Ухвала суду № 25411205, 16.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р.справа № 2а-0870/102/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

за участю сторін :

представників відповідача Волошина Т.І. довіреність від 30.03.2012 року

представника відповідача Чирка С.В. довіреність від 30.03.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-0870/102/11 за позовною заявою Приватного підприємства «Екосервіс-Т»до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.09.2010 року №0000322302/0-99644, від 19.10.2010 № 0000322302/1-11856, від 05.01.2011 №0000322302/2-12,-

встановив: у січні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 22.09.2010 року № 0000322302/0-99644, від 19.10.2010 № 0000322302/1-11856, від 05.01.2011 №0000322302/2-12.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року (суддя Садовий І.В.) адміністративний позов приватного товариства «Екосервіс-Т»до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.09.2010 року № 0000322302/0-99644, від 19.10.2010 № 0000322302/1-11856, від 05.01.2011 № 0000322302/2-12 задоволено: визнано протиправними та скасовано повідомлення-рішення від 22.09.2010 року № 0000322302/0-99644, від 19.10.2010 № 0000322302/1-11856, від 05.01.2011 № 0000322302/2-12.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що усі надані позивачем документи підтверджують господарську операцію, оскільки є первинними документами -письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції, а отже є доказами, що спростовують висновок, зроблений податковим органом про те, що правочини були «нібито», та не спричинили реального настання наслідків, а також посилання на правові норми, які регламентують недійсність правочину, та настання відповідних наслідків не є належними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та є такою, яка не відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам. Суд першої інстанції при винесенні рішення не прийняв до уваги, що контрагентом позивача є ТОВ «Бізнес Строй», яке, як встановлено в ході перевірки, має ознаки, фінансова -господарська діяльність ТОВ «Бізнес Строй»здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності ТОВ «Бізнес Строй», фінансово господарські операції між ТОВ «Бізнес Строй»є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог. Окрім того, в порядку ст.55 КАС України провести процесуальне правонаступництво -замінити сторону у справі Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцію Запорізької області її правонаступником -Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області державної податкової служби.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила допустити в якості правонаступника Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області відповідача - Токмацьку об'єднану державну податкову інспекцією Запорізької області державної податкової служби.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, вказав на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши в судовому засіданні представника відповідача та представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи уповноваженими особами податкового органу була проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Екосервіс»з питань взаємовідносин з ТОВ «Бізнес-Строй»за період з 01.01.2010 року по 31.13.2010 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 09.09.2010 року №439/23/36409010 (а.с. 7), в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.2.3 п.7.2., п.п.7.4.1,п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168, зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 21 733, грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що позивачем за перевіряємий період безпідставно віднесено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом ТОВ «Бізнес - Строй .

За результатами проведеної перевірки та складеного акту, керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2010 року за №0000322302/0 - 9954 про донарахування податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 32 600 грн., в тому числі за основним платежем 21 733 грн. та штрафні (фінансові) санкцій 10 867 грн.

В подальшому зазначене податкове повідомлення рішення оскаржувалось в процедурі адміністративного оскарження, однак залишилось без змін та за результатами розгляду було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000322302/1-11856 від 19 жовтня 2010 року, податкове повідомлення-рішення від 05.01.2011 року № 0000322302/2-12

Скасування зазначених податкових повідомленнь-рішеннь відповідача про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом даного спору.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що контрагент позивача був зареєстрований платником податку на додану вартість, йому було присвоєно індивідуальний номер платника податку на додану вартість, таким чином мав право нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні. Зазначив також, що будь-яких доказів, які б підтверджували факт фіктивності бухгалтерської та податкової документації при здійсненні господарської діяльності позивача з товариством-контрагентом, а також факт фіктивності самої господарської діяльності, відповідачем суб'єктом владних повноважень суду надано не було.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як видно з матеріалів справи в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Бізнес Строй», між ними були укладені договори купівлі-продажу на придбання продукції технічного призначення. Відповідно до перевірки податкових накладних, платіжних доручень, декларації з податку на додану вартість, договорів поставки ПП «Екосервіс-Т» за січень, лютий, березень відносило до складу податкового кредиту суми ПДВ, на підставі податкових накладних, виданих контрагентом ТОВ "Бізнес-Строй".

Згідно з актом перевірки від 09.09.2010 (а.с.7) підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення про донарахування податкових зобов'язань з ПДВ, стали висновки податкового органу про нікчемність угод, які були укладені між позивачем та ТОВ «Бізнес-Строй». Ці висновки ґрунтуються на тому, що зазначене товариство за юридичною адресою місцезнаходження не знаходиться, директором зазначеного підприємства зареєстровано ОСОБА_1, який ніякого відношення до господарської діяльності підприємства не має та зареєстрував його на своє ім'я за винагороду. Окрім того, податковий орган вказує на те, що відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, транспорту, устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Викладені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що господарські зобов'язання між позивачем та контрагентом ТОВ «Бізнес-Строй», вчинені з метою ухилення від сплати податків, вчинення фіктивного підприємництва, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас є таким, що порушує публічний порядок.

Колегія суддів не погоджується з такими підставами для донарахування спірних податкових зобов'язань з наступних підстав.

Згідно з Законом України «Про податок на додану вартість», чинному на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначені випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Так, відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст.7 зазначеного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку таким придбанням ( виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.4.5 п.4.4 ст.7 цього Закону, не підлягають до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого) податку з зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суму податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджені зазначеним підпунктом документами.

Отже, вищевказаними правовими нормами визначено обставини, за наявності яких, віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є неправомірним.

Визначених законом підстав, які б свідчили про неправомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту, ДПІ в акті перевірки не зазначила.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, тобто угоди, яка порушує публічний порядок.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які б могли допускати його постачальники, або що метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди.

Крім того, як видно з фактичних обставин справи, які не заперечувались відповідачем, на час здійснення господарських операцій ТОВ «Бізнес-Строй», було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.6 зазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари ( послуги), на вимогу її отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, отримавши від ТОВ «Бізнес Строй»податкові накладні, які містять у собі необхідні реквізити, позивач мав право на віднесення сум ПДВ, що сплачені у вартості послуг, до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, а винесення податкового повідомлення - є неправомірним.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року відсутні.

Керуючись ст. 195, п.1ч.1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-0870/102/11 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 10.07.2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко