Постанова № 25457492, 27.07.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2012 р. справа № 2a-1870/4083/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Швед В.С.

представника позивача - Петрищева О.О.

представника відповідача - Сошенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.03.2012р. №0000362306/10556 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 69532,27 грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 17387,07 грн. та №0000432306/10559 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69532,27 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення підприємством ст. 228 ЦК України щодо укладення правочинів які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, оскільки розбіжності між сумами податкового кредиту ПАТ «Сумихімпром» та сумами податкових зобов'язань контрагентів, а також неможливість здійснення контрагентами ПАТ «Сумихімпром» поставки товарів в зв'язку з відсутністю у останніх транспортних засобів, власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності не свідчать про нікчемність правочинів. Крім того, ДПІ в м.Суми по вказаних операціях вже проводилися перевірки, за результатами яких було підтверджено правомірність заявлених ПАТ «Сумихімпром» сум бюджетного відшкодування ПДВ із бюджету та здійснено виплати зазначених сум.

Державна податкова інспекція в м.Сумах, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що за результатами документальної невиїзної перевірки ПАТ «Сумихімпром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з листопада 2008 року по жовтень 2011 року були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 100151,36грн. та про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на загальну суму 100151,36 грн. Відповідно до комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ПАТ "Сумихімпром" включало до складу податкового кредиту суми, які контрагентами не вносились до складу податкових зобов»язань. Тому, на думку відповідача, надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг. Крім того, факт неможливості здійснення контрагентами поставки товарів позивачу підтверджується відсутністю транспортних засобів, власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, трудових ресурсів, а тому є підстави вважати, що операції між ПАТ "Сумихімпром" з контрагентами носять безтоварний характер. Отже встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Представник позивача - Петрищев О.О., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Сошенко Я.В., позов не визнав, з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією в м. Суми проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Сумихімпром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з листопада 2008 року по жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.12.2011р. №9632/23-620/05766356, у якому зроблений висновок про порушення ПАТ «Сумихімпром» вимог п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 та п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (т.1 а.с.11-100).

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.01.2012р. №000062606/2625 про зменшення ПАТ «Сумихімпром» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 100151,36грн. і штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25037,88 грн., та №00072306/2623 про зменшення ПАТ «Сумихімпром» від'ємного значення з податку на додану вартість на 100151,36 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до ДПА в Сумській області в порядку ст. 56 Податкового кодексу України.

Рішенням про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 13.01.12р. №000062606/2625 скасовано в частині зменшення ПАТ «Сумихімпром» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 30619,09 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7657,81 грн., податкове повідомлення-рішення від 13.01.12 №00072306/2623 скасовано в частині зменшення ПАТ «Сумихімпром» від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 30619,09 грн. (т.1 а.с.103-112).

Враховуючи вказане рішення, а також те, що повторна скарга позивача була залишена без задоволення, ДПІ в м.Суми 16.03.2012р. винесла оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000362306/10556 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 69532,27 грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 17387,07 грн. та №0000432306/10559 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69532,27 грн. (т.1 а.с.101-102).

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до комп'ютерної версії «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ПАТ "Сумихімпром" у періоді, що перевірявся, включало до складу податкового кредиту суми, які контрагентами ТОВ «Гасшин», ТОВ «Тайм-2002», ЗАТ «Іса Інтерпапір», ТОВ «Альянс», ТОВ «Сумикомунтранс», ТОВ «Еквіла», ТОВ «Укрпромгруп», ДП «Газовик» ВАТ «Сумигаз», ПТЗВТ «МАКСИМ» не вносились до складу податкових зобов»язань. Тому, на думку відповідача, надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг. Крім того, факт неможливості здійснення вказаними контрагентами поставки товарів позивачу підтверджується відсутністю транспортних засобів, власних та орендованих складських приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, трудових ресурсів, а тому є підстави вважати, що операції між ПАТ "Сумихімпром" з контрагентами носять безтоварний характер. Тому ДПІ в м.Суми дійшла висновку про порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, у зв»язку з чим укладені угоди є нікчемними та спрямованими на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.11Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписами ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

З акту перевірки вбачається, що правочини вчинені позивачем з постачальниками є нікчемними оскільки вони суперечать моральним засадам суспільства.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства визначено ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Правочини, вчинені позивачем з постачальниками не були визнані недійсними в судовому порядку на підставі ст. 228 ЦК України.

Несплата контрагентами позивача податку не свідчить про те, що укладені позивачем правочини не відповідають інтересам держави і суспільства.

Також ДПІ в м.Сумах не надано належних доказів того, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності - відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень. Такий висновок зроблений відповідачем без дослідження первинних документів постачальників та даних їх бухгалтерського обліку.

В акті перевірки відповідач робить висновок, що позивачем та його контрагентами було проведено транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх зобов'язань. При цьому, акт перевірки не містить посилань на те, які саме порушення були допущені позивачем.

Суд зазначає, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування ПДВ з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість або зменшення розміру бюджетного відшкодування з цього податку.

Проте, ДПІ в м.Сумах право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності інших осіб. Невиконання такими особами свого обов'язку щодо належного відображення податкових зобов'язань, повинно тягнути негативні наслідки саме для цих осіб, а не для позивача.

Такий висновок суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Що стосується обґрунтованості формування податкового кредиту ПАТ «Сумихімпром» у періоді, що перевірявся, суд зазначає наступне.

Згідно п.1.7. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платника податку на додану вартість визначено статтею 7 вказаного Закону.

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені п. 7.3. ст.7 цього Закону).

Отже діюче законодавство жодним чином не ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку вищезазначених підприємств.

Тому висновок ДПІ в м.Сумах, що в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг є безпідставним.

Згідно п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З матеріалів справи вбачається, що всі господарські операції ПАТ «Сумихімпром» у періоді, що перевірявся, з вищевказаними контрагентами вчинені у відповідності до зазначених норм Закону, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а також відповідними актами перевірок.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією в м. Суми вже було підтверджено правомірність заявленої ПАТ «Сумихімпром» суми бюджетного відшкодування ПДВ із бюджету у періоді, що перевірявся, а саме: за грудень 2008 року (довідка від 25.02.09 №1371/23-6/05766353-21 (ст. 6 акту), за січень 2009 року (довідка від 24.03.09 №2217/23-6/05766356-32 (ст. 22 акту), за березень 2009 року (довідка від 27.05.09 №3886/23-6/05766356-77 (ст. 37 акту), квітень 2009 року (довідка від 30.06.09 №4649/23-6/05766356-99 (ст. 46 акту), за червень 2009 року (довідка від 21.08.09 №5898/23-6/05766356-133 (ст. 63 акту), за липень 2009 року (довідка від 06.10.09 №6927/23-6/05766356 (ст. 70 акту), за серпень 2009 року (довідка від 11.11.09 №7758/23-6/05766356-8 (ст. 78 акту), за вересень 2009 року (довідка від 15.12.09 №8767/23-6/05766356 (ст. 85 акту), за жовтень 2009 року (довідка від 21.12.09 №8960/15-314/05766356 (ст. 91 акту), за листопад 2009 року (довідка від 24.12.09 №9084/15-314/05766356 (ст. 96 акту), за грудень 2009 року (довідка від 29.01.10 №545/15-319/05766356 (ст. 103 акту), за січень 2010 року (акт перевірки від 27.07.10 №5790/15-314/05766356 (ст. 108 акту), за лютий 2010 року (акт перевірки від 31.05.10 №1297/15-314/05766356 (ст. 115 акту), за березень 2010 року (акт перевірки від 31.05.10 №1297/15-314/05766356 (ст. 122 акту), за липень 2010 року (довідка від 21.10.10 №8597/23-6/05766356-243 (ст. 133 акту), за серпень 2010 року (довідка від 21.10.10 №8597/23-6/05766356-243 (ст.140 акту), за листопад 2010 року (акт перевірки від 17.02.11р. №648/23-620/05766356 (ст.150 акту), за січень 2011 року (акт перевірки від 12.04.11р. №2443/23-620/05766356 (ст.155 акту), за лютий 2011 року (акт перевірки від 13.05.11р. №3090/23-620/05766356 (ст.158 акту), за травень 2011 року (акт перевірки від15.08.11р. №6187/23-620/05766356 (ст.167 акту) та за червень 2011 року (акт перевірки від 05.09.11р. №6541/23-620/05766356 (ст.171 акту).

Будь-яких зауважень до первинних бухгалтерських та податкових документів на підставі яких ПАТ «Сумихімпром» сформувало податковий кредит з ПДВ ДПІ в м. Суми не мало. Правомірність заявлення підприємством сум ПДВ до бюджетного відшкодування податковим органом також не заперечувалось.

Так, суми ПДВ заявлені підприємством до відшкодування ДПІ в м. Суми не лише було підтверджено, а й фактично відшкодовано, доказом чого є податкове повідомлення-рішення №0000362306/10556 від 16.03.2012р., в якому зазначено, що на момент перевірки відшкодовано 69 207,04 грн.

В перелічених довідках та актах перевірки якими підтверджено суми бюджетного відшкодування зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують данні обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки.

Проте, акт перевірки на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення не містить будь - яких посилань на матеріали (факти), які спростовують дані податкового чи бухгалтерського обліку підприємства.

Відповідно до норм ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України платник податку виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду.

ПАТ «Сумихімпром» виключно на підставі проведених оподатковуваних господарських операцій та належним чином оформлених контрагентами податкових накладних віднесло суми витрат ПДВ до складу податкового кредиту звітних періодів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Сумах, як суб"єкт владних повноважень, не довела правомірності податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Сумах від 16.03.2012року №0000362306/10556 та №0000432306/10559 та стягнути судові витрати на користь позивача в сумі 870грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Сумах від 16.03.2012року №0000362306/10556 та №0000432306/10559.

Стягнути судові витрати в розмірі 870грн. /вісімсот сімдесят грн./ з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м.Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356, рахунок №2600903560780, ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО 321983) шляхом їх безспірного списання із рахунку державної податкової інспекції у місті Сумах (40000, м. Суми, Покровська площа,2).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений 31 липня 2012року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар