Ухвала суду № 25410846, 29.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р.справа № 2а/0470/540/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.

представника відповідача Прошакової М.І. довіреність від 06.02.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року у адміністративній справі № 2а/0470/540/11 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0069081502/0 від 07.12.2010 року, першу податкову вимогу від 28.12.2010 року №1/2501 та скасування штрафів та пені, нарахованих відповідачем за період до винесення рішення судом,-

встановив:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Жовтневої державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 07 грудня 2010 року № 0069081502/0.

В подальшому 26.01.2011 року подав уточнення до адміністративного позову, в яких просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Жовтневої державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 07 грудня 2010 року № 0069081502/0; визнати нечинною першу податкову вимогу Жовтневої державної податкової інспекції м.Дніпропетровська від 28 грудня 2010 року № 1/2501 та скасувати штрафи і пені нараховані відповідачем за період до винесення судом рішення у справі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року (суддя Горбалінський В.В.) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення № 0069081502/0 від 07.12.2010 року та першої податкової вимоги № 1/2501 від 28.12.2010 року задоволено частково: визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська № 0069081502/0 від 07.12.2010 року.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що дії Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська по неприйняттю уточнюючого розрахунку за вересень 2010 року та під час перевірки є такими, що вчинені не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а податкове повідомлення-рішення від 07.12.2010 року № 0069081502/0 таким, що винесено необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення -рішення від 07.12.2010 року № 0069081502/0 та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, в решті постанову суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що не погоджуються з постановою суду 1 інстанції та вважають її такою, що винесена з порушенням норм матеріального права. Зазначили на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивач не включив до реєстру податкових накладних, податкові накладні виписані по наступним контрагентам ТОВ «Техмолпром», ТОВ Комбікормовий завод «Піаст-Ніжин», ТОВ «Підгайдамацькі ферми». Позивач зобов'язаний був віднести суми ПДВ, по вказаним податковим накладним до складу податкових зобов'язань з вересня 2010 року, однак в порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податку на додану вартість»підприємством позивача не включено зазначені суми до податкових зобов'язань, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 25 278,33 грн., у зв'язку з чим податковим органом правомірно відповідно до п.п. 17.13, п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181 позивачу були нараховані штрафні санкції у сумі 5 055,6 грн. Окрім того, при проведенні перевірки також було виявлено розбіжності між податковими зобов'язаннями ТОВ «Рада»та податковим кредитом ТОВ «Агрофірма ім. Шевченка»та ТОВ «Або-Мікс».

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні представник податкового органу вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити: постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, наявне в матеріалах справи. Колегія суддів вважає, що в силу ст. 196 КАС України неявка представника належним чином повідомленого не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується обставинами справи, 29 листопада 2010 року уповноваженими особами податкового органу була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Рада»за вересень 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 28 листопада 2010 року №9052/152/32448454 (а.с.12-15).

За висновками акту перевірки встановлено, що позивачем в порушення пп.7.3.1 пункту 7.3 та п.п. 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР, зі змінами та доповненнями занижена сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету 25 278, 30 грн. Зазначено що відповідно до пункту 10.2 статті 10 вищевказаного Закону підприємство несе обов'язки з нарахування та сплати податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту. За вказане порушення передбачено застосування штрафної санкції згідно п.п. 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21 грудня 2000 року, зі мінами та доповненнями .

Зазначене порушення, на думку податкового органу виникло внаслідок заниження податкових зобов'язань за податковий період вересень 2010 року ТОВ «Рада»по взаємовідносинах з ТОВ «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин»на суму податку на додану вартість 9 403,20 грн., з ТОВ «Техмолпром»на суму податку на додану вартість 8086,40 грн. та на суму податку на додану вартість 7 788,73 грн. По взаємовідносинах з сільськогосподарським ТОВ «Підгайдамацькі ферми».

За результати перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2010 за № 0069081502/0, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 зазначеного закону позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 30 333,9 грн., з яких за основним платежем 25 278,3 грн. та 5 055,60 штрафні фінансові санкції.

Не погодившись з рішенням податкового органу позивач звернувся до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії податкового органу щодо неприйняття уточнюючого розрахунку за вересень 2010 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року є такими, що вчиненні не на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, при проведені перевірки податкових орган повинен був враховувати показники не лише декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, а і показники уточнюючого розрахунку до неї.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити на наступне.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно приписів п.п.7.8.1 п.7.8 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковим періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітній) період, що дорівнює, зокрема одному календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як передбачено п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації, такий платник податків має право надати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок.

Відповідно до приписів п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Зазначеного Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платнику податків за підставами, викладеними у п.п. «б» п.п. 4..2 п.4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як свідчать матеріалами справи позивач, скориставшись своїм правом, з урахуванням строків давності визначених законом України № 2181, своєчасно подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2010 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Підстави для невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2010 року позивача, визначені п.4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у податкового органу були відсутні.

Окрім того, податковий орган несвоєчасно, в порушення норм закону України №2181, а саме як видно з копії листа (а.с. 58) лише 17.12.2010 року надав позивачу відповідь про те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2010 року не визнаний як податковий, оскільки заповнений всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку його заповнення (не можливо прочитати цифри в уточнюючому додатку 5) .

Таким чином, висновки податкового органу щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30333,9 грн., з яких 25 278,3 грн. за основним платежем та 5 055,6 грн. штрафні фінансові санкції без врахування уточнюючого розрахунку є безпідставними.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем, у відповідності до вимог ст. 71 КАС України, були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час відповідачем не доведена правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції фактичні обставини справи досліджені на підставі наданих в судове засідання доказів, порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування або зміни постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0470/540/11 -без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст.212 КАС України.

Повний текст виготовлено 17.03.2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко