Ухвала суду № 25406031, 17.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р.справа № 2а-7477/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

сторони та їх представники в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.102010 року у адміністративній справі № 2а-7477/09/1170 за позовною заявою селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1»до Маловисківської міжрайонної державної податкової адміністрації у Кіровоградській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Маловисківської МДПІ від 18.09.2009 року № 0000282310\3, -

встановив:

В вересні 2009 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.09.2009 року № 0000282310\3

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року (суддя Хилько Л.І.) в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції вказав на те, що оскільки середньооблікова кількість працівників позивача у 2008 році становить 51 особу, то дії податкового органу по проведенню перевірки з 26 січня 2009 року по 19 лютого 2009 року є правомірними. Та зазначив також, що у випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв'язку з набуттям права землевласника або землекористувача , відповідно землевласник або землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1 звернулось з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 року по справі № 2а-7477\09\1170 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що судом першої інстанції при винесені рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції при прийняті рішення не прийняв до уваги, що податковим органом був порушений порядок проведення перевірки, кількість працюючих осіб у позивача за перевіряє мий період складає менше 50 осіб, а також обсяг валового річного доходу не перевищує 70 млн. грн.. Позивачем надано платіжні доручення, що підтверджують перерахування фіксованого сільськогосподарського податку ФГ «Ріана»за 2007 рік в повному обсязі, проте судом надані докази не враховано.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Своїм правом участі в судовому засіданні сторони та їх представники не скористалися, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином. Від позивача та відповідача на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшли письмові заяви, в яких сторони просять слухати справу за їх відсутності. Колегія суддів вважає, що в силу ст. 196 КАС України, неявка представників сторін, належним чином повідомлених про час та місце слухання справи не перешкоджає подальшому розгляду.

Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи уповноваженими особами податкового органу було проведено планову виїзну перевірку фермерського господарства «ОСОБА_1.»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складений акт від 25 лютого 2009 року за № 21-2310-23677142 (а.с.7)

За висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1. ст..3 п.4.1ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 п.п. 7.4.1 п.п.7.4. 4 п.7.4ст. 7 п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168\97, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 18 229 грн.; також встановлено наявність фінансових операцій, проведених за участю ФГ «ОСОБА_1.»відповідно до критеріїв регламентованих п.1,п.2 Положення про банк сумнівних фінансових операцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.05.2003 року № 233.; порушено ст..3 Закону України від 17.12.1998 року № 320-Х1У «Про фіксований сільськогосподарський податок» в результаті чого до нараховується сума фіксованого сільськогосподарського податку за 2007 рік в розмірі -164,38 грн.; занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища у періоді з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року в розмірі 5 697 грн.; порушено п.п. 4.3.25, п.4.3 ст.4, п.7.1ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.п. 9.12.1 п.9.12. ст..9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та донараховано податку в сумі 1647 грн. та пеню в сумі 144 грн.; порушено також ст..9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та обов'язкових платежів до ьббюджету»№ 320\94 від 22.12.1994 року, а саме не включено в розрахунки форми 1-ДФ у періоді, що перевірявся виплачені доходів фізичних осіб - суб'єктам господарської діяльності.

За висновками акту перевірки керівником податкового органу було винесено податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2009 року за № 0000282310\3, яким позивачу за порушення встановлене в акту перевірки, а саме ст.. № Закону України від 17.12.1998 року № 320 «Про фіксований сільськогосподарський податок»було визначено податкове зобов'язання за платежем фіксований сільськогосподарський податок, нарахований після 01 січня 2001 року в сумі 334 грн., з яких за основним платежем 164 грн. та 170 грн. -штрафні (фінансові) санкції (а.с 22).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішення позивач звернувся до суду з позовом про визнання його нечинним та скасування.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що дії податкового органу при визначені податкового зобов'язання за платежем фіксований сільськогосподарський податок є правомірними , а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення оскарженню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Станом на час виникнення вказаних правовідносин між сторонами механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі регулювався положеннями Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, позивач повністю відповідає вказаним критеріям та оподатковується за спеціальним режимом оподаткування.

Положеннями ст. 116 Земельного кодексу України підставою набуття право на землю називає рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки у власність або ж надання її в користування.

В даному випадку, в перевіряємому періоді на 2007 рік ФГ «ОСОБА_1.»уклало 294 договори оренди земельних часток (паїв) по Великовисківській сільській раді, а в 2008 році -303 договори оренди земельних часток (паїв) по Великовисківській сільській раді. За користування вказаною в договорі земельною часткою ФГ «ОСОБА_1.»в 2007 -2008 роках сплатило орендну плату, виходячи з розрахунку на одну земельну частку у розмірах за 2007 рік -1000 грн. та 2008 рік 1500 грн. Податковим органом встановлено, що в 2007 році занижено об'єкт оподаткування на 28,26 га, відповідно до договорів оренди земельних ділянок та звіту про збирання врожаю за 2007 рік. В податковому розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2007 рік, поданого до Маловисківської МДПІ за № 1712 від 31.01.2007 року загальна земельна ділянка відображена у розмірі -1820,47 га., відповідно податковим органом донараховано суму фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 164,38 грн.

Слід звернути увагу і на положення ст. 6 Закону України "Про оренду землі", де визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в частині того, що позивачем було дозаключено в 2007 році договори оренди з власниками земельних часток (паїв). Які утворилися в результаті розпаювання ФГ «Ріана», котре в свою чергу подавало розрахунок та сплатило фіксований сільськогосподарський податок за вказані земельні ділянки, оскільки позивач не є правонаступником зазначеного товариства, а тому відповідно права та обов'язки його не переходять до селянського (фермерського) господарства «Флоря Андрій Володимирович»

Таким чином, враховуючи викладене та результати здійсненого аналізу норм чинного законодавства, що регулюють взаємовідносини між сторонами, судова колегія апеляційної інстанції відхиляє у повному обсязі доводи апеляційної скарги селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1»як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1»- залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-7477/09/1170 без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07.07.2012 року .

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко