Ухвала суду № 25438160, 24.07.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5413/2012Головуючий суду першої інстанції:Абзатова Г.Г. Головуючий суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.

"24" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМясоєдової Т.М., СуддівДаніла Н.М., Сінані О.М. При секретаріБірковському А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу частки квартири недійсним та визнання за ним переважного права купівлі частки квартири у праві спільної часткової власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою судді Євпаторійського міського суду АРК від 12 червня 2012 року зазначена позовна заява ОСОБА_6 залишена без руху, у зв'язку з тим що не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України та неоплачений судовий збір у сумі 3 219 гривень за кожну вимогу. Позивачу було надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Наступною ухвалою суду від 20 червня 2012 року позовна заява ОСОБА_6 визнана неподаною та повернута позивачу, оскільки у встановлений судом строк він зазначені недоліки не усунув.

Не погодившись з ухвалою суду від 12 червня 2012 року в частині визначення розміру судових витрат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, тому що вважає висновки суду необґрунтованими, зробленими з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено законом позовна заява подається в письмовий формі і за змістом і по формі повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України.

У відповідності з частиною 5 статті 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Якщо при поданні позовної заяви не сплачено судовий збір, суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків ( ч.1 ст. 121 ЦПК України). Даючи позивачу вказівки щодо сплати судового збору, суддя повинен визначити його розмір; запропонувати позивачу сплатити судовий збір.

У сенсі частини 1 ст. 121 ЦПК України, залишаючи позовну заяву ОСОБА_6 без руху, суд першої інстанції повинен був в ухвалі чітко викласти свої вимоги щодо недоліків, які позивач повинен усунути та мотивувати свій висновок при визначені конкретної суми судового збору, яка підлягає сплаті.

Ухвалюючи оскаржуєму ухвалу суддя вважала, що позивачем ОСОБА_6 заявлено дві вимоги майнового характеру про визнання угоди дарування притворною та недійсною, визнання права переважної покупки частки квартири у спільній частковій власності, кожна з яких повинна бути оплачена позивачем окремим платіжним документом відповідно до Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року, у розмірі 3219 гривень.

При цьому в ухвалі від 12 червня 2012 року висновок суду першої інстанції в частині визначення розміру судових витрат належним чином не мотивований та не визначена загальна сума судового збору, яку повинен сплатити позивач.

В пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 6 листопада 2009 року роз'яснено, що у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК України за загальною сумою всіх вимог.

Згідно частини 2 статті 121 ЦПК України при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 109, 40 гривень, у підтвердження чого надана квитанція №173 від 08.06.2012 року на (а.с. 1.), проте суддею ця квитанція не врахована, тому що в ній не зазначено код ЄДРПОУ суду 02897098.

На думку колегії суддів відсутність в квитанції кода ЄДРПОУ суду не свідчить про те, що грошові кошти у сумі 109 гривень 40 копійок не зараховані в бюджет м. Євпаторії. Крім того в оскаржуваній ухвалі не вказаний закон, яким керувався суддя, не приймаючи до уваги оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж ОСОБА_6

Разом з тим якщо виходити із вказаної суддею суми судового збору в розмірі 3 219 гривень, то вартість спірної частки квартири складає 321900 гривень, проте у оспорюванному позивачем договорі сторони оцінили спірне нерухоме майно в 45003 гривні (а.с. 39). Таким чином і в цій частині висновки судді належним чином не мотивовані і суперечать наявним у матеріалах справи доказам.

За таких обставин погодитися з правильністю зробленого суддею висновку колегія суддів не може, оскільки він не обґрунтований.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку що ухвала судді місцевого суду в оскаржуваній частині не відповідає вимогам ст. 210, ч.1 ст. 121 ЦПК України і підлягає скасуванню в частині визначення судових витрат на підставі п.3 частини 1 статті 312 ЦПК України із передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки порушено порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 3 частини 1статті 312, статтями 313, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2012 року скасувати в частині визначення судових витрат і направити питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

судді: