Ухвала суду № 25412249, 18.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" липня 2012 р. м. Київ К-24377/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

при секретарі Хомініч С.В.

за участю представників:

від позивача: Корнійко В.В., дов. №з/д012 від 26.06.2012

від відповідача: Бакалин В.В., дов. №264/10-060 від 14.03.2012

Гарбуз І.Б., дов. №3856/10-060 від 08.06.2012

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 07.11.2006 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року по справі № 03/3658а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шпола-Агро Індустрі»до Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області, третя особа: фірма «ПМС Індустрі С.А.»про визнання рішення недійсним

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Черкаської області від 07.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року, позовні вимоги ТОВ «Шпола-Агро Індустрі»до ДПІ у Шполянському районі Черкаської області задоволено. Визнано недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.06.2006 №00001423301/0.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 17.12.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 25.05.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 07.11.2006 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 2, 4 ч.5 ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі - Закон України №185/94-ВР) та ст. 159 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту №239/23-32267960 від 13.05.2006, складеного за результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Шпола-Агро Індустрі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2005, податковим органом прийнято рішення від 14.06.2006 №00001423301/0, про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 287021,00гнр. за порушення мвідповідачем за результатами перевірки позивача виявлено порушення ст. 1, 2 Закону України №185/94-ВР.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та та фірмою «ПМС Індустрі С.А.»укладено Контракти №050601 від 01.06.2005 та №050606 від 06.06.2005, відповідно до яких фірма «ПМС Індустрі С.А.»продає, а покупець -ТОВ «Шпола-Агро Індустрі»купує сільськогосподарське обладнання. Строк поставки встановлюється сторонами додатковими угодами.

Додатковими угодами від 31 до Контрактів встановлено, що поставка товару проводиться протягом 90 днів з моменту проведення 100% оплати товару.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що порушення позивачем вимог закону сталося не з вини позивача і дана обставина підтверджена матеріалами справи.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Частиною 1 ст. 4 Закону України №185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 4 ст.6 Закону України №185/94-ВР).

Відповідно до приписів ч.5 ст. 6 вказаного Закону підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де мали місце обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»(із змінами і доповненнями, внесеними Цивільним процесуальним кодексом України від 18.03.2004. №1618-IV) документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно з положеннями Гаазької Конвенції, яка набрала чинності 22.12.2003 скасовується вимога легалізації документів для їх подальшого використання в державах -учасницях цієї Конвенції. Офіційні документи, які використовуються на території держав-учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Apostille», проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ.

З огляду на зазначене, та за відсутності належних доказів на підтвердження форс-мажорних обставин, висновок судів попередніх обстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області задовольнити частково.

Скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 07.11.2006 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2008 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________А.М. Лосєв