Постанова № 25456306, 04.07.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року Справа № 2а/0370/1754/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Шимка О.В.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинський нафтовий дім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинський нафтовий дім» (далі - позивач, ТзОВ «Волинський нафтовий дім») звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17 травня 2012 року №0004322301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 488889,00 грн. (в тому числі: 488889,00 грн. основного платежу).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на хибність висновків, викладених у акті перевірки, вважає, що правомірність формування валових витрат підприємства у третьому кварталі 2011 року по господарських операціях з постачання газу від ТзОВ «Галнафта» повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав із підстав, викладених у адміністративному позові, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог товариства, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що в період з 05.04.2012 року по 19.04.2012 року Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Волинський нафтовий дім» щодо правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по податку на прибуток підприємства за третій-четвертий квартали 2011 року по фінансово-господарських операціях із ТзОВ «Галнафта», за результатами якої складено акт від 26.04.2012 року №915/22-1/37128552.

Актом перевірки від 26.04.2012 року №915/22-1/37128552 встановлено порушення товариством п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, 135.2 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено об'єкт оподаткування (рядок 07 Декларації) за другий-четвертий квартали 2011 року на загальну суму 2125603,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за звітний (податковий) період на 488889,00 грн., в тому числі за третій квартал 2011 року - 488889,00 грн. (а.с.6-22).

На підставі акту перевірки від 26.04.2012 року №915/22-1/37128552 Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2012 року №0004322301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 488889,00 грн. (в тому числі: 488889,00 грн. основного платежу) (а.с.5).

У акті перевірки зазначено, що приймання позивачем товару - газу вуглеводневого скрапленого (СВГ) марки СПБТ від ТзОВ «Галнафта» не підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: відсутні накладні на дату отримання позивачем товару від постачальника, відсутні акти приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом (форма №3-ГС), акти приймання-передачі товару на дату отримання товару, податкові накладні на дату отримання товару.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2011 року між позивачем та ТзОВ «Галнафта» було укладено договір купівлі-продажу № Г-0105, за умовами якого ТзОВ «Галнафта» зобов'язувалось передати у власність ТзОВ «Волинський нафтовий дім» газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ (а.с.43).

На виконання договору поставки протягом липня-серпня 2011 року позивач отримав від ТзОВ «Галнафта» газ скраплений у кількості 252,86 тонн на загальну суму 2550723,60 грн., в тому числі ПДВ 425120,60 грн.

Факт отримання газу скрапленого підтверджується зведеними накладними (а.с.44-50), податковими накладними (а.с.51-57), реєстром товаро-транспортних накладних (а.с.58-61), актами прийому-передачі (а.с.62-63), товарно-транспортними накладними (а.с.64-85).

Розрахунок за поставлений товар позивач здійснив шляхом перерахування коштів на ТзОВ «Галнафта» згідно платіжних доручень від 19.07.2011 року, 23.08.2011 року та 20.09.2011 року, що підтверджується актом перевірки та не оспорюється в судовому засіданні представником відповідача (стор.30 акту, а.с.20 зворот).

Відповідно до п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року №969, який був чинним на час здійснення операцій з поставки газу, передбачено, що у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Судом встановлено, що при поставці газу на адресу позивача ТзОВ «Галнафта» були виписані зведені податкові накладні, до яких додавався реєстр товаротранспортних накладних, що в свою чергу свідчить про правомірне формування позивачем податкового кредиту у липні-серпні 2011 року внаслідок поставки товару від ТзОВ «Галнафта».

Водночас, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, товариство правомірно сформувало витрати у третьому кварталі 2011 року по операціях з придбання газу у ТзОВ «Галнафта», оскільки такі витрати позивача підтверджуються первинним документами бухгалтерського обліку.

З акту перевірки вбачається, що Луцькою ОДПІ фактично заперечується факт оприбуткування на підприємстві газу скрапленого у липні-серпні 2011 року, оскільки відсутні видаткові накладні на придбаний товар.

Судом встановлено, що видаткові накладні на товар дійсно відсутні, однак позивачем товар було отримано на підставі зведених накладних, товаро-транспортних накладних та актів прийому-передачі. Вказані документи підтверджують фактичне здійснення позивачем витрат, оскільки відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому податковим органом не доведено недостовірності документів, відсутності факту придбання товарів, не використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності, що в свою чергу є підставою для виключення зі складу витрат сплачених грошових коштів по операціях з придбання газу у ТзОВ «Галнафта».

.

Крім того, суд вважає, що відсутність видаткових накладних сама по собі не свідчить про відсутність поставки чи безтоварність операції за наявності інших підтверджуючих документів, які свідчать про здійснення господарської операції, і не може бути самостійною підставою для висновку про завищення товариством валових витрат за третій квартал 2011 року.

Приймаючи до уваги вищенаведені норми Податкового кодексу України та обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТзОВ «Волинський нафтовий дім» та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2146,00 грн., сплачений за подання адміністративного позову до суду згідно квитанції №29649575 від 13.06.2012 року та платіжного доручення №1082 від 22.06.2012 року.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 17 травня 2012 року №0004322301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинський нафтовий дім» 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 09 липня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій