.228 Цивільного кодексу України.

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підтвердження факту придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сібас-Н» макухи соняшникової позивачем додано до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткові накладні, посвідчення якості, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення на оплату отриманого товару.

Судом встановлено, що всі спірні господарські операції відображені позивачем в бухгалтерському обліку з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновку відповідача щодо нікчемності правочину, стали акти Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 7 листопада 2011 року № 1730/23-3/36696023 про неможливість проведення зустрічної звірки даних бухгалтерських та інших документів ТОВ «Сібас-Н» з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків (позивачем у справі) за липень та серпень 2011 року. Податковим органом не досліджувалися господарські операції між позивачем та ТОВ «Сібас-Н» за липень, серпень 2011 року. Дані, викладені в актах звірки, сформовані на підставі інформаційних баз даних податкового органу, з яких встановлено, що на час здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Сібас-Н» було включене до ЄДРПОУ, зареєстроване як платник податку на додану вартість, підприємством подавалася податкова звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість, даним підприємством по взаємовідносинам з позивачем за спірні податкові періоди було сформоване податкове зобов'язання у повному обсязі. Однак, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, внаслідок чого звірка не була здійснена.

Відповідачем також був наданий акт зустрічної звірки даних бухгалтерських та інших документів ОСОБА_7, складений Костянтинівською об'єднаною державної податковою інспекцією 7 листопада 2011 року № 416/17-3-22867203595, яким підтверджено реальність господарських відносин між ОСОБА_7 та ТОВ «Сібас-Н».

Як вбачається з акту, зустрічна перевірка була проведена з метою документального підтвердження господарських відносин між ОСОБА_7 та ТОВ «Сібас-Н». Тобто, при здійсненні цієї перевірки взагалі не досліджувалося питання щодо надання ОСОБА_7 транспортних послуг позивачеві.

За таких обставин, посилання відповідача на наведені акти, як на докази наявності ознак нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Сібас-Н», колегією суддів не прийнято до уваги .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані. Відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладеного правочину, фактично керувався лише припущеннями, що є недопустимим..

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем тих обставин, що укладені позивачем договори порушують публічний порядок, та відсутність підстав вважати їх нікчемними. Доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку податковим органом не надано.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012р. по справі №2а/0570/4201/2012- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012р. по справі №2а/0570/4201/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 липня 2012 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 18 липня 2012р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.П.Дяченко

С.В. Білак