ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.12 Справа № 5015/1516/12
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Кузь В.Л., Юркевич М.В., розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельного об’єднання «Львівміськбуд»(м.Львів)
на рішення Господарського суду Львівської області
від 22.05.2012р. у справі № 5015/1516/12
за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон-проект»(м. Львів)
до відповідача Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельного об’єднання «Львівміськбуд»(м.Львів)
про стягнення 268847,53 грн. боргу
за участю представників:
від Позивача: Рибій О.Я. ;
від Відповідача: Сухоцький М.П.
З правами та обов’язками, передбаченими ст.22 ГПК України, представники Сторін ознайомлені.
Рішенням від 22.05.2012р. у справі №5015/1516/12 Господарського суду Львівської області (суддя Довга О.І.) позов задоволено повністю; зобов’язано Закрите акціонерне товариство проектно-будівельне об'єднання «Львівміськбуд»(м. Львів, вул. Зелена, 238 ,код ЄДРПОУ 01273906) виконати умоги мирової угоди, укладеної між МНВАП «Авіокон проект»(м. Львів, вул. Січинського, 7 МФО 325365, код ЄДРПОУ 23958467) та ЗАТ «Львівміськбуд»(м. Львів, вул. Зелена, 238, код ЄДРПОУ 01273906) від 25.05.2010 року - шляхом стягнення коштів у розмірі 268847,53 грн.
Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, ЗАТ проектно-будівельним об'єднанням «Львівміськбуд»подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати та провадження у справі припинити, з огляду на наступне:
- затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти –окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі. Таким чином, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно- правовому розумінні;
- Скаржник зазначає, що Позивач до Державної виконавчої служби не звертався, заяви на примусове виконання судового рішення не подавав, а отже, у Позивача виникне право пред’явити у Державну виконавчу службу два виконавчі документи, інше.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників Сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі –відсутні, з огляду на наступне:
25.05.2010 року Господарським судом Львівської області винесено ухвалу у справі № 19/17 (суддя Левицька Н.Г.), якою суд затвердив мирову угоду, укладену між Міжрегіональною науково-виробничою асоціацію підприємств «Авіокон проект»(по тексту угоди Сторона-1 - Позивач) та Закритим акціонерним товариством «Проектно-будівельного об'єднання «Львівміськбуд»(по тексту угоди Сторона 2 - Відповідач) 25 травня 2010 року (Угода).
Відповідно до зазначеної вище Угоди, сторони погодили, що Сторона 1, за умов належного, своєчасного та добровільного виконання умов даної мирової угоди Стороною 2:
- відмовляється від позовних вимог про:
визнання недійсними умов п.п. 3.1.1., 4.1.1., 1.4. попереднього договору, укладеного 22.07.2008 р. між МНВАП «Авіокон проект»та ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд»та посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр. № 2918, які визначають строк для укладення основного договору, що не відповідає річному строку, встановленому ст. 182 ГК України;
розірвання попереднього договору, укладеного 22.07.2008 р між МНВАП «Авіокон проект» та ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» та посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр. № 2918; стягнення з ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» на користь МНВАП «Авіокон проект» безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 244406,85 грн.
Відповідно до п. 2.2. угоди Сторона 2 зобов'язується:
- у термін до 30 червня 2010 року укласти зі Стороною 1 попередній договір купівлі - продажу об'єкта нерухомого майна: 3-кімнатної квартири № 25, загальною площею 108,05 м.кв., в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Умови даного попереднього договору визначаються Стороною 1 і повинні відповідати положенням даної мирової угоди. Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією попереднього договору купівлі-продажу несе Сторона 2;
- у термін до 30 червня 2011 року укласти зі Стороною 1 договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: місця № 2 підземної автостоянки в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Продаж даного об'єкту повинен бути здійснений Стороною 2 за ціною 682 065,63 грн. Зміна ціни об'єкту, що продається, не допускається. Сторони погодили, що сума у розмірі 244 406.85 грн. повністю сплачена Стороною 1 на користь Сторони 2 відповідно до платіжних доручень № 1895 від 28.07.2008 р., № 1927 від 28.07.2008 р., № 1928 від 29.07.2008 р., № 3141 від 14.10.2008 р. Решта суми у розмірі 437 658,78 грн. сплачується Стороною 1 шляхом виконання на користь Сторони 2 будівельно-монтажних робіт об'єкту: будівництво будинку по вул. Скрипника у м. Львові, за ціною та в строки, погоджені сторонами. Заявка на виконання будівельно-монтажних робіт повинна бути подана Стороною 2 Стороні 1 до 01.10.2010 р. Витрати, пов'язані з укладенням, нотаріальним посвідченням та реєстрацією договору купівлі-продажу несе Сторона 1.
- у термін до 31 липня 2011 року передати проданий об'єкт нерухомого майна (3- кімнатну квартиру № 25, загальною площею 108,05 м. кв., в будинку по вул. Скрипника у м. Львові) Сторона 1 по акту прийому-передачі. Об'єкт повинен бути придатним для його вільного використання Сторона 1;
- у термін до 31 липня 2011 року не вчиняти будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на вищевказаний об'єкт нерухомого майна іншим особам, крім Сторони 1, або виникнення прав третіх осіб щодо об'єкта (оренда, найм, позичка, застава, обтяження тощо);
- у термін до 30 червня 2010 року відшкодувати на користь Сторони 1 сплачене нею державне мито у розмірі 2614,07 грн. та вартість інформаційно-технічних послуг у розмірі 236,00 грн.
У п. 4.1. Угоди Сторони дійшли згоди щодо того, що обов'язки покладені на них цією угодою повинні виконуватись вчасно, добросовісно та належним чином.
Скаржник у апеляційній скарзі стверджує про те, що мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні. Однак, в силу ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України (ЦК України) затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином, який за загальними принципами цивільного законодавства має бути виконаний за правилами статей 525, 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Також, Скаржник зазначає, що Позивач до Державної виконавчої служби не звертався, заяви на примусове виконання судового рішення не подавав, а отже, у Позивача виникне право пред’явити у Державну виконавчу службу два виконавчі документи.
З вищенаведеним твердженням колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне:
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 (із змінами та доповненнями від 23.03.2012 №3) наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;
- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвала господарського суду Львівської області про затвердження мирової угоди від 25.05.2010 року у справі №19/17 всіх складових, перелічених у ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», не містить, зокрема, не зазначений ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності як Позивача, так і Відповідача, не зазначене місцезнаходження Сторін, дата набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, з наведеного вище, можна зробити висновок, що ухвала Господарського суду Львівської області про затвердження мирової угоди не містить всіх складових, перелічених у ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», а отже, і не може вважатися виконавчим документом.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на наведене та відповідно до вимог ст.ст.99, 101, 103, 105 Львівський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2012року у справі №5015/1516/12 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення..
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови виготовлено 27.07.2012 року
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
Судове рішення № 25449420, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 25.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/1516/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: