Постанова № 25456316, 06.07.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року Справа № 2а/0370/1134/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представників позивача Оксентюка А.М., Мандзика П.І.,

представника відповідача Гордійчук О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (далі - позивач, ПП «ТК «Укр-Петроль») звернулося з позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Ківерцівська МДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 квітня 2011 року №0000062301 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 5939241,25 грн., №0003691701 про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 8068,73 грн., №0000472308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9090,00 грн. та №0000462308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4420,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що висновки податкового органу, викладені в акті планової виїзної перевірки позивача, не відповідають фактичним обставинам справи. Підприємство вказує на відсутність в його діях порушень порядку декларування податку на прибуток підприємства та податку з доходів з фізичних осіб, а також законодавства про РРО та касової дисципліни, з огляду на що податковим органом безпідставно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, та просили позов задовольнити.

В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «ТК «Укр-Петроль».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що в період з 30.12.2010 року по 04.03.2011 року Ківерцівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП «ТК «Укр-Петроль» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 09.02.2010 року по 30.09.2010 року. За наслідками даної перевірки відповідачем складено акт №140/2301/36905994 від 15.03.2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток за 3 квартали 2010 року в сумі 4751393,00 грн; п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 та п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого було занижено податок з доходів фізичних осіб за 2010 рік на суму 7133,53 грн.; п.6, 9, 10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не пред'явлення книг обліку розрахункових операцій до РРО в кількості 51 книга, не забезпечення щоденного друку 4-х фіскальних звітних чеків та відсутності контрольних стрічок в кількості 18 штук; п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: не забезпечення здійснення обліку готівки в сумі 1818,00 грн. в повній сумі її фактичних надходжень у касових книгах на підставі прибуткових касових ордерів.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від від 07 квітня 2011 року №0000062301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5939241,25,00 грн. (в тому числі 4751393,00 грн. основного платежу та 1187848,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій), №0003691701 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8068,73 грн. (в тому числі 6454,98 грн. основного платежу та 1613,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій), №0000472308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9090,00 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки та №0000462308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4420,00 грн. за порушення законодавства про РРО.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено, що за 3 квартали 2010 року підтриємством завищено скоригований валовий дохід на загальну суму 18458149,00 грн. внаслідок невірного визначення розрахунку приросту-убутку балансової вартості запасів в декларації з податку на прибуток. Відповідно до наданої для перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товари» сальдо Д-т на 30.09.2010 року (залишок паливно-мастильних матеріалів) становить 20176856,00 грн., а відповідно до даних додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року в колонці 3 «на кінець звітного періоду» - 38635005,00 грн., зокрема, залишок по рядку А5 (МШП на оптових складах, місцях зберігання) відображено в сумі 37871795,00 грн. та по рядку А6 (роздріб) - в сумі 741482,00 грн. Розбіжність із даними рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товари» становить 18458149,00 грн.

Крім того, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 09.02.2010 року по 30.09.2010 року при співставленні даних бухгалтерського та податкового обліку встановлено їх заниження у півріччі 2010 року в сумі 47254,00 грн. та завищення за 3 квартали 2010 року на суму 37463421,00 грн.

Судом встановлено, що при самостійному обчисленні податку на прибуток податковим органом були враховані встановлені перевіркою завищення валового доходу та заниження валових витрат, а також завищення валових витрат, внаслідок чого виведено суму заниження даного податку за 3 квартали 2010 року в розмірі 4751393,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, у запереченнях від 28.03.2011 року №124 до акту перевірки Ківерцівської МДПІ позивач зазначав, що в липні та серпні 2010 року підприємство відвантажило паливно-мастильні матеріали згідно накладних на загальну суму 38961958,88 грн. без ПДВ, які не було списано з товарних запасів, що в свою чергу спричинило завищення залишку по рахунку 28 «Товари» в загальному на 37463421,00 грн. (по балансовій вартості, вирахуваній методом середньозваженої собівартості).

Однак, за результатами розгляду заперечень Ківерцівською МДПІ не було взято до уваги вказану обставину з тих підстав, що в ході перевірки податковий орган вимагав надання пояснень та належним чином завірені копії документів: журналу-ордеру по рахунку 28 «Товари» та оборотно-сальдові відомості по рах.63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», які посадовими особами ПП «ТК «Укр-Петроль» на дату закінчення перевірки не були надані.

Разом з тим, на момент закінчення перевірки позивача вступив в дію Податковий кодекс України, відповідно до п.44.6 ст.44 якого передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким чином, надіслані позивачем до Ківерцівської МДПІ документи разом із запереченням на акт перевірки, які підтверджують посилання позивача на допущену помилку під час формування показника приросту-убутку балансової вартості товарних запасів, повинні були бути враховані відповідачем під час прийняття оспорюваного рішення, а в разі необхідності податковий орган не був позбавлений права провести позапланову документальну перевірку підприємства на підтвердження фактів, викладених у запереченнях.

Судом встановлено, що дійсно 27.07.2010 року та 31.08.2010 року позивач відвантажив в адресу ПП «Торговий дім «Укр-Петроль» паливно-мастильні матеріали на загальну суму 79256762,73 грн., в тому числі ПДВ - 13209460,46 грн., що підтверджується податковими накладними №55 та №РН-0000290 за вказані дати, а також видатковими накладними від 27.07.2010 року №РН-00О292 та №РН-00О290, від 31.08.2010 року №РН-00О898 та №РН-00О875.

Зі звіту незалежного аудитора щодо підтвердження достовірності запасів, відображених у рядку А5 «Балансова вартість запасів на оптових складах (місцях зберігання)» Таблиці 1 «Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів» Додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток позивача за 3 квартали 2010 року, проведеного ТОВ СП «Ертель-Аудит» на замовлення ПП «ТК «Укр-Петроль», вбачається, що приріст балансової вартості запасів, який підлягав відображенню у графі 6 «Приріст балансової вартості запасів» рядка А5 «балансова вартість запасів на оптових складах (місцях зберігання)» Таблиці 1 «Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів» Додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток ПП «ТК «Укр-Петроль» за 3 квартали 2010 року, становить 437329,00 грн., що на 37453094,00 грн. менше суми, відбораженої за даними зазначеного Додатка до Декларації з податку на прибуток підприємства за вказаний період. Зазначена помилка призвела до завищення скоригованого валового доходу та, відповідно, оподаткованого прибутку за 3 кварталми 2010 року на 37453094,00 грн.

Суд приймає до уваги зазначений аудиторський звіт як належний та допустимий доказ при розгляді даної справи, оскільки такий звіт проведений товариством, яке включене до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів рішенням Аудиторської палати України від 23.02.2001 року. Термін свідоцтва продовжено 04.11.2010 року до 04.11.2015 року.

Таким чином, з врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що Ківерцівською МДПІ безпідставно не враховано при розгляді заперечень викладені позивачем обставини щодо допущеної помилки при визначенні приросту (убутку) балансової вартості запасів за 3 квартали 2010 року, внаслідок чого податковим органом необгрунтовано та упереджено здійснено донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток. Крім того, доказів на підтвердження факту надіслання позивачу листа з вимогою надати первинні документи щодо формування показника приросту (убутку) балансової вартості товарних запасів суду не надано. А тому, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.04.2011 року №0000062301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5939241,25,00 грн. (в тому числі 4751393,00 грн. основного платежу та 1187848,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій) підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

У відповідності до п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Пунктом 6.1 статті 6 цього Закону визначено, що з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. При цьому податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги (п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Згідно з п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено, що ПП «ТК «Укр-Петроль» проведені виплати грошових коштів в сумі 8423,90 грн. фізичним особам за придбані у них товари без попереднього нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб. При перевірці підприємство не надало документів, які б свідчили про те, що громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали дохід від продажу товарів у межах їх підприємницької діяльності. Крім того, перевіркою встановлено, що ПП «ТК «Укра-Петроль» надавалась податкова соціальна пільга платникам податку без належним чином оформлених заяв про застосування такої пільги.

Однак, дослідженими в судовому засіданні документами, зокрема, копіями свідоцтв платників єдиного податку, заяв про застосування податкової соціальної пільги та журналу реєстрації таких заяв на ПП «ТК «Укр-Петроль» повністю спростовуються викладені в акті перевірки порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», з огляду на що суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Ківерцівської МДПІ від 07.04.2011 року №0003691701 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8068,73 грн., у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року (далі - Положення).

Пунктом 1.2 даного Положення визначено, що книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Отже, Положення чітко розмежовує порядок оприбуткування готівки при проведенні готівкових розрахунків із оформленням касових ордерів і веденням касової книги та при здійсненні готівкових розрахунків із застосуванням РРО.

Судом встановлено, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог вищевказаного Положення в частині нездійснення обліку готівки в сумі 1818,00 грн. в повній сумі їх фактичних надходжень базується на тому, що сума, зазначена з прибуткових касових ордерах, на підставі яких здійснювалось оприбуткування готівки в касі, не відповідає сумі службової видачі згідно фіскальних звітних чеків.

Така позиція Ківерцівської МДПІ не узгоджується з нормами п.2.6 Положення, оскільки, як встановлено судом, позивач при здійсненні господарської діяльності використовує РРО у кожній господарській одиниці, де реалізується пальне. Таким чином, проведення готівки через РРО, роздрукування фіскальних звітних чеків та внесення на підставі цих чеків відповідних відомостей до книги обліку розрахункових операцій є належним оприбуткуванням готівки в касі. Сам факт невідповідності суми службової видачі по фіскальному звітному чеку сумі, яка зазначена в прибутковому касовому ордері, не може вважатись порушенням касової дисципліни, оскільки така невідповідність не впливає на правильність оприбуткування готівки із застосуванням РРО.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.04.2011 року №0000472308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9090,00 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки слід визнати протиправним та скасувати.

У відповідності до п.9, 10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Згідно акту перевірки позивач не забезпечив щоденного друкування фіскальних звітних чеків в кількості 4 шт. та збереження контрольних стрічок в кількості 18 шт.

Однак, доказів на підтвердження виявлених порушень податковим органом суду не надано, як і не зазначено, на яких РРО не збережено контрольні стрічки.

Згідно Додатку №2 до акту перевірки вбачається, що за ПП «ТК «Укр-Петроль» зареєстровані 62 РРО, які розміщені за адресами господарських товариств підприємства. На підтвердження встановлених порушень Ківерцівською МДПІ не доведено ту обставину, що податковий орган вимагав в ході перевірки надати контрольні стрічки, при цьому суд враховує і те, що збереження таких стрічок повинно здійснюватись за місцем знаходження РРО, оскільки перевірка касової дисципліни може проводитись іншими податковими інспекціями, в зоні діяльності яких знаходяться господарські одиниці позивача.

Отже, Ківерцівською МДПІ не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення 07.04.2011 року №0000462308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4420,00 грн. за порушення законодавства про РРО, а тому останнє слід скасувати як протиправне.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 07 квітня 2011 року №0000062301, №0003691701, №0000472308 та №0000462308.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 11 липня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій