Ухвала суду № 25454901, 18.07.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Міцнея В.Ф., Перепелюк І.Б.

секретаря: Ласія О.І.

за участю: позивачки -ОСОБА_1 та представника відповідача -Зулинського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 травня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі -Укрдержфонд) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Посилалася на те, що з 22 вересня 1999 року працювала директором Чернівецького відділення Укрдержфонду фермерських господарств. Наказом № 08-к від 25 січня 2012 року її звільнено з роботи згідно п.1 ст. 41 КЗпП України у зв»язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків. Вважає даний наказ незаконним, оскільки в цей день вона знаходилась на лікарняному.

Крім цього, будь-яких перевірок її діяльності не проводилося, акти перевірок відсутні, пояснення від неї не відбиралося, а тому є незрозумілим в чому полягає грубе порушення трудових обов»язків.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 травня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ № 08-к від 25 січня 2012 року «Про звільнення директора Чернівецького відділення Укрдержфонду».

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Чернівецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Стягнуто з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11 281,48 грн..

В решті позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На дане рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 травня 2012 року Укрдержфонд підтримки фермерських господарств подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вказує на те, що бездіяльність, неналежне ставлення до посадових обов'язків з боку ОСОБА_1 призвели до позбавлення реальної можливості отримати фінансову підтримку фермерськими господарствами Чернівецької області та стала перешкодою у реалізації Державних цільових програм з розвитку фермерства в Чернівецької області. Одноразове грубе порушення трудових обов'язків позивачкою полягає у незабезпеченні нею перевірки наявності необхідних документів, перелік яких визначений нормативними актами, у незабезпеченні гарантією повернення фермерськими господарствами бюджетних коштів, що могло сприяти можливим злочинним намірам з боку недобросовісних отримувачів фінансової підтримки, у порушенні нею Положення про Чернівецьке відділення Укрдержфонду, посадової Інструкції директора регіонального відділення Укрдержфонду.

Зазначає, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір не пізніше ніж через місяць з дня одержання згоди державної адміністрації та Міністерства аграрної політики та продовольства України на звільнення з посади керівника не підпорядкованих підприємств, установ та організацій. Згоду на звільнення ОСОБА_1 відповідач отримав 17 січня 2012 року, а звільнення відбулося 25 січня 2012 року, тобто без порушення строку, встановленого чинним законодавством для застосування дисциплінарного стягнення.

Також посилається на те, що позивачка на час свого звільнення не перебувала на лікарняному, за медичною допомогою звернулася тільки після того, як їй було оголошено наказ Укрдержфонду підтримки фермерських господарств № 08-к від 25 січня 2012 року, який вона відмовилася підписати.

В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивачки відбулося з порушенням норм КЗпП України, за відсутності доказів вчинення останньою одноразового грубого порушення трудових обов'язків, з порушенням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності та в період тимчасової непрацездатності.

Судом встановлено, що з 22 вересня 1999 року сторони перебували у трудових відносинах і позивачка працювала директором Чернівецького відділення Укрдержфонду підтримки селянських (фермерських) господарств.

Наказом № 08-к від 25 січня 2012 року ОСОБА_1 звільнена з посади директора згідно п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв»язку з одноразовим грубим порушенням своїх трудових обов»язків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»рекомендує судам при вирішенні питання, чи є порушення трудових обов'язків грубим, виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Доводи апеляційної скарги про те, що грубе порушення трудових обов»язків позивачкою полягає у незабезпеченні нею перевірки наявності необхідних документів, перелік яких визначений нормативними актами, у незабезпеченні гарантією повернення фермерськими господарствами бюджетних коштів, що могло сприяти можливим злочинним намірам з боку недобросовісних отримувачів фінансової підтримки, є безпідставними, оскільки, як вбачається зі змісту вищевказаної норми, підставою для звільнення є вчинення особою разового грубого порушення трудових обов»язків, а не триваюче, зокрема, неналежне виконання своїх обов»язків тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, тобто станом на 25 січня 2012 року сплинули встановлені ч. 1 ст. 148 КЗпП України строки для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Посилання ж апелянта на те, що строк звільнення подовжується на час, необхідний для отримання згоди місцевої державної адміністрації та Міністерства аграрної політики та продовольства України, а тому звільнення позивачки відбулося без порушення строку, встановленого чинним законодавством для застосування дисциплінарного стягнення, суперечать вищезазначеній нормі права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, у відповідності до вимог діючого законодавства України, прийшов до правильного висновку, що при звільненні ОСОБА_1 з посади директора Чернівецького відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств не дотримано вимоги ст.148 КЗпП України, а також не доведено та відсутнє одноразове грубе порушення трудових обов»язків позивачкою, за яким вона була звільнена з посади.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 25 до 01 лютого 2012 року перебувала на лікарняному.

Відповідно до п.17 вищезазначеної постанови Пленуму правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок про його тимчасову непрацездатність.

Отже, при розгляді справи суд першої інстанції всебічно, повно й об»єктивно з»ясував обставини справи і прийшов до обґрунтованого висновку в частині визнання незаконним наказу № 08-к від 25 січня 2012 року «Про звільнення директора Чернівецького відділення Укрдержфонду», поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Чернівецького відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, та стягнення з Укрдержфонду на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Українського державного фонду підтримки фермерських господарств відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: