Рішення № 25433874, 23.07.2012, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 213/1085/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"23" липня 2012 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Липовець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з неї борг у сумі 610 203,18 грн., який утворився внаслідок невиконання зобов'язань за укладеним кредитним договором від 07.07.2008 року з ВАТ «Сведбанк», яке в подальшому змінило своє найменування на ПАТ «Сведбанк». Сума боргу складається із: заборгованості за кредитом у сумі 486079,60 грн., заборгованості по процентам -112388,31 грн. та заборгованості по пені у розмірі 11735,27 грн. А також просив стягнути понесені судові витрати в сумі 3 219,00 грн.

В судове засідання представник ПАТ «Сведбанк»не з'явився, однак в адресованій суду заяві представник позивача за довіреністю просив розгляд справи проводити за його відсутності; позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча про день та час розгляду справи по суті була оповіщена в установленому законом порядку за зареєстрованою адресою, а тому у відповідності до положень визначених ст.74 ЦПК України, вважається, що вона повідомлена належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, чи розгляду справи за її відсутності до суду не направила.

Враховуючи те, що представник позивача скористався своїми правами врегульованими ст.158 ч.2 ЦПК України, а відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин вперше, суд не вбачає підстав для ухвалення заочного рішення у справі, а також для відкладення розгляду справи, а тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», який згідно рішення Позачергових загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", у зв'язку з приведенням статуту у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №0101/0708/75-168. Відповідно до умов вказаного договору позичальнику був наданий кредит в сумі 535 000,00 грн., терміном користування кредитом до 06.07.2018 року, з платою за користування кредитом 18,9 % річних (п.1.3 договору).

20.01.2009 року, 15.07.2009 року, 16.07.2009 року між позивачем та відповідачкою укладені договори про внесення змін та доповнень до даного кредитного договору, які скріплені підписами сторін договору, що вказує на їх волевиявлення з приводу укладення договору та досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору. Згідно внесених змін починаючи з 10.09.2009 року відповідачка взяла на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та сплату процентів за період користування шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 6851,69 грн. у чітко встановлений термін 10 числа кожного місяця; починаючи з 10.07.2010 року відповідачка мала здійснювати погашення кредиту та сплату процентів за період користування шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 7500,67 грн. у чітко встановлений термін 10 числа кожного місяця; починаючи з 10.07.2011 року відповідачка мала здійснювати погашення кредиту та сплату процентів за період користування шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 8991,82 грн. у чітко встановлений термін 10 числа кожного місяця.

За час користування кредитом відповідачка сплатила: строкову частину тіла кредиту у розмірі 38816,53 грн., прострочену частину тіла кредиту у розмірі 10103,87 грн., строкових процентів у розмірі 110309,6 грн., прострочених процентів, нарахованих на строкову частину кредиту у розмірі 60639,23 грн., процентів, нарахованих на прострочену частину кредиту у розмірі 29,55 грн. та прострочених процентів, нарахованих на прострочену частину кредиту у розмірі 692,69 грн., що підтверджується розрахунком доданим до матеріалів справи.

23.09.2011 року ОСОБА_1 направлено лист - повідомлення № 379-11-юр про зміну умов кредитного договору, а саме зміну строку погашення кредиту в зв'язку із порушеннями умов кредитного договору та вимогою погасити наявну заборгованість по кредитному договору. Незважаючи на звернення позивача відповідачка не прийняла мір щодо усунення наявних порушень умов Кредитного договору, а тому станом на 27.10.2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед Банком за кредитним договором складає 610 203,18 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 486079,60 грн., заборгованості по процентам у розмірі 112388,31грн. та заборгованості по пені у розмірі 11735,27 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами є цивільно - правовими, а тому регулюються Цивільним кодексом України, зокрема главами 52, 53, 71 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 1054 ЦК України, слідує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до вимог договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог і умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Із здобутих у справі доказів судом було встановлено, що сторони уклавши кредитний договір, та погодивши наступні зміни і доповнення до нього, цим самим виразили своє волевиявлення та досягли усіх істотних умов такого договору, скріпивши це своїми підписами. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав повністю та передав грошові кошти у визначеному договором розмірі в сумі 535 000 гривень, в порядку та на виконання п.1.2. Кредитного договору. Відповідач прийняв кошти та зобов'язався на умовах та у строки визначені договором погашати заборгованість зі сплати основної суми кардиту та сплати процентів і комісії. Зокрема згідно з п. 3.1.1 кредитного договору №0101/0708/75-168 від 07.07.2008 року відповідачка взяла на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та сплату процентів за період користування шляхом здійснення фіксованих платежів у чітко встановлений термін 10 числа кожного місяця.

Однак відповідачка своїх зобов'язань належним чином не виконувала, тому станом на 27.10.2011 року виникла заборгованість у розмірі 610203,18 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 486079,60 грн., заборгованості по процентам у розмірі 112388,31грн. та заборгованості по пені у розмірі 11735,27 грн.

Згідно п.8.1. Кредитного договору за порушення Позичальником строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

Згідно п. 9.1. Кредитного договору Банк має право у випадку порушення Позичальником строків платежів вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів.

Пункт 9.2. Кредитного договору передбачає, що вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів направляється Позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання Банком. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного десятиденного строку вважається дата зазначена не квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене та у контексті наведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі, оскільки відповідачка взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконала, що доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню судові витрати, які ним підтверджені документально.

На підставі ст. 525, 526, 527, 530, 625, 626, 630, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 158, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(місцезнаходження : м. Київ, вул. Новокостянтинівська 18 літ В, МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840, к/р №37397001170101) заборгованість за кредитним договором в сумі 610 203 (шістсот десять тисяч двісті три) гривні 18 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Липовецький районний суд, Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. Т. Кривенко