Ухвала суду № 25412943, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К-38875/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя до якої приєдналась прокуратура Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 11 березня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року

у справі №5/79/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторг»(надалі -ТОВ «Укрторг»)

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя (надалі -ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя)

за участю прокуратури Запорізької області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У січні 2008р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 02.11.2007р. №0004692301/0, №0004702301/0.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2008р. залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2009р., позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 02.11.2007р. №0004692301/0, №0004702301/0. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укрторф»6,80грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя була здійснена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрторг»з питання повноти та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Завод «АкваТайра»та ПП «Контракт-М» за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., за результатами якої був складений акт №138/23-1/30720060 від 26.09.2007р.

Перевіркою встановлено заниження позивачем податку на додану вартість у розмірі 425251,00грн. при взаємовідносинах з ПП «Контракт М»та ТОВ «Завод «АкваТайра»за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. Зазначено, що в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Укрторг»у перевіряємому періоді занижено податок на додану вартість, внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, які виписані особами, яких неможливо ідентифікувати, та які не є посадовими особами ПП «Контракт-М»та ТОВ «Завод «АкваТайра»: ПП «Контракт-М» на суму ПДВ у розмірі 127550,78грн., ТОВ «Завод «АкваТайра»на суму ПДВ у розмірі 297699,92грн.

Перевіркою також встановлено, що на порушення п.5.1, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Укрторг»завищено суму валових витрат у розмірі 2061308,00грн.

Зазначене порушення за висновком податкового органу виникло внаслідок включення до складу валових витрат сум по операція з ПП «Контракт М»у розмірі 572808,67грн. та з ТОВ «Завод «АкваТайра»у розмірі 1488499,60грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення №0004692301/0 від 02.11.07р. згідно якого позивачу визначено до сплати за податком на додану вартість в сумі 637876,5грн., (425251,0грн. - основний платіж; 212625,5грн. - штрафні санкції) та №0004702301/0 від 02.11.07р. визначено до сплати за податком на прибуток в сумі 766351,50грн. (515327,0грн. - основний платіж; 251024,50грн. - штрафні санкції).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем здійснено неправомірне, не передбачене ні Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Законом України «Про податок на додану вартість», в порушення принципу індивідуальної юридичної відповідальності особи, фактичне покладення на ТОВ «Укрторг»відповідальності за можливі порушення ведення господарської діяльності, ведення бухгалтерського та податкового обліку з боку його контрагентів за господарськими зобов'язаннями, на підставі чого скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Крім цього, зазначено, що всі суми, віднесені до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, оформленими відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Вказані податкові накладні містять також необхідні реквізити, що встановлені Порядком заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.97р. №165, мають відповідний підпис та скріплені печаткою підприємства.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на наступне.

При проведенні перевірки було встановлено, що між ТОВ «Укрторг» в подальшому «Покупець», в особі генерального директора Россовицькокго С.П. та ПП «Контракт М»в подальшому «Постачальник», в особі В.о. директора Чоботар Р.С. укладено договір на постачання товару №01/09-1 від 01.09.06р.

ПП «Контракт М»виписало податкові накладні ТОВ «Укрторг»на загальну суму 765304,68тис.грн., у т.ч ПДВ 127550,78грн., які підписані Чоботар Р.С.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту у вересні 2006р., листопаді 2006р. та грудні 2006р.

Відповідно до даних планової виїзної перевірки (акт перевірки від 02.04.2007р. №44/23-02/36720060), станом на 31.12.2006р. заборгованість ТОВ «Укрторг»за отриманий товар перед ПП «Контракт М»складає 765304,68грн.

При проведенні перевірки також встановлено, що між ТОВ «Укрторг»в подальшому «Покупець», в особі генерального директора Россовицькокго С.П. та ТОВ «Завод «АкваТайра»в подальшому «Постачальник», в особі В.о. директора Шатрова Д.І. укладено договір на постачання товару №107 від 01.07.2006р.

ТОВ «Завод «АкваТайра»виписало податкові накладні на адресу ТОВ «Укрторг»у перевіряємому періоді з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. на загальну суму 1786199,52грн., у т.ч. ПДВ 297699,92грн.

ТОВ «Завод «АкваТайра»виписано видаткові накладні на адресу ТОВ «Укрторг»на загальну суму 1786199,52грн., у т.ч. ПДВ 297699,92грн..

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкового кредиту у серпні 2006р. та у вересні 2006р.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 даного Закону).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 даного Закону передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, а в подальшому на відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару.

Так, згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, поставка товару є необхідною передумовою правомірності формування податкового кредиту, а в подальшому отримання відшкодування податку на додану вартість.

Однак, поставка товару належним чином відповідачем або судом першої та апеляційної інстанції не перевірялась, тобто не з'ясовано, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення. Також не досліджувались первинні бухгалтерські документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, тощо), які підтверджують реалізацію та зберігання товару за період проведення зазначених вище господарських операції.

Отже, суди попередніх інстанції не звернули уваги на зазначене та не врахували, що для повного та всебічного вирішення спору по суті необхідно з'ясувати та встановити, чи мали операції між підприємствами реальний характер, чи не мали підприємства (сторони угоди) ознаки фіктивності, чи була спрямована їх діяльність на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету.

Крім цього, слід зазначити, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Верховний Суд України висловив правову позицію щодо застосування зазначених норм права при розгляді справ цієї категорії, зокрема, у постанові від 03 червня 2008 року №08/121, яка в силу норми ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч.1 ст.69 КАС України).

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими у відповідності до ст.159 КАС України, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя до якої приєдналась прокуратура Запорізької області -задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 11 березня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року -скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді:

____ М.І. Костенко

_ ___ І.В. Приходько