Ухвала суду № 25412716, 25.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2012 р. м. Київ К-3576/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2008 року у справі №2а-2000/07 за позовом Приватного підприємства фірми «Продсервіс»до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Приватного підприємства фірми «Продсервіс»(далі-ПП фірма «Продсервіс», позивач) до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі-Харківська ОДПІ ДПС, відповідач), правонаступника Харківської ОДПІ, про визнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2007 №0000352200/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 7896,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Рішення від 07.08.2007 №0000352200/0 скасовано в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 7271,00грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 07.03.2008 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.10.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2008 року в частині задоволення позовних вимог, прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі-Закон України №185/94-ВР), ст.70, 71, 159 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №2130/23-22670787 від 27.07.2007, складеного за результатами планової документальної перевірки ПП фірми «Продсервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 31.03.2007, податковим органом прийнято рішення від 07.08.2007 №0000352200/0 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 7896,00грн.

Підставою для прийняття рішення слугував висновок податкового органу про порушення термінів розрахунків, передбачених ст.2 Закону України №185/94-ВР, за зовнішньоекономічними контрактами: №1-3 від 26.02.2007, укладеним позивачем з ООО «А.М.С. ХОЛДИНГ» (Росія), №RB-V-2007 від 27.03.2007 з УТПП «ТЕХНОПРИБОР-М»ОАО «ТЕХНОПРИБОР»(Білорусь). Згідно наданого відповідачем розрахунку сума пені за 4 дні прострочення по контракту №RB-V-2007 від 27.03.2007 склала 7272,00грн., сума пені за 28 днів прострочення по контракту №1-3 від 26.02.2007 - 624,00грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що датою імпорту продукції на територію України слід вважати саме дату завершення митного оформлення, про що ставиться відповідна відмітка у вантажно-митній декларації.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, що й є фактичним перетином товаром митного кордону України.

Висновок суду про відсутність у діях позивача складу правопорушення, встановленого Законом України №185/94-ВР, кореспондує приписам цього Закону, якими закріплено відповідальність, зокрема за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за неввезення товару в режимі імпорту у строк, передбачений статтею 1 цього ж Закону.

Зазначене підтверджується положеннями Митного кодексу України, у статтях 212 - 214 якого встановлено можливість збереження поставлених резиденту України товарів на митному складі, зокрема протягом трьох років з дати їх поміщення у зазначеному режимі.

За змістом частини третьої статті 214 цього Кодексу товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, повинні бути задекларовані власником до іншого митного режиму, зокрема імпорту.

Відповідно до статті 212 Митного кодексу України митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання.

Таким чином, моментом, з якого товари є імпортованими в Україну, судом апеляційної інстанції обґрунтовано визначено момент перетину такими товарами митного кордону України незалежно від їх подальшого митного оформлення.

Суди встановили, що поставку товарів на адресу позивача за контрактом №RB-V-2007 від 27.03.2007 здійснено в межах 90 - денного строку, встановленого ст. 2 Закону України № 185/94-ВР, що виключає можливість застосування штрафних санкцій.

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення -без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна