Ухвала суду № 25410866, 24.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р.

справа № 2а-12427/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-12427/10/0470 за позовною заявою Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Автогаражного кооперативу «Іва»про звернення стягнення на активи боржника, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2010 року прокурор звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з Автогаражного кооперативу власників «ІВА»на користь держави суму боргу у розмірі 2 379,99 грн., кошти зарахувати на р/р 31115008700006 –податок на прибуток код платежу 11020900, одержувач –управління Державного казначейства Індустріального району, код ЄДРПОУ 24232376, банк одержувача –ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року (суддя Чабаненко С.В.) адміністративний позов Прокурора Індустріального району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Автогаражного кооперативу «Іва»про звернення стягнення на активи боржника залишено без розгляду.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що позивач звернувся до суду 07.10.2010 року з позовною вимогою про звернення стягнення на активи, яка виникла на підставі рішень № 50 від 28.03.2008 року та № 0033831505/0 від 06.05.2008 року, тобто з пропуском встановленого ч.2 ст. 99 КАС України шестимісячного терміну звернення до адміністративного суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не застосовано норми процесуального права, а саме ч.3 ст.99 КАС України та не застосовано норми матеріального права, а саме п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 , пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181.

Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Правом на участь в судовому засіданні сторони та їх представники не скористались. Колегія суддів вважає, що в силу ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали та обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовні вимоги без розгляду суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку не звертався.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України –адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, оскаржувані повідомлення рішення були винесені Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією 28.03.2008 року та 06.05.2008 року.

Частина 3 ст.99 КАС України вказує, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним Законом, який регулював спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є Закон України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», котрим встановлено строки щодо стягнення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року за № 2181-111, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі коли податкове зобов’язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, щодо строків звернення до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу, який виник у зв’язку з відмовою платника податків самостійно погасити податкове зобов’язання Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року, з подальшими змінами та доповненнями, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлений спеціальний строк 1095 днів. Аналогічну позицію виклав також Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 01.12.2009 року.

Колегія суддів приходить до висновку про безпідставність процесуальної дії суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі ст.100 КАС України, оскільки строк звернення до суду 1095 днів позивачем, що діє в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції, порушений не був.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції безпідставно залишено позовну заяву без руху, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Керуючись ст.ст. 160, 195,196, 204, 205, 206 КАС України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-12427/10/0470 –скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко