Постанова № 25410912, 14.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.

справа № 2а-1496/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року

у справі № 2а-1496/09/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Простір плюс»

до Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від № 0000852302/0 від 17.07.08, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Простір плюс»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області №0000852302/0 від 17.07.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 6153,00 грн., в тому числі за основним платежем 4102,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2051,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що погоджуючись з висновками відповідача про порушення підприємством норм пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: не включення до складу податкових зобов’язань декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 року суми в розмірі 4101,76 грн., позивач вважає безпідставним донарахування суми податкового зобов’язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вказана сума податкового зобов’язання самостійно донарахована позивачем до початку перевірки. Позивачем здійснено коригування податкових зобов’язань попередніх звітних періодів на суму збільшення в розмірі 21716,00 грн., а саме: згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року та розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, наданих податковому органу 12.05.08.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2009 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000852302/0 від 17.07.2008.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.120), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 13.05.09, залишити позовну заяву позивача без розгляду або закрити провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що у поданій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість сільськогосподарського виробника (скороченої) за квітень 2008 року відображено коригування (збільшення) податкових зобов’язань з податку на додану вартість на основі попередніх звітних періодів у зв’язку з самостійним виправленням помилки, що міститься у раніше поданій податковій декларації, на суму 21716,00 грн., проте не зазначено звітний (податковий) період, за який виправляються помилки, а в розрахунку коригування сум ПДВ не відображені контрагенти та податкові накладні, по яким здійснюється таке коригування. Отже, відповідач не може прийняти таке коригування як виправлення помилок по податковим зобов’язанням за листопад 2005 року.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ТОВ «Агрофірма «Простір плюс»протягом 2005 року перебував на загальній системі оподаткування, з 01.01.06 –є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Агрофірма «Простір плюс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.05 по 31.12.07, за результатами якої складено акт №09-23-32905011 від 07.07.08.

В ході перевірки встановлено порушення підприємством пп. 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: не включення до складу податкових зобов’язань у загальній декларації з податку на додану вартість суми податку на додану вартість у листопаді 2005 року в розмірі 4102 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000852302/0 від 17.07.08, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 6153,00 грн. в т.ч. 4102,00 грн. за основним платежем, 2051,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як свідчать матеріали справи, висновок відповідача про порушення пп.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», заниження позивачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість в листопаді 2005 року на суму 4101,76 грн. підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, позивачем не заперечується.

Позивачем здійснений розрахунок за використання земельних паїв за 2005 рік з власниками паїв в натуральній формі (насінням кукурудзи), що підтверджується накладною №78 від 30.11.2005 та відомістю нарахування та видачі паїв. Сума господарської операції склала 24610,56 грн., в тому числі 4101,76 грн. - податок на додану вартість. На вказану операцію податкова накладна виписана не була, до реєстру виданих податкових накладних за листопад 2005 рік не включена, до податкових зобов'язань декларації з ПДВ за листопад 2005р. не включена.

12.05.08 позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) за квітень 2008 року, в якій в рядку 8 «коригування на основі попередніх звітних періодів»визначено суму збільшення 21716,00 грн.

До податкової декларації поданий розрахунок коригування сум ПДВ (а.с.12), за даними якого вказана сума до збільшення податкових зобов'язань попередніх звітних періодів у розмірі 21716,00 грн., в якості підстави такого коригування зазначена арифметична помилка.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст.9 вказаного Закону).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в декларації.

Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник –фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена, як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) –підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі –електронним підписом осіб, які підписують декларацію, зареєстрованим у порядку, визначеним законодавством.

Відповідно до п.4.4 наведеного Порядку, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то такий платник зобов’язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються у складі декларації за будь-який наступний (звітний) період ( з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень п.17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації (звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Згідно п.5.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації на додану вартість коригування податкових зобов’язань на основі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8. При заповненні цього рядка обов’язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, у поданій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість сільськогосподарського виробника (скороченої) за квітень 2008 року не зазначено звітний (податковий) період, за який виправляються помилки, а у поданому позивачем додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року «Розрахунок коригування сум ПДВ»не відображені контрагенти та податкові накладні, по яким здійснюється таке коригування.

Виходячи з наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про неможливість прийняття такого коригування як виправлення помилок по податковим зобов’язанням за листопад 2005 року.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаючи на відповідача - суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, разом з тим не звільняє позивача від обов’язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Ні під час вирішення спору в суді першої інстанції, ні під час розгляду апеляційної скарги позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, доказів, які б свідчили про виправлення в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року допущеної помилки, що міститься в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 року, на суму 4101,76 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, визначаючи позивачеві податкове зобов’язання з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0000852302/0 від 17.07.2008, в загальному розмірі 6153,00 грн., із яких основний платіж - 4102,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2051,00 грн., діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Викладені вище обставини відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року у справі № 2а-1496/09/0870 –скасувати.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко