Ухвала суду № 25412265, 23.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2012 р. м. Київ К-24824/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника відповідача Головко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2008

у справі № 2а-3473/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська»

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2008 позов ТОВ «Агрофірма «Пісчанська»задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №0000061600/0 від 18.12.2007, №0000061600/1 від 25.01.2008, №0000041600/0 від 17.12.2007 та №0000041600/1 від 25.01.2008, №0000011600/0 від 21.01.2008.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2008 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2008 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач представника у судове засідання суду касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2007 року за наслідками якої складено акт № 1298/16-30767795 від 13.12.2007.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2007 №0000041600/0, яким у зв'язку з порушенням пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25183 грн. За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000041600/1 від 25.01.2008 яким доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.

17.12.2007 відповідачем проведена невиїзна документальна додаткова перевірка з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 року, за результатами якої складено акт №1319/16-30767795. На підставі акта перевірки у зв'язку з порушенням п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2007 №0000061600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 24665 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061600/1 від 25.01.2008 яким доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.

18.01.2008 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2007року,за результатами якої складено акт №28/16-3076795 від 18.01.2008.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2008 №0000011600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 124882 грн., у зв'язку з порушенням пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку у відповідача, згідно з установчими документами є виробником сільськогосподарської продукції. У періоді, що перевірявся, позивачем здійснювалась поставка молока і м'яса в живій вазі на переробні підприємства за нульовою ставкою податку на додану вартість, з відображенням зазначених операцій у загальні декларації, а також придбання товаро-матеріальних цінностей для виробництва зазначених товарів, внаслідок чого сплачені суми податку на додану вартість включались до складу податкового кредиту загальної декларації,за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Абзацом другим пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) запроваджений спеціальний режим спрямування та використання сум ПДВ для сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишають у своєму розпорядженні і спрямовують на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Пунктом 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачено можливості самостійного прийняття платником податку рішення щодо вибору порядку обкладання ПДВ.

Тобто, якщо результати діяльності сільськогосподарського товаровиробника відповідають критеріям, встановленим абзацом другим пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», то такий сільськогосподарський товаровиробник при обкладанні ПДВ повинен керуватись нормами цього пункту.

Механізм застосування норм пунктів 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, визначено Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільгосптоваровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам м'яса в живій вазі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805. Згідно Порядку на підставі окремого обліку по операціях з реалізованих молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з ПДВ яка має скорочену форму (пункт 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166. При цьому, різниця між ПДВ, що надходить від покупців, та ПДВ, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок. Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів по окремій декларації, до якої включаються операції, передбачені абзацом другим п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарських підприємств, спрямовуєтеся на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. У разі нецільового використання цих коштів вони стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.

Для підтвердження цільового використання коштів сільськогосподарськими виробниками одночасно з окремою декларацією з ПДВ за відповідний звітний період подається довідка про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період за формою, визначеною відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 573.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що діяльність позивача відповідає критеріям, встановленим пунктом 11.21,11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», дійшов вірного висновку про обґрунтованість висновків відповідача про не дотримання позивачем вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільгосптоваровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам м'яса в живій вазі, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1999 № 805, у зв'язку з чим прийняття податкових повідомлень-рішень є правомірним.

При визначенні об'єкта оподаткування платник ПДВ, який підпадає під дію абзацу другого пункту 11.21статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», і податкове зобов'язання, і податковий кредит декларує за спеціальною (скороченою) податковою декларацією, позивач, реалізовуючи продукцію, на підставі зазначеної норми не сплачує цей податок до бюджету, а декларує податкові зобов'язання за, спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, у зв'язку з чим податковий кредит із ПДВ, сформований за операціями із придбання товаро-матеріальних цінностей для виробництва сільгосппродукції, має включатися до тієї самої декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається в його розпорядженні.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято за повного з'ясування обставин справи та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування з мотивів, наведених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пісчанська»залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2008 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко