Вирок № 25420541, 27.07.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №1-904/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Криворот О.О.,

при секретарі -Шатунові А.С.,

за участю прокурора - Роговенко Н.В.,

та захисника -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, який працює ПП «ОСОБА_2», зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

підсудний ОСОБА_2 13.04.2012 року приблизно о 16.00 год. знаходячись перед входом до станції метро «Мінська»по пр. Оболонському у м. Києві, знайшов три згортки та поліетиленовий пакет з психотропною речовиною -амфетаміном загальною масою 0,493 г., яку незаконно зберігаючи при собі перевіз до станції метро «Вокзальна»у м. Києві та направився пішки додому, де о 17.00 год. був затриманий працівниками міліції біля будинку № 19 по вул. Фучика.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаявся та пояснив суду, що дійсно 13.04.2012 року після обіду він перед входом в метро на станції «Мінська»знайшов пакетики, як він зрозумів, з наркотиками, і не відкриваючи їх поїхав додому, де біля свого будинку по вул. Фучика, 19 через годину був затриманий працівниками міліції.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового процесу та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропної речовини без мети збуту, суд кваліфікує за ч.1 ст.309 КК України.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, особу підсудного ОСОБА_2, який раніше не судимий, але притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2, є його щире каяття.

Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.

Суд не приймає до уваги надану суду підсудним ОСОБА_2 довідку ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» № 37 від 10 липня 2012 року, згідно з якою ОСОБА_2 пройшов добровільний курс лікування від наркологічної залежності з 18 червня 2012 року по 10 липня 2012 року (діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів -амфетаміну) та не звільняє останнього від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України, оскільки ОСОБА_2 вже двічі, постановами Солом»янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2007 року та Подільського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року звільнявся від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи особу підсудного, фактичні обставини справи, критичне відношення ОСОБА_2 до вчиненого, те, що він пройшов добровільний курс лікування від наркологічної залежності, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.

Судові витрати за проведення експертизи слід покласти на ОСОБА_2 Речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст.81, 330 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців та відповідно до п.п.2,3,4 ст.76 КК України покласти на нього такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з`являтися для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ -психотропну речовину «амфетаміну»загальною масою 0,442 г., що знаходиться в камері зберігання речових доказів Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ вартість проведеної експертизи, отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 код 25575285 (з приміткою:11012 «за проведення експертизи та дослідження») в сумі 1061 (одна тисяча шістдесят одна) грн. 28 коп.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя О.О.Криворот