Ухвала суду № 25412236, 23.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2012 року м. Київ К-42860/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р.

у справі №2-а-3922/09/0270

за позовом Приватного підприємства «Радекс-Віз»

до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Радекс-Віз»(далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2009 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.05.2009 р. №0000772301/0.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена перевірка господарської діяльності позивача стосовно питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої було складено акт від 22.04.2009 р. №578/02/32/2301/34422218.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем п.п. 1, 2, 8, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме -проведення розрахункової операції з продажу сонцезахисних окулярів »по ціні 380,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій; проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування та ціни товару, а саме - сонцезахисні окуляри r»в реєстраторі розрахункових операцій не було запрограмовано; здійснення продажу товарів, які не відображені в обліку товарних запасів за місцем здійснення їх реалізації, а саме - облік товарних запасів за місцем здійснення їх реалізації на загальну вартість 10 102,00 грн. у встановленому порядку не здійснено; здійснення торгівлі окулярами та аксесуарами без наявності 83 цінників у грошовій одиниці України.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.05.2009 р. № 0000772301/0, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 515,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, за вказаною в акті перевірки адресою знаходилось два суб'єкти господарювання: Приватне підприємство «Радекс-Віз», яке займається наданням медичних послуг та Фізична-особа підприємець ОСОБА_6, яка займається торгівлею окулярами та аксесуарами (у трудових відносинах з якою перебуває продавець ОСОБА_5, що була присутня при здійсненні перевірки).

Вказані в акті перевірки товари придбані підприємцем ОСОБА_6 і не належать позивачу, а тому не могли бути внесені позивачем до реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується договором купівлі-продажу від 17.04.2009 р. та видатковими накладними від 17.04.2009 р. № МОН-22571, від 17.04.2009 р. № МОН-22572 та від 17.04.2009 р. № МОН-22573.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивачем не було порушено вимог ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки придбання сонцезахисних окулярів представниками податкового органу було здійснено у іншого суб'єкта господарювання, який відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не зобов'язаний застосовувати реєстратор розрахункових операцій при продажу товарів, оскільки оподаткування його доходу здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Відтак, суд апеляційної дійшов обґрунтованого висновку що відповідачем було помилково застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23 515,00 грн.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. у справі №2-а-3922/09/0270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.