Ухвала суду № 25413016, 23.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2012 р. м. Київ К-23147/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника позивача Дерев'янко О.М.

прокурора Турлової Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008

у справі № 2-16/660.1-2008А

за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції

за участю прокуратури Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008, позов задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим №0000142602/0 від 28.07.2005 про визначення податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 992601,09 грн. та №0000152602/0 від 28.07.2005 про визначення податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 260033,92 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача та прокурора, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.55 КАС України у справі проведено заміну позивача Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром»на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Бром», що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №063426.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 по 01.04.2005, за наслідками якої складено акт №115/23-2/05444552 від 26.07.2005.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення ст.ст.2 та 8 Закону України «Про плату за землю» та рішення №182 від 13.06.2000, затверджене 21 сесією Красноперекопської міської ради, що призвело до заниження податку на землю за період з 01.04.2004 по 31.05.2005 у сумі 835526,19 грн., у т.ч. за період з 01.04.2004 по 31.12.2004 в розмірі 626753,70 грн., за період з 01.01.2005 по 31.03.2005 у розмірі 208772,49 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що позивачем сплачувався податок на землю за земельні ділянки, які зайняті озерами Старе та Ян-Гул по ставці 0,3% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, як за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, у той час як підлягає застосуванню ставка 5%.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142602/0 від 28.07.2005 про визначення податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 992601,09 грн., у т.ч. основного платежу 661734,06 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 330867,03 грн. та податкового повідомлення-рішення №0000152602/0 від 28.07.2005 про визначення податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 260033,92 грн., у т.ч. 173355,95 грн. основного платежу та 86677,97 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно зі статями 2, 5 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна ділянка (пай), яка перебуває у власності чи користуванні, в тому числі і на умовах оренди.

Підставою для нарахування земельного податку відповідно до статті 13 цього Закону є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній чи комунальній власності, - договір оренди такої ділянки.

Статтею 204 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно зі статтею 194 цього Кодексу призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Відповідно до статті 58 цього ж Кодексу до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина 1 ст.20 Земельного кодексу України).

Згідно з пунктом 1 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 № 123 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.07.2008 за № 626/15317), управління (відділ) Держкомзему в місті (міст обласного та районного значення) є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії 11-КМ №002512 від 25.12.1997 земельна ділянка площею 1691,54 га надана позивачу Красноперекопською районною державною адміністрацією в постійне користування для промислового виробництва, у тому числі промислова зона -48,49 га, озеро Старе -1301,97 га, озеро Ян-Гул -341,08 га., прямої вказівки щодо віднесення зазначених земель до тієї чи іншої категорії Державний акт не містить.

Згідно листа Красноперекопської райдержадміністрації від 17.02.2005 №01.01-05/364 земельні ділянки, які знаходяться в постійному користуванні позивача під об'єктами «Озеро Старе»та «Озеро Ян-Гул», за даними статистичної звітності відносяться до земель водного фонду. Технічні засоби ВАТ «Бром»дають можливість лише змінювати заповнюваність озера Старе звичайною для нього солоною водою, жодні технологічні операції не проводяться, сутність водного об'єкту залишається незмінною, у той час як озеро Ян-Гул взагалі не використовується.

Основне призначення земельної ділянки, як критерій віднесення земельної ділянки до певної категорії земель відповідно до встановленої статтею 18 Земельного кодексу України класифікації земель, не змінюється фактичною потребою у користуванні земельною ділянкою. Наявність в певному часовому періоді потреби у використанні вод вказаних озер у промисловому виробництві не змінює основного призначення озер як водних об'єктів та зайнятих ними земель як земель водного фонду.

Згідно ст. 11 Закону України «Про плату за землю»податок за земельні ділянки, надані на землях водного фонду, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

З огляду на те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що вказані земельні ділянки не належать до земель водного фонду, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність визначення позивачем податкових зобов'язань із податку за земельні ділянки площею 341,08 га та 1301,97 га у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції з мотивів наведених в касаційних скаргах.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2008 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко