Ухвала суду № 25411038, 22.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р.

справа № 2а-5494/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В.М.

сторони та їх представники в судове засідання не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року по адміністративній справі №2а-5494/09/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Розмай” до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

08 квітня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Розмай»звернулось із адміністративним позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0000922303 від 16.03.2009 року про застосування до ТОВ “Розмай” штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 740,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року по адміністративній справі №2а-5494/09/0470 (суддя Олійник В.М.) адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000922303 від 16.03.2009 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Мотивуючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що несумісність комп’ютерно-касової системи “Фіскал” з належними позивачеві гральними автоматами, за умов вчинення суб’єктом господарської діяльності (позивачем) всіх необхідних заходів щодо недопущення правопорушення, виключає притягнення останнього до юридичної відповідальності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року - скасувати та прийняти у справі нову постанову про відмову у позові.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Південна міжрайонна ДПІ наполягає на тому, що судом першої інстанції під час вирішення даного спору зроблено помилковий висновок стосовно неправомірності застосування до ТОВ “Розмай” штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на допущені позивачем порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; наполягає на відсутності у позивача жодних перешкод для встановлення на належні йому гральні автомати касової системи “Фіскал”.

Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу звертає увагу апеляційного суду на те, що ним було вжито всіх можливих заходів для уникнення правопорушення; зауважує на несумісності належних йому гральних автоматів з комп’ютерно-касовою системою “Фіскал”, що підтверджено листом ТОВ “Техновік” за №105 від 15.09.2009р.; звертає увагу судової колегії на той факт, що позивач, враховуючи неможливість встановити на згаданих вище гральних автоматах фіскальні функції, з метою недопущення правопорушень, застосовував при наданні відповідних послуг належним чином зареєстрований, опломбований та приведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій Mini 600-02 ME, заводський №ПЕ 62100824. У зв’язку з наведеним, позивач допущення ним спірного порушення повністю заперечує, просить постанову окружного адміністративного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Південної міжрайонної ДПІ - без задоволення.

Уповноважені представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать рекомендовані поштові відправлення. Колегія суддів вважає, що в силу ст.196 КАС України, неявка представників сторін, належним чином повідомлених про час та місце слухання справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішенням Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0000922303 від 16.03.2009 року до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 740,00 грн. на підставі п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та п.2 ст.17, ст.22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Вказане рішення було прийняте відповідачем на підставі акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 02.03.2009 року за №014/20/40/23/32097504, складеного службовими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області.

Зокрема, підставою для визначення порушення та застосування до позивача за допомогою спірного рішення №0000922303 від 16.03.2009 року штрафних (фінансових) санкції у сумі 3 740,00 грн. податковим органом зазначено відсутність у належних ТОВ “Розмай” гральних автоматів фіскальних функцій.

Предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0000922303 від 16.03.2009 року про застосування до ТОВ “Розмай” штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно зі ст.ст.69, 86 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, в якості доказів в обґрунтування правомірності позовних вимог ТОВ “Розмай” суду надано копії спірного рішення Південної міжрайонної ДПІ у м.Кривому Розі №0000922303 від 16.03.2009 року, акту ДПА України у Харківській області від 02.03.2009 року №2014/20/40/23/32097504 щодо перевірки дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), направлення ДПА України у Харківській області №2440 від 27.02.2009р., довідки Південної міжрайонної ДПІ у м.Кривому Розі №388 від 01.06.2006р. про взяття на облік платника податків, Z-звітів №0641 та №0642, договору оренди №0711 від 07.11.2003р., акту приймання-передачі до договору оренди №0711 від 07.11.2003р., договору оренди №27 від 01.02.2004р., акту приймання-передачі майна від 01.02.2004р., договору оренди №102 від 01.02.2004р., договору №39 від 04.05.2005р., акту приймання-передачі майна від 04.05.2005р., листа-відповіді ТОВ “Техновік” №105 від 15.09.2009р. про несумісність належних позивачеві гральних автоматів з комп’ютерно-касовою системою “Фіскал”, інформаційних повідомлень про внесення іноземної інвестиції тощо.

За результатами апеляційного провадження колегія суддів погоджується з висновком окружного адміністративного суду щодо протиправності рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі №0000922303 від 16.03.2009 року щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 740,00 грн. на підставі п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та п.2 ст.17, ст.22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, з огляду на викладене нижче.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі суб’єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.

Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО, у зв'язку з чим з 01 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, дійсно виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції. Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення.

В силу частини другої зазначеної вище статті, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Отже, як вірно зазначено адміністративним судом першої інстанції, несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із гральними автоматами виключає правомірність притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з такою системою з технічних причин, оскільки, суб'єкти господарювання не мають об'єктивної можливості впливати на функціонування цієї системи.

Тобто, вина суб'єкта господарювання (у даному випадку ТОВ “Розмай”) у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість вжити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно вимог частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, саме суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал»на тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Отже, на підтвердження вжиття позивачем всіх можливих заходів для уникнення правопорушення, останнім суду надано лист-відповідь ТОВ “Техновік” №105 від 15.09.2009р. про несумісність належних ТОВ “Розмай” гральних автоматів моделей «КОНАМІ», MA», 550», «ЮТ S+RT», .ONICS WBS». », »з комп’ютерно-касовою системою “Фіскал”, з огляду на відсутність даних протоколу обміну (а.с.42).

Окрім того, судом першої інстанції встановлений факт застосовування ТОВ “Розмай” при наданні відповідних послуг належним чином зареєстрованого, опломбованого та приведеного у фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій Mini 600-02 ME, заводський №ПЕ 62100824.

Зважаючи на наведене, твердження апелянта (податкового органу) про відсутність у ТОВ “Розмай” жодних перешкод для обладнання належних йому гральних автоматів комп'ютерно - касовою електронною системою «Фіскал»та, як наслідок, допущені позивачем порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, судова колегія вважає неспроможними та спростованими наявними у справі доказами.

В той же час, правова оцінка, надана судом першої інстанції обставинам даної справи, повністю відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року по адміністративній справі №2а-5494/09/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 17 травня 2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна