Рішення № 25449017, 11.07.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р. Справа № 5019/1274/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»

до відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства «ЗІРКА»

про стягнення 470 384 грн. 70 коп.

Суддя Войтюк В.Р.

Представники:

Від позивача : Назаркевич В. П. директор.

Від відповідача : не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»звернулось до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства «ЗІРКА»186 042 грн. 16 коп. основного боргу за договором купівлі-продажу № 6/05 від 08.05.2008 року, 37 805 грн. 40 коп. курсової різниці, 82 433 грн. 85 коп. пені, 120 019 грн. 20 коп. 28 % річних, 44 084 грн. 09 коп. індексу інфляції.

У процесі вирішення спору позивач заявив клопотання про припинення провадження на суму 300 грн. у зв’язку з оплатою відповідачем вказаної суми 28.08.08 р., тобто до пред`явлення позову.

Вимоги позивач мотивує тим, що 08 травня 2008 р. між ТОВ «ВІСАВА»та СГПП «ЗІРКА»був укладений Договір №6/05. Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу дизельного пального.

Також 08 травня 2008 р. між ТОВ «ВІСАВА»та СГПП «ЗІРКА»укладено Додаткову угоду до Договору №6/05 від 08.05.2008 р.

Відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 210 071 (двісті десять тисяч сімдесят одна) грн. 66 коп., що підтверджується наступними документами:

1. видаткова накладна №33 від 08.05.2008 року на суму 81 954,18 гривень; (згідно довіреності серія ЯОЮ №035968 від 08.05.2008 року);

2. видаткова накладна №29 від 27.07.2009 року на суму 23 684,75 гривень; (згідно довіреності №81 від 26 липня 2009 року);

3. видаткова накладна №35 від 04.08.2009 року на суму 24 331,59 гривень; (згідно довіреності №91 від 04.08.2009 р.);

4. видаткова накладна №39 від 07.08.2009 року на суму 24 320,64 гривень; (згідно довіреності №92 від 07.08.2009 р.);

5. видаткова накладна №40 від 14.08.2009 року на суму 26 226,00 гривень; (згідно довіреності №93 від 14.08.2009 р.);

6. видаткова накладна №45 від 20.08.2009 року на суму 29 554,50 гривень; (згідно довіреності №98 від 20.08.2009 р.).

Відповідно до п.5.2. Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього Договору із врахуванням положень п.2.4 та розділу 5 даного Договору.

Відповідно до п.5.4. Договору, вартість Товару оплачується на поточний рахунок ПРОДАВЦЯ в національній валюті, згідно цін вказаних у відповідних видаткових накладних із врахуванням положень п.2.4 та розділу 5 даного Договору.

Позивач виконав свої обов'язки за Договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від Відповідача на адресу Позивача не надходило.

СГПП «ЗІРКА», в порядку п.5.1. Договору, взяло на себе зобов'язання перед ТОВ „ВІСАВА" провести оплату за Товар в строк та на умовах вказаних в ст. 5.1 цього Договору.

У свою чергу СГПП «ЗІРКА»у порушення законодавства України та умов Договору, лише частково оплатило заборгованість у розмірі 24 029,50 грн. за поставлений Товар, що підтверджується наступними документами:

- банківська виписка від 27.06.2008 року на суму 7 800,00 гривень;

- банківська виписка від 31.07.2008 року на суму 8 114,75 гривень;

- банківська виписка від 27.08.2008 року на суму 8 114,75 гривень.

Станом на 24 травня 2011 року заборгованість СГПП «ЗІРКА»перед ТОВ "ВІСАВА" згідно Договору 6/05 від 08 травня 2008 року становить 186 042 (сто вісімдесят шість тисяч сорок дві) грн. 16 коп.

Згідно п. 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ч.2. ст.533 ЦК України, Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Сума нарахованої курсової різниці (Додаток №1 до позовної заяви) становить 37 805 (тридцять сім тисяч сімсот п’ять) грн. 40 коп.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Таким чином, нарахування пені, 28% річних, інфляційних витрат згідно Договору №6/05 08 травня 2008 р. здійснюється за період із 11 травня 2008 р. по 24 травня 2011 р. (день звернення до суду), враховуючи та посилаючись на ті обставини, що викладені вище.

Сума нарахованих штрафних санкцій (пені) (додаток №2 до позовної заяви) становить 82 433 (вісімдесят дві тисячі чотириста тридцять три) грн. 85 коп.

Відповідно до п.6.6. Договору, сторони, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що ПОКУПЕЦЬ у випадку прострочення оплати Товару за користування коштами ПРОДАВЦЯ сплачує на користь останнього 28% річних.

Сума нарахованих 28% річних (додаток №3 до позовної заяви) 120 019 ( сто двадцять тисяч дев'ятнадцять) грн. 20 коп.

Відповідно до листа ВСУ від 03.04.1997 р. нарахування індексу інфляції здійснюється із червня 2008 р. по квітень 2011 р., а отже її розмір (додаток №4 до позовної заяви) складає 44 000 (сорок чотири тисячі вісімдесят чотири) грн. 09 коп.

Відповідно до п.9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. №. 02-5/293, „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Відповідач заперечує вимоги, посилаючись на таке.

При здійсненні операції на одержання матеріальних цінностей має складатися довіреність, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.1996 р. №99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" (далі - Інструкція).

Пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей передбачено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства (пункт 5 Інструкції).

Довіреності на отримання Товару було видано на одну особу - Стецюка Миколу Олексійовича.

В свою чергу, із представленої Позивачем копії Накладної № 29 від 27.07.2009 р., яка містить посилання на Довіреність № 81 від 26.07.2008 р. вбачається, що товар отримала інша особа, ніж та, що вказана у відповідній довіреності, оскільки, проставлені підписи у накладній № 29 та Довіреності № 81 є різними. Крім того, в Накладній № 29 від 27.07.2009 р. в порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не вказано посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції з поставки Товару, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка отримала Товар. За таких умов, неможливо встановити, ким зі сторони особи, яка прийняла Товар, підписано накладну № 29 від 27.07.2009 р.

Позивачем не надано доказів того, що відповідну накладну підписано уповноваженою особою Відповідача.

Із представленої Позивачем копії Накладної № 33 від 08.05.2008 р., яка містить посилання на Довіреність серія ЯОЮ № 035968 від 08.05.2008 р. вбачається, що товар отримала інша особа, ніж та, що вказана у відповідній довіреності, оскільки, проставлені підписи у накладній № 33 та Довіреності серія ЯОЮ № 035968 від 08.05.2008 року є різними. Крім того, в Накладній № 33 від 08.05.2008 р. в порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не вказано посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції з поставки Товару, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка отримала Товар. За таких умов, неможливо встановити, ким зі сторони особи, яка прийняла Товар, підписано накладну № 33 від 08.05.2008 р. Позивачем не надано доказів того, що відповідну накладну підписано уповноваженою особою Відповідача.

Із представленої Позивачем копії Накладної № 35 від 04.08.2009 р., яка містить посилання на Довіреність № 91 від 04.08.2009 р., вбачається, що товар отримала інша особа, ніж та, що вказана у відповідній довіреності, оскільки, проставлені підписи у накладній № 35 та Довіреності № 91 від 04.08.2009 р. є різними. Крім того, в Накладній № 35 від 04.08.2009 р. в порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не вказано посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції з поставки Товару, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка отримала Товар. За таких умов, не можливо встановити, ким зі сторони особи, яка прийняла Товар, підписано накладну № 35 від 04.08.2009 р. Позивачем не надано доказів того, що відповідну накладну підписано уповноваженою особою Відповідача.

Із представленої Позивачем копії Накладної № 39 від 07.08.2009 р., яка містить посилання на Довіреність № 92 від 07.08.2009 р., вбачається, що товар отримала інша особа, ніж та, що вказана у відповідній довіреності, і оскільки, проставлені підписи у накладній № 39 та Довіреності № 92 від 07.08.2009 р. є різними. Крім того, в Накладній № 39 від 07.08.2009 р. в порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не вказано посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції з поставки Товару, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка отримала Товар. За таких умов, не можливо встановити, ким зі сторони особи, яка прийняла Товар, підписано накладну № 39 від 07.08.2009 р. Позивачем не надано доказів того, що відповідну накладну підписано уповноваженою особою Відповідача.

Представлена Позивачем копія Накладної № 40 від 14.08.2009 р., не містить взагалі посилання на підставі якої довіреності відпускалися товарно-матеріальні цінності. Крім того, в Накладній № 40 від 14.08.2009 р. в порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не вказано посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції з поставки Товару та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з приймання Товару.

Із представленої Позивачем копії Накладної № 45 від 20.08.2009 р., яка містить посилання на Довіреність № 98 від 20.08.2009 р., вбачається, що товар отримала інша особа, ніж та, що вказана у відповідній довіреності, оскільки, проставлені підписи у накладній № 45 та Довіреності № 98 від 20.08.2009 р. є різними. Крім того, в Накладній № 45 від 20.08.2009 р. в порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не вказано посаду, особи, відповідальної за здійснення господарської операції з поставки Товару, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка отримала Товар. За таких умов, не можливо встановити, ким зі сторони особи, яка прийняла Товар, підписано накладну № 45 від 20.08.2009 р.

Позивачем не надано доказів того, що відповідну накладну підписано уповноваженою особою Відповідача.

Подані Позивачем накладні № 29 від 27.07.2009 року, № 35 від 04.08.2009 року, № 45 від 20.08.2009 року, № 40 від 14.08.2009 року та № 39 від 07.08.2009 року вимогам, що передбачені ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 року, не відповідають, оскільки в них не зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та не зазначено прізвище та інші дані осіб, які його підписали, що позбавляє можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні операції.

За таких умов, накладні № 29 від 27.07.2009 р., № 35 від 04.08.2009 р., № 45 від 20.08.2009 р., № 40 від 14.08.2009 р. та № 39 від 07.08.2009 р. не можуть бути визнані доказами поставки Товару за Договором.

Ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що термін поставки до 15.05.2008 р.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що дата поставки товару рахується: виписка накладної на Покупця, зокрема, з оформленням слідуючих документів:

3.3.1. Рахунок на оплату товару.

3.3.2. Накладна на товар.

Позивачем не надано доказів здійснення поставки Товару Відповідачеві та надання йому рахунку на оплату Товару.

Пунктом 5.1. Договору в редакції Додаткової угоди встановлено, що оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок на наступний день після поставки товару.

Позивачем не надано належних доказів поставки Товару на суму 210 071,66 грн., а отже, у Відповідача відсутній обов'язок по його оплаті.

Зазначає, що наданий в матеріали справи Акт звірки був помилково підписаний Похилько О.В.

Окрім того, акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та: фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, розрахунками, тощо (Постанова ВГС України від 22.07.2003 року у справі № 21/308). Відповідно акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу.

Заслухавши пояснення представника позивача, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

08 травня 2008 року між ТОВ „ВІСАВА" (ПРОДАВЕЦЬ) та СГПП «ЗІРКА»(ПОКУПЕЦЬ) укладений Договір №6/05 (далі - Договір). Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу дизельного пального (надалі - Товар).

Також 08 травня 2008 року між ГОВ «ВІСАВА»та СГПП «ЗІРКА»укладено Додаткову угоду до Договору №6/05 від 08.05.2008 року.

Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, ціна визначаються у видаткових накладних документах на відпуск товару.

Згідно з п. 2.3. даного Договору, ціна Товару, що є предметом даного Договору, вказується у видаткових накладних на відпуск Товару в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість Товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у доларах США.

Відповідно до даних пунктів Договору та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору. Відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 210 071 (двісті десять тисяч сімдесят одна ) грн. 66 коп., що підтверджується наступними документами:

1. видаткова накладна №33 від 08.05.2008 року на суму 81 954,18 гривень; (згідно довіреності серія ЯОЮ №035968 від 08.05.2008р.).

2. видаткова накладна №29 від 27.07.2009 року на суму 23 684,75 гривень; (згідно довіреності №81 від 26 липня 2009 року).

3. видаткова накладна №35 від 04.08.2009 року на суму 24 331,59 гривень; (згідно довіреності №91 від 04.08.2009р.).

4. видаткова накладна №39 від 07.08.2009 року на суму 24 320.64 гривень; (згідно довіреності №92 від 07.08.2009р.).

5. видаткова накладна №40 від 14.08.2009 року на суму 26 226.00 гривень; (згідно довіреності №93 від 14.08.2009р.).

6. видаткова накладна №45 від 20.08.2009 року на суму 29 554,50 гривень; (згідно довіреності №98 від 20.08.2009р.).

Пункт 5.1. даного Договору зазначає, що Оплата за поставлений Товар проводиться шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на наступний день після поставки товару. А саме:

- 11.05.2008 року - 81 954,18 гривень:

- 28.07.2009 року - 23 684,75 гривень;

- 05.08.2009 року - 24 331,59 гривень;

- 08.08.2009 року - 24 320,64 гривень;

- 15.08.2009 року - 26 226,00 гривень;

- 21.08.2009 року - 29 554,50 гривень.

Відповідно до п.5.2. Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього Договору із врахуванням положень п.2.4 та розділу 5 даного Договору.

Згідно п.5.4. Договору, вартість Товару оплачується на поточний рахунок ПРОДАВЦЯ в національній валюті, згідно цін вказаних у відповідних видаткових накладних із врахуванням положень п.2.4 та розділу 5 даного Договору.

Позивач виконав свої обов'язки за Договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від Відповідача на адресу Позивача не надходило.

СГПП «ЗІРКА», в порядку п.5.1. Договору, взяло на себе зобов'язання перед ТОВ „ВІСАВА" провести оплату за Товар в строк та на умовах вказаних в ст. 5.1 цього Договору.

У свою чергу СГПП «ЗІРКА»у порушення умов Договору, лише частково оплатило заборгованість у розмірі 24 329 грн. 50 коп. за поставлений Товар, що підтверджується наступними документами:

- банківська виписка від 27.06.2008 року на суму 7 800,00 гривень;

- банківська виписка від 31.07.2008 року на суму 8 114,75 гривень;

- банківська виписка від 27.08.2008 року на суму 8 114,75 гривень та клопотанням позивача від 28 листопада 2011 року.

Таким чином заборгованість СГПП «ЗІРКА»перед ТОВ "ВІСАВА" згідно Договору 6/05 від 08 травня 2008 р. становить 185 742 грн. 16 коп.

Згідно п. 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.1. ст.220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ч.2. ст.533 ЦК України, Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Валютний курс - це установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Курсова різниця - це різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах, що виникає в зв'язку із знеціненням грошових коштів.

Відповідно до п.5.5. Договору, у тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до „гривні, що встановлений НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків (оплати вартості товару відповідно до пункту 5.1. Договору) є вищим за курс долара США на день укладення даного Договору, сторони для визначення належної до сплати суми вартості товару використовують формулу, що наведена в п.5.3.1 Договору. Також у випадку порушення строку оплати передбаченого пунктом 5.1. Договору, Продавець має право провести перерахунок (дооцінку) вартості товару на момент звернення до суду.

Відповідно, до п. 5.3.1. Договору, сторони домовилися, що У тому випадку, якщо курс долара США до гривні на день оплати вище, ніж курс долара США до гривні на день поставки Товару сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу:

S = (А1/А2)* В, де

- ціна із урахуванням курсової різниці;

В- ціна Товару на момент поставки Товару, що підтверджується видатковою накладною;

А2- курс долара США до гривні, що встановлений «Національним банком України" для операцій з продажу долару США на день поставки Товару;

А1- курс долара США до гривні, що встановлений «Національним банком України" для операцій з продажу відповідних долару США на день перерахування грошей.

Враховуючи викладене позивачем нараховано 37 805 грн. 40 коп. курсової різниці (а.с.7 т.1).

Суд зазначає, що при здійсненні розрахунку нарахування курсової різниці позивачем не враховано що 28 серпня 2008 року відповідачем сплачено 300 грн. 00 коп., відтак позовні вимоги в частині стягнення курсової різниці підлягають задоволенню в сумі 37 630 грн. 35 коп.

Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, аза відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через "співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також" відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона від передбачених ними положень або якщо обов'язковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної Частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. З ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

Згідно п. 6.3. Договору, за прострочення виконання зобов'язання ПОКУПЕЦЬ зобов'язаний сплатити на користь ПРОДАВЦЯ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Відповідно п. 6.4. Договору, Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання даного Договору.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється протягом п'яти років.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, нарахування пені, 28% річних, інфляційних витрат згідно Договору №6/05 08 травня 2008 р. здійснюється за період із 11 травня 2008 р. по 24 травня 2011 р. (день (звернення до суду), враховуючи та посилаючись на ті обставини, що викладені вище.

При перевірці наданих суду розрахунків вказаних позовних вимог суд враховує сплату відповідачем на рахунок позивача 28 серпня 2008 року 300 грн.

Сума нарахованих штрафних санкцій (пені) становить 73 474 грн. 10 коп.

Відповідно до п.6.6. Договору, сторони, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що ПОКУПЕЦЬ у випадку прострочення оплати Товару за користування коштами ПРОДАВЦЯ сплачує на користь останнього 28% річних.

Сума нарахованих 28% річних 119 732 грн. 66 коп.

Відповідно до листа ВСУ від 03.04.1997 р. нарахування індексу інфляції здійснюється із червня 2008 р. по квітень 2011 р., а отже її розмір складає 43 944 грн. 98 коп.

Щодо заперечень позивача факту поставки дизельного пального на СГПП «ЗІРКА», суд зазначає наступне. Факт поставки Товару підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання Товарно-матеріальних цінностей, які додані до матеріалів справи.

Усі накладні на отримання Товару виписані на підставі Довіреностей, та Договору №6/05 від 08.05.2008 р.

Відповідно до ч. 13 Наказу Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. «Про ствердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Згідно ч. 13 Наказу Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», довіреність надається при передачі товару.

Відповідач не пояснив суду, яким чином довіреності на отримання пального потрапили до позивача.

Крім того, після того, як Відповідач заперечив факт отримання пального в будь-якій кількості, товариство звернулося до перевізника, який здійснював доставку дизельного пального на СГПП. Підприємство, що здійснювало доставку, надало документи, які свідчать про отримання товару:

- Накладна № 3275 від 04.08.2009 р. та Акт №3274 від 04.08.2009 р. в якому, міститься, прізвище та підпис Стецюка М.О., про отримання товару, та про отримання транспортних послуг.

- Накладна №3346 від 20.08.2009 року та Акт №3345 від 20.08.2009 р. в якому, також: містяться, прізвище та підпис Стецюка М.О., про отримання товару, та про отримання транспортних послуг.

Указані документи, спростовують позицію Відповідача, про те що ним взагалі не отримувалося дизельне пальне.

Усе дизельне пальне, яке поставлено на СГПП «Зірка»є оприбуткованим, ТОВ «ВІСАВА»виписано відповідні податкові накладні, які подано до державної податкової інспекції:

- Податкова накладна №35 від 04.08.2009 року на суму 24 331,59 гривень;

- Податкова накладна №39 від 07.08.2009 року на суму 24 320,64 гривень;

- Податкова накладна №40 від 14.08.2009 року на суму 26 226,00 гривень;

- Податкова накладна №45 від 20.08.2009 року на суму 29 554,50 гривень; Податкова накладна №29 від 27.07.2009 р. на суму 24 284,75 грн.

У подальшому із Податкової інспекції не надходили листи про розбіжність в оподаткуванні ТОВ «ВІСАВА»та СГПП «Зірка».

Окрім того, після поставки Товару, Відповідач здійснив часткову оплату, де в призначені платежу зазначено: «За дизпаливо....»(а.с.33-35 т.1).

Тобто, СГПП «Зірка»своїми діями (часткова оплата за поставлений товар) підтвердило факт отримання дизельного пального.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2011 року, зупинялось провадження по справі та на підставі п.2 ч.2 ст. 79 ГПК України матеріали справи надсилались до слідчих органів, для установлення порушень, що передбачають кримінальну відповідальність.

05 липня 2012 р. Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. В постанові зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ВІСАВА»згідно з Договором № 6/05 від 08.05.2008 р. поставило дизельне пальне на суму 210 071, 00 грн. Також даною постановою встановлено, що у СГПП «Зірка перед ТОВ «ВІСАВА»існує заборгованість за поставлений Товар у сумі 186 042, 16 грн.

Зазначеною перевіркою підроблення накладних про отримання пального, внесення у них завідомо неправдивих даних, підроблення підписів у накладних –не виявлено, тобто доказів їх спростування не установлено, а тому суд розглядає їх як належні та допустимі докази отримання пального.

Також, суд ураховує, що відповідачем визнавалась заборгованість за пальне у розмірі 158 112 грн. 16 коп. шляхом підписання взаємозвірки (а.с. 103).

При вирішенні спору суд бере до уваги, що хоча договір № 6/05 від 08.05.08 р. укладений зі строком дії до 15.05.08 р., проте у кожній довіреності відповідач зазначив, що він отримує конкретну кількість товару саме на умовах указаного договору.

Відтак, зазначені умови поширюються на усі спірні факти поставки пального.

Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі учасник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 509, 536, 610, ч.1 ст. 612, 625-629, 655, 692-694 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 2, 12, 22, 44, 54-57, 80-82 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «ЗІРКА»(35600, Острозький район, с.Оженин, код ЄДРПОУ 30716452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАВА»(33028, м.Рівне, вул.Кавказька, 2, код ЄДРПОУ 33408742) суму основного боргу у розмірі 185 742 грн. 16 коп., курсову різницю у розмірі 37 630 грн. 35 коп., пеню у розмірі 73 474 грн. 10 коп., 28% річних у розмірі 119 739 грн. 66 коп., інфляційні у розмірі 43 944 грн. 98 коп. витрати, пов’язані зі сплатою державного мита в сумі 4 605 грн. 24 коп. та сплатою за інформаційно-технічні послуги по забезпеченню судового процесу 231 грн. 05 коп.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: "16" липня 2012 р.

Суддя Войтюк В.Р.