Постанова № 25443805, 18.07.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№2515/8619/2012

Провадження №2-а/2515/561/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Маслюк Н.В.,

при секретарі Чвірова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Чернігівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В :

02.07.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконною постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області Сенченко М.В. від 15.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження №32559080; визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області Сенченко М.В. по виконавчому провадженню №32559080 щодо невжиття до боржника - УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», для виконання рішення суду, ухваленого на її користь; зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області Сенченко М.В. вжити до боржника - УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» по виконавчому провадженню №32559080 для виконання рішення суду, ухваленого на її користь.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова №2-а-15/09 від 16.01.2009 року зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за періоди з 25.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. На підставі вищезазначеного рішення було видано виконавчий лист та пред'явлено до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області для примусового виконання. Однак, 15.06.2012 р. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав того, що державний виконавець не може застосувати до боржника штрафні санкції та те, що на рахунку боржника відсутні кошти. Вважає, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області Сенченко М.В. не вжито жодних заходів для виконання рішення суду. Зазначає, що оскаржувана постанова винесена передчасно, без вчинення обов'язкових дій, передбачених Законом, всупереч існуючим нормам Закону України «Про виконавче провадження» та є незаконною. Вказує, що оскаржувану постанову отримала лише 25.06.2012 року, а тому нею не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує повністю (а.с.22).

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, від представника відповідача відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області надійшли письмові заперечення, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову, справу розглядати без його участі (а.с.23-25).

Представник третьої особи Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.21).

Суд на підставі ст.128 КАС України, визнав можливим провести розгляд справи без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області перебував виконавчий лист №2-а-15/09, виданий 11.08.2010 року Новозаводським районним судом м.Чернігова, згідно якого зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за періоди з 25.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (а.с.27).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 11.05.2012 року відкрито виконавче провадження по виконанню вищевказаного виконавчого листа та надано боржнику строк самостійного виконання до 18.05.2012 року (а.с.28).

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.06.2012 року, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В., на підставі п.11 ч.1 ст.49, ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-15/09, мотивуючи тим, що рішення суду боржником виконано частково, проведено перерахунок необхідної виплати; застосувати до боржника штрафні санкції передбачені ст. ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» неможливо, оскільки рішення суду боржник не виконує у зв'язку із незалежними від нього обставинами (відсутні кошти на рахунках для наданого виду виплат); рішення суду виконати без участі боржника не можливо (а.с.8,33).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 року п. 34, рішення у справі «Півень проти України» від 29.06.2004 року).

Європейський суд з прав людини нагадує, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням (п. 35 рішення у справі «Бурдов проти Росії») .

В силу ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною 2 цієї статті передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Статтею 89 названого вище Закону визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Проте, державний виконавець Сенченко М.В. не дотримався вказаних вище приписів Закону.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області не надано суду достатніх та належних доказів у підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, не надано документів, які підтверджують факт накладення штрафу на боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом у відповідності до ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», а також документів, які стали підставою для прийняття рішення щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.

Суд вважає, що при винесенні постанови старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження №32559080 не було дотримано вимоги п. 11 ч. 1 ст. 49, ч.3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", а отже вона є незаконною, оскільки дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження фактично виразились у винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, то суд, з урахуванням положень ст.. 11 КАС України, вважає за необхідне визнати незаконною та скасувати вказану постанову.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області здійснити усі передбачені дії з примусового виконання рішення суду, то дані вимоги заявлені передчасно, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ст.181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, отже позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки копію оскаржуваної постанови від 15.06.2012 року вона отримала поштою лише 25.06.2012 року, що підтверджується конвертом де мається штемпель відділення зв'язку про відправку листа 21.06.2012 року (а.с.9), а позовна заява подана до суду 02.07.2012 року.

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а крім того, належним відповідачем у цій справі є саме Відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області, як то передбачено ч.3 ст.181 КАС України, а не Головне Управління юстиції Чернігівської області.

Керуючись ст.ст.2, 9-12, 17, 71, 94, 128, 158-163, 167, 181, 186 КАС України, ст.ст.11, 49, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Чернігівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконним рішення суб'єкта владних повноважень, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 15.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження № 32559080 по виконанню виконавчого листа №2-а-15/09, виданого 11.08.2010 року Новозаводським районним судом м.Чернігова.

У іншій частині позову -відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 32 (тридцять дві) грн.19 коп. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова Н.В. Маслюк