Ухвала суду № 25436640, 18.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 р.Справа № 2а-15846/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

представника позивача Коломейцевої О.П.

представника відповідача Оніщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2012р. по справі № 2а-15846/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001660840 від 23.11.2011 р. за формою "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 року на 2 798,00 грн. та штрафу 1 399,00 грн.; " № 0001670840 за формою „В4" про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за серпень 2011 року у сумі 143 400,00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у позові, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями відповідача проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань законності та достовірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за серпень 2011 року у розмірі 4 920 461,00 грн. та суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2011 року у розмірі 4 474 769,00 грн., що виникло за рахунок від'ємного значення , яке декларувалось у період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 2197/40-028/00214534 від 18.11.2011 р., яким встановлено порушення п.201.10 ст.201, п.198.3 ст.198, п.200.1 , п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України:

- завищення суми податкового кредиту за липень 2011 року на 2 798,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "ОВД-трейд" (за результатами перевірки податковий кредит складає 19 503 910,0 грн.);

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року на суму 2 798,0 грн. (підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 4 471 971,00 грн. ( ряд.19, 20.02. декларації з ПДВ за липень 2011 року);

- завищення суми податкового кредиту за серпень 2011 року на 143 400,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Промбудсервіс-11", ТОВ "ГЕС Україна", ПП "Промтехносервіс", ПП "Агробудіндустрія", ТОВ "Мегаполіс Інвест", ТОВ "НВП "Ліон Груп";

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року на суму 143 400,00 грн. (підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 4 777 061,00 грн. (ряд.19 та 20.2 декларація з ПДВ за серпень 2011 року);

- завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2011 року на 2 798,00 грн.

Висновки податкової перевірки є підставою винесення спірних податкових повідомлень-рішень:

- „В4" № 0001670840 від 23.11.2011 р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 143 400,00 грн.;

- „В1" № 0001660840 від 23.11.2011 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 798,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 1 399,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновку про їх обґрунтованості, а також того, що відповідачем не надано доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій У необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення -рішення В1 від 23..11.2011р. № 0001660840, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 798,00 грн. та нараховані штрафні санкції суд першої інстанції виходив з того, що такі висновки податкового органу ґрунтувалися на завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2010р., що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011р. на суму 2798,00 грн.

Так позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення В4 № 0001470840 від 28.10.2011р., яким підприємству зменшено від'ємне значення суми ПДВ за липень 2011р. в розмірі 2978,00грн.

За наслідками судового оскарження, зазначене податкове повідомлення - рішення скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. , яке набрало законної сили. ( а.с.38-40).

Таким чином, судом рішення підтверджено правомірність визначення позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011р.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили в одній адміністративній справ, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, оскільки рішення відповідача , на підставі якого позивач мав віднести до складу податкового кредиту за серпень 2011р. суму в розмірі 2798,00 грн. скасовано рішення суду, суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення рішення В 1 від 23.11.2011р. № 0001660840, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2798,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 1399,00 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ПП « Промбудсервіс-11», ТОВ « ГЕС Україна», ПП « Промтеногсервісм» ПП «Агробудіндустрія» ТОВ « Мегаполіс Інвест» ТОВ НВП « Ліон Груп» з посиланням на не підтвердження реальності здійснення цих господарських операцій оскільки ці контрагенти не мають відповідних потужностей, ресурсів, не знаходяться за місцем свого призначення, мають анульовані свідоцтва платника ПДВ колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та "НВП "Ліон Груп" укладено договір купівлі продажу від 01.07.2011 р. № 22/1 відповідно до якого поставник поставив, а покупець придбав ТМЦ ( доску обрезну, комплекти щок для дерев'яних барабанів), за специфікацією згідно договору. Поставка товару здійснена транспортом постачальника на склад покупця згідно ТТН. (т.1 а.с.144-216)

На виконання правочину ТОВ "НВП "Ліон Груп" видано податкові накладні (а.с.150,153, 158,163,168,173,177,183,188,192,195,199,204,208, 212, 217 т.1), копії яких наявні у матеріалах даної справи.

Оплата за виконані роботи здійснена частково безготівковими коштами та підтверджується виписками по рахунку 3118 Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30 листопада 1999 року, платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи, частково шляхом взаємозаліку, що підтверджується актом взаємних розрахунків, рахунками ТОВ « Лион Груп» від 05.08.2011р. (т.1 а.с.184)

Поставка товару була здійснена за склад позивача м. Харків, вул.. Автогенна,7, що підтверджується товарно- транспортними накладними, видатковими накладними. (т.1 а.с.147-183)

Придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Також судом встановлено, що між позивачем ТОВ "ГЕС Україна" укладено договір поставки № 469 від 04.07.2011 р., за яким позивачу поставлялася трубопровідна арматура. Транспортування товару здійснювалося відповідно до базисних умов поставки EXW, визначених відповідно до правил Інкотермс-2000. До кожної партії поставленого товару контрагентом позивача виписано видаткові та податкові накладні (а.с.102,103, т.1), завірені печаткою, документи, що підтверджують якість товару, його оплату.

Крім того, між позивачем та ТОВ "Мегаполіс Інвест" укладався договір поставки плюмбових виливанців № 10-с від 01.04.2010 р. На підтвердження реальності виконання договору надано податкові накладні, видаткові накладні (а.с.110, т.1), докази оплати товару. Транспортування товару здійснювалося окремими партіями, фактичне переміщення відбувалося транспортом продавця. При поставці товару продавцем видано сертифікат відповідності на кожну партію товару, рахунок-фактуру, накладну.

Між позивачем та ПП "Агробудіндустрія" укладено договір підряду № 4/4 від 04.04.2011 року на ремонтно-будівельні роботи на об'єкті за адресою позивача м.Харків, вул. Автогенна,7. Так підрядником виконувалися роботи по встановленню системи вентиляції цех 8/1,ремонт даху в індустріальному цеху, цеху СТО. Реальність виконання договору підтверджено довідками про вартість виконаних робіт актами приймання робіт, розрахунок за роботи підтверджено виписками по рахунку, податковими накладними (а.с.121, 125, 129, 133, 137 т.1) .

Крім того, позивачем придбано у ПП "Промтехносервіс" проволоку НХ 9,5 д.1,2 мм, МНМц43-0,5 д.1,2 мм.; у ПП "Промбудсервіс-11"барабан дер.№ 20. На підтвердження правочину позивачем надано видані контрагентом податкові накладні (а.с.95, 96, т.1).

Оскільки фактичне виконання вище наведених угод підтверджується копіями актів приймання - здачі виконаних робіт, затвердженими керівниками підприємств-контрагентів, відомостями ресурсів, актами звірок, довідками про вартість виконаних будівних робіт, товарно-транспортними накладними, подорожними листами, висновок суду першої інстанції з приводу їх реальності є обґрунтованим.

Зазначені первинні бухгалтерські документи складені у відповідності до вимог законодавства, податковим органом зауважень щодо цих документів ні в акті перевірки, ні в суді не висловлено.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість є фактично здійсненим і підтверджений позивачем належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на наведене податкове повідомлення-рішення № 000167084023.11.2011 р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 143400,00 грн. правомірно скасовано судом першої інстанції.

З приводу доводів апелянта про не підтвердження реальності виконання угод між позивачем та його контрагентами за наслідками зустрічного співставлення по контрагентах колегія суддів вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Крім того колегія суддів зазначає, що направлення запиту про проведення зустрічної перевірки контрагента не спростовує висновки суду першої інстанції щодо підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б спростовували висновки суду, також не надано відповідей податкових органів , запити до яких були направлені відповідачем по справі.

Доводи податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача виробничих потужностей, трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, не знаходження за місцем реєстрації, анулювання свідоцтва реєстрації платника ПДВ не підтверджені жодними доказами, а тому не приймаються до уваги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 р. прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2012р. по справі № 2а-15846/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 23.07.2012 р.