Рішення № 25448469, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/7893-2012

24.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення 7 124,51 грн.

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г. (представник за довіреністю №7 від 03.01.2012р.)

від відповідача: не з’явились

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (надалі –відповідач) про стягнення 7 124,51 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо–транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АВ/0388875.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.06.2012р., яким засвідчується той факт, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2012р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, їй присвоєно № 5011-25/7893-2012, розгляд справи призначено на 10.07.2012р. В судове засідання 10.07.2012р. представники сторін не з’явились, вимог ухвали суду не виконали, у зв’язку з цим та витребуванням додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено до 24.07.2012р.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 24 липня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2011 року між позивачем (страховик –за Договором) та Бреус Миколою Віталійовичем (страхувальник –за Договором) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №011100/4005/0000095 (надалі –Договір страхування), вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «ОТП Банк».

Об’єктом договору страхування є транспортний засіб Mitsubishi Outlender, державний реєстраційний номер АА 7217 ЕХ, який належить Бреус Миколі Віталійовичу на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ААС 222216 (копія в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, зокрема, на випадок пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП.

Відповідний страховий випадок настав 26 грудня 2011 року в м. Васильків на вул. Соборній, а саме: відбулося зіткнення автомобіля Mitsubishi Outlender, державний реєстраційний номер АА 7217 ЕХ, що знаходився під керуванням страхувальника і автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер АІ 3785 СР, яким керував Новгородський Володимир Володимирович.

В результаті ДТП автомобіль Mitsubishi Outlender, державний реєстраційний номер АА 7217 ЕХ було пошкоджено, що підтверджується довідкою МВС України №8935997 від 30.12.2011р. (копія в матеріалах справи).

У відповідності до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнку КТЗ №08Б/01/12 від 11.01.2012р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Outlender, державний реєстраційний номер АА 7217 ЕХ в результаті його пошкодження при ДТП, складає 7 874,51 грн.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди, позивач, на підставі страхового акту №00081573 від 24.01.2012р. та Наказу від 25.01.2012р., з урахуванням Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнку КТЗ №08Б/01/12 від 11.01.2012р., враховуючи розмір безумовної франшизи, передбачений п. 1.3. Договору страхування (0,5 % від страхової суми, що складає 750,00 грн.) здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 7 124,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням №002544 від 27.01.2012р. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2012р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Новгородським Володимиром Володимировичем правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Позивач зазначає, що цивільно-правову відповідальність Новгородського Володимира Володимировича за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АІ 3785 СР застрахована у відповідача, шляхом укладення полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0388875 (належним чином завірена копія надана відповідачем та залучена до матеріалів справи).

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Новгородським В.В. транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АІ 3785 СР.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача була направлена регресна вимога №7263 від 27.02.12р. Факт отримання Відповідачем претензії та доданих до неї документів підтверджується наявною на регресній вимозі відміткою, відповідно до якої датою отримання відповідачем регресної вимоги є 28.02.2012р. Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не сплатив.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, а також зважаючи на те, що полісом №АВ/0388875 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн., а також франшизу в розмірі 1 000,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає до виплати відповідачем позивачу за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Новгородським В.В., транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АІ 3785 СР, складає 7 124,51 грн. (здійснена позивачем виплата страхувальнику) –1 000,00 грн. (франшиза відповідача) = 6 124,51 грн.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не сплачена, а тому, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 6 124,51 грн.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Проте, відповідачем вказані вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виконані не були, страхове відшкодування позивачу не виплачено.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у місячний строк з дня отримання претензії позивача з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Відповідач письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми, заявленої до стягнення не надав, позовні вимоги позивача не спростував.

Зважаючи на все вище викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, та стягненню з відповідача 6 124,51 грн.

Судові збір пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 1 383,58 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (ідентифікаційний код 21130899, адреса: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(ідентифікаційний код 20033533, адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, р/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) 6 124,51 грн. (шість тисяч сто двадцять чотири гривні 51 копійка) суми страхового відшкодування та 1 383,58 грн. (одну тисячу триста вісімдесят три гривні 58 копійок) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.07.2012р.