Рішення № 25448885, 23.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2012 р.

Справа № 5017/1495/2012

За позовом Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ";

до відповідача Одеський національний політехнічний університет

про стягнення 433344,12грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Заліський О.А. –за дорученням;

Від відповідача: Малова Т.П. –за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: 21.05.2012 року за вх. № 2277/2012 Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеського національного політехнічного університету (далі –Відповідач) 433 344,12 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2012 року порушено провадження у справі № 5017/1495/2012, із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, надавши до суду докази, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми, двосторонній узгоджений акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідач 09.07.2012 року за вх. 21053/2012 надав відзив на позовну заяву та 23.07.2012 року за вх.. 22844/2012 надав до господарського суду Одеської області заяву про відстрочку виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне:

19.01.2012 року між Позивачем –Приватним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" та Відповідачем –Одеським національним політехнічним університетом було укладено договір на постачання та транспортування природного газу для потреб котельних бюджетних установ та організацій № 000215 –Б та договір на постачання та транспортування природного газу для потреб госпрозрахункових установ та організацій № 000215 –Б (далі - Договори).

Відповідно до умов цих Договорів Позивач здійснює постачання та транспортування природного газу в пунктах споживання Відповідача.

Пунктами 5.2. даних Договорів передбачена вартість транспортування 1000 куб.м природного газу з врахуванням ПДВ, по газових мережах Облгаз.

Також, пунктом 5.3. передбачено, що ціна на газ, що вказана в даних Договорах, може змінюватися нормативними актами уповноважених органів, наказами НАК „Нафтогаз України" і приймається сторонами до виконання без додаткового попередження.

Відповідно до положень розділу 6 договору № 000215-Б від 19.01.2012 року оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється Відповідачем грошовими коштами на підставі рахунків –фактур шляхом перерахування на поточний розрахунковий рахунок Позивача протягом місяця поставки 100 % вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок Позивача не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 6.1 договору № 000215-К від 19.01.2012 року передбачено, що оплата за споживання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Позивача 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця поставки газу.

У зв’язку з неналежним виконанням умов даних Договорів у Відповідача станом на 30.04.2012 року виникла заборгованість на загальну суму 424 467, 60 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків вихідне сальдо по договору № 000215-Б від 19.01.2012 року складає 413 617, 40 грн., з яких:

Продаж газу на загальну суму 392 528, 39 грн.;

Транспортування газу на загальну суму 9 139, 84 грн.;

Постачання на загальну суму 7 389, 78 грн.;

Вихідне сальдо за договором № 000215 –К від 19.01.2012 року згідно акту звірки взаєморозрахунків становить 10 850, 20 грн., з яких:

Продаж газу на загальну суму 9 523, 43 грн.;

Транспортування газу на загальну суму 282,70 грн.;

Постачання на загальну суму 141,02 грн.;

Магістральне транспортування на загальну суму 712,58 грн.;

Цільова надбавка на загальну суму 190, 47 грн.

Відповідно до положень даних Договорів споживач зобов'язаний своєчасно призводити оплату, так як у протилежному випадку настають наслідки передбачені п. п. 7.1 та 7.2. вищезазначених Договорів.

Також, у п. 7.2 даних Договорів зазначено що, за несвоєчасну оплату послуг по постачанню, транспортуванню природного газу у строки, зазначені в розділі 6.1. цих ж Договорів Споживач сплачує на користь ВАТ “Одесагаз”, суму заборгованості з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення, а також пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути на його користь з Одеського національного політехнічного університету заборгованість, яка складається з: 424 467, 60 грн. сума основного боргу, 7 369, 77 грн. - сума пені, 1 474,20 грн. –сума 3% річних, 32,55 грн. - індекс інфляції, 8 666, 88 грн. –витрати по сплаті судового збору.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання, а відповідно до ч.2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі було укладено договір на постачання та транспортування природного газу для потреб котельних бюджетних установ та організацій № 000215 –Б та договір на постачання та транспортування природного газу для потреб госпрозрахункових установ та організацій № 000215 –Б згідно з яким, Позивач - Приватне акціонерне товариство “Одесагаз”здійснює постачання та транспортування природного газу в пунктах споживання Відповідача, а Відповідач, в свою чергу, зобов’язався проводити оплати в порядку та на умовах, встановлених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Одеського національного політехнічного університету перед Приватним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" становить 433344, 12 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, який передбачений договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок 3% річних, який здійснений Позивачем в позовній заяві, та згідно з якими, розмір 3% річних, що нараховані Відповідачу, становить 1 474,20 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості за поставлений природний газ, який здійснений Позивачем в позовній заяві, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований Відповідачу, становить 32,55 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення Відповідача.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем в позовній заяві, та згідно з якими, розмір пені, що нараховані відповідачу становить 7 369, 77 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь–які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того в ході розгляду справи судом були розглянуті заяви відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду до 31 грудня 2012 року та відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається із змісту заяви, відповідач є бюджетною установою та фінансується з державного бюджету, станом на 20 липня 2012 року Міністерство виділико кошти лише на заробітну платута стипендії, а використання вказаних коштів не за призначенням тягне за собою певну відповідальність. Також відповідачем надано копії листів-звернень про виділення коштів до Міністертства освіти України.

В свою чергу, заперечуючи проти надання відстрочки позивач посилається на те, що в останнього існує велика заборгованість перед Нафтогазом України.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В свою чергу, приведений відповідачем у заяві аналіз економічного стану заявника дозволяє суду дійти висновку щодо можливості надання Одеському національному політехнічному університету відстрочки виконання рішення у даній справі з метою спрямування заявником грошових коштів, які будуть отримані ним від держави та недержавних джерел.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність у відповідача грошових коштів на поточних рахунках в установах банку, суд доходить висновку щодо наявності обставин суд, керуючись ст. 121 ГПК України, вважає за доцільне відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області у даній справі до 1 листопада 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Одеського національного політехнічного університету (65044, м. Одеса, пр.-т Шевченка, код ЄДРПОУ 02071045, МФО 828011, р/р35224025000103 в ГУДКСУ в Одеській області) на користь Приватного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія б.1, код ЄДРПОУ 03351208, р/р 260083127511 в ПАБ АБ „Укргазбанк”, МФО 320478) 424 467, 60 грн. сума основного боргу, 7 369, 77 грн. - сума пені, 1 474,20 грн. –сума 3% річних, 32,55 грн. - індекс інфляції, 8 666, 88 грн. –витрати по сплаті судового збору, з відстрочкою виконання до 1 листопада 2012 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.. 85 ГПК України.

Накази витати згідно ст..116 ГПК України.

. Павний текст рішення складено та підписано 27 липня 2012 року.

Суддя Гуляк Г.І.