Постанова № 25411207, 29.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. справа № 2а-10827/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.

за участю сторін представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство громадського харчування" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по адміністративній справі №2а-10827/10/0470 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство громадського харчування" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

02 вересня 2010 року ТОВ "Підприємство громадського харчування" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002172303 від 01.06.2010 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по адміністративній справі №2а-10827/10/0470 (суддя Олійник В.М.) в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у встановленому чинним законодавством України порядку, доведено правомірність застосування до позивача спірних штрафних (фінансових) санкцій, тоді як позовні вимоги ТОВ "Підприємство громадського харчування" в ході провадження у справі виявились безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти у справі нову постанову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на визначення п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" проводити розрахункові операції саме на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, тоді як спірна сума коштів, що не була проведена через РРО, є лише сумою авансу (передоплати), що отримана від покупця в рахунок надання майбутньої послуги, що не можна вважати розрахунковою операцією; судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оприбуткування отриманої передоплати в сумі 3 500,00 грн. в касу позивача взагалі є безпідставним, адже передоплата була здійснена ФОП ОСОБА_4 на закупівлю свіжої продукції для приготування готових виробів, що підтверджено касовим ордером №8 від 06.05.2010р. зі штампом та підписом ФОП ОСОБА_4, тоді як планова перевірка проводилась саме на ТОВ "Підприємство громадського харчування", що зазначеним вище видом діяльності взагалі не займається тощо.

В запереченнях на апеляційну скаргу податкова інспекція викладені в останній доводи повністю відхиляє, вважає оскаржувану постанову правомірною, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, вказавши на те, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними у справі доказами, працівниками ДПА у Дніпропетровській області проведено перевірку з питань контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог із регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій - бару, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 19-д, який належить ТОВ "Підприємство громадського харчування". 06.05.2010р. за результатами даної перевірки представниками контролюючого органу складено Акт №004440 (реєстраційний №0201/04/62/23/36441541).

В ході перевірки, зокрема, встановлено проведення розрахункової операції (при продажу товару) без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 3 500,00 грн., що є порушенням Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі вказаного Акту, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, з посиланням на п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі -Закон "Про РРО"), прийнято рішення від 1 червня 2010 року за №0002172303 про застосування до ТОВ "Підприємство громадського харчування" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17 500,00 грн. (3 500,00 грн. х 5) за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (РРО) (п'ятикратний розмір вартості реалізованих товарів, наданих послуг), саме правомірність якого і є предметом даного спору.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у встановленому чинним законодавством України порядку, доведено правомірність застосування до позивача спірних штрафних (фінансових) санкцій, тоді як позовні вимоги ТОВ "Підприємство громадського харчування" в ході провадження у справі виявились безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Однак колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як видно з матеріалів справи суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що відповідно до наявного в матеріалах справи договору оренди нежитлового приміщення №10 від 01.08.2009р., ФОП ОСОБА_4 є орендарем приміщення кухні, розташованої в будівлі споруди громадського харчування та власником якої є позивач.

Спірна ж передоплата за організацію та обслуговування банкету у розмірі 3 500,00 грн., що в порушення вимог чинного законодавства України не була проведена через РРО, була прийнята ОСОБА_2, найманим працівником ФОП ОСОБА_4, на підтвердження чого на прибутковому касовому ордері №8 від 06.05.2010р. був проставлений підпис та штамп саме ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1).

В той же час, планова перевірка проводилась податковим органом саме на ТОВ "Підприємство громадського харчування", яке до ФОП ОСОБА_4 жодного відношення не має, окрім того, що є орендодавцем приміщення, в якому ФОП ОСОБА_4 здійснює свою підприємницьку діяльність.

Також як видно з акту перевірки , при інвентаризації грошових коштів у касира ТОВ "Підприємство громадського харчування" ОСОБА_3 фактична сума грошей співпала з денним звітом знятого податковими інспекторами реєстратора, та дорівнювала 193,00 грн.

Відповідно до ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведеного вище колегія суддів робить висновок, що податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, факт порушення ТОВ "Підприємство громадського харчування" вимог Закону України "Про РРО" в розумінні ст.71 КАС України належним чином не доведений, у зв'язку з чим застосування до останнього штрафних (фінансових) санкцій за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) в сумі 17 500,00 грн. слід визнати неправомірним.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з викладеними в апеляційній скарзі запереченнями, оскаржувану постанову вважає прийнятою за умов неповного дослідження важливих для вирішення спору обставин справи, за не доведенням належними доказами у справі фактів, які суд першої інстанції визнав встановленими, що є підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство громадського харчування" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року по адміністративній справі №2а-10827/10/0470 - скасувати.

Позовні вимоги -задовольнити.

Скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002172303 від 01.06.2010р.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Постанову складено у повному обсязі 28 квітня 2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко