Ухвала суду № 25411051, 22.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р.справа № 2а/0470/1386/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

за участю сторін :

представники сторін:

представника позивача Калінчук В.В. довіреність від 03.01.2012 року

представника відповідача Шрамко І.В. довіреність від 03.02.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року по адміністративній справі №2а/0470/1386/11 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" до Південної міжрайонної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В січні 2011 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати, як безпідставне, податкове повідомлення-рішення №0004601503/0 від 30.12.2010р. Південної міжрайонної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Так, за даним повідомленням-рішенням №0004601503/0 від 30.12.2010р. за порушення позивачем граничних строків сплати до бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за жовтень і листопад 2008р. у сумі 1 127 010,62 грн. останнього зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% від суми несплаченого збору, а саме, 563 505,40 грн., що відображено в акті №383/153/03341397 від 22.12.2010р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року по адміністративній справі №2а/0470/1386/11 (суддя Бондар М.В.) адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0004601503/0 від 30.12.2010р. Південної міжрайонної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції керувався п.п.7.1.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів). Вказав на те, що самостійне зарахування Південною МДПІ у м. Кривому Розі здійснених позивачем платежів за іншим призначенням та за інший період, ніж той, що зазначений у відповідних платіжних дорученнях в графі «призначення платежу», є неправомірним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції від 16 березня 2011 року, відповідач (Південна МДПІ у м. Кривому Розі) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив зазначену вище постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наполягає на тому, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства України. Зокрема, керувався пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", яким визначений принцип рівності бюджетних інтересів, а саме, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, в порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Окрім того, на думку податкового органу, судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови не враховано приписи п.п.5.3.1 п.5.3., п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5, п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", якими, зокрема, визначений граничний строк та порядок подання платником податків податкової декларації, зазначено, що несплачена платником податків у встановлені строки сума податкового зобов'язання визнається податковим боргом, а також, визначено розмір штрафу за порушення строків погашення податкового зобов'язання більше ніж на 90 днів, що дорівнює 50% від несплаченої суми податкового зобов'язання. Наведені вище положення чинного законодавства, на думку податкового органу, надають йому право спрямовувати сплату, скеровану платником податків на погашення зобов'язань, які не є податковим боргом, на погашення саме податкового боргу.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вказав на те, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. Також зазначив на те, що відбулась зміна назви підприємства з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Криворіжгаз»на публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 №565044.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надавши правову оцінку наявним у справі матеріалам та викладеним в апеляційній скарзі доводам, колегія суддів знайшла апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними у справі доказами,

Південною МДПІ проведено перевірку з питання повноти та своєчасності сплати ВАТ "Криворіжгаз" до бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за період жовтень-листопад 2008р.

За результатами перевірки 21.12.2010р. відповідачем складено Акт №383/153/03341397, в якому зафіксовано несвоєчасне перерахування позивачем збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 1 127 010,62 грн., чим порушено п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами".

На підставі вищезгаданого Акту, 30.12.2010р. податковим органом прийнято повідомлення-рішення №0004601503/0 про застосування до ВАТ "Криворіжгаз" штрафу у розмірі 563 505,40 грн., що дорівнює 50% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом даного спору.

За результатами апеляційного провадження апеляційний адміністративний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог, з огляду на наступне:

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними у справі матеріалами, відповідачем (Південною МДПІ у м.Кривому Розі) самостійно змінено цільові призначення платежів ВАТ "Криворіжгаз" зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за відповідний період, що зазначені у платіжних дорученнях позивача з квітня 2009 року по серпень 2010 року (а.с.3-8), та зараховано дані платежі в рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що, відповідно до вимог чинного законодавства України, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, переспрямування податковим органом на сплату податкового боргу, що виник раніше, здійснених ВАТ "Криворіжгаз" платежів у розмірі 1 127 010,62 грн., є неправомірним, адже дані платежі були визначені позивачем в якості самостійно узгоджених податкових платежів, відповідно до поданих останнім податкових декларацій та договорів розстрочення податкових зобов'язань (а.с.3-8).

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, в порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 згаданого вище Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Разом з цим, за пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, а тому вимоги відповідача про сплату штрафу у зв'язку з затримкою граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання є необгрунтованими.

З огляду на викладене вище, вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення Південної міжрайонної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області за №0004601503/0 від 30.12.2010р. підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даного спору допущено не було, а викладені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, в межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року по адміністративній справі №2а/0470/1386/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 20 травня 2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко