Ухвала суду № 25406024, 31.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р.справа № 2а-12968/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

за участю сторін :

представника відповідача Красноок Ю.О. довіреність від 27.03.2012 року

представника позивача Артеменко І.М. довіреність від 07.06.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року по адміністративній справі № 2а-12968/08/0470 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач»до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування рішень,

встановив: В листопаді 2008 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 21 жовтня 2008 року за № 0003472301/0 та № 0003482301/0 від 21 жовтня 2008 року, винесені Південною МДПІ у м. Кривому Розі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року (суддя Барановський Р.А.) адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області № 0003482301/0 від 21.10.2008 року та № 0003472301/0 від 21.10.2008 року.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що накладна на товар повністю підтверджує зв'язок витрат на оплату доставки залізничним транспортом товару від постачальника з господарською діяльністю позивача по придбанню товару, а тому правомірно на підставі пп.5.2.1 п.ю5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначені суми включені до валових витрат. Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту зазначив, що зв'язок зазначених витрат з господарською діяльністю позивача підтверджено в ході розгляду справи. А тому позивачем правомірно, відповідно до вимог п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»включено до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) ПДВ.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції податковий орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій просили постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 року скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що зазначена постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерських облік, а тому за відсутності зазначених документів можливо дійти до висновку про нездійснення господарських операцій.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Окрім того, представник відповідача заявив клопотання, просив у зв'язку з реорганізацією органів державної податкової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року за № 981 «Про утворення територіальних органів державної податкової служби замінити назву відповідача по справі № 2а-12968/08/0470 з Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на Криворізьку південну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Колегія суддів, порадившись ухвалила у відповідності до ст. 55 КАС України, у зв'язку з реорганізацією допустити в якості правонаступника відповідача Південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - Криворізьку південну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Промтекстильпостач»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.08.2008 року, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 843/232/32692837 від 14.10.2008 року (а.с.11). За висновками зазначеного акту перевірки позивачем допущено порушення: п.5.1,п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.п 8.1.2, п.п. 8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 15 670 грн. та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 року, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8 298 грн.

На підставі висновків акту перевірки керівником податкового органу було винесено податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2008 за № 0003482301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12 447 грн., з яких за основним платежем 8 298 грн. та 4 149 -штрафні фінансові санкції (а.с. 102) та податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2008 року за № 00034723010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 21 183 грн., з яких 15 670 грн. -за основним платежем та 5 513 -штрафні (фінансові) санкції (а.с.103).

Зазначені порушення на думку податкового органу відбулися внаслідок того, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по залізничному тарифу виставлено ПП «Камо», зв'язок яких з господарською діяльністю підприємства не підтверджено (відсутні документи про транспортування товарів) всього у сумі 8 298 грн.

Щодо завищення позивачем валових витрат податковий орган прийшов до висновку про те, що оскільки позивачем не було надано оригіналів документів, що підтверджують вартість залізничного тарифу, формування валових витрат не підтверджено документально.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

П.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Витрати позивача, здійснені в межах господарських операцій з ПП «КАМО»правомірно були віднесені до складу валових витрат підприємства, оскільки підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Окрім того, товари придбані у контрагента використовуються у господарській діяльності ТОВ «Промтекстильпостач». Накладні надані податковому органу для перевірки є складовою частиною комплекту перевізних документів, відповідальною за виписування товаротранспортної накладної є особа, яка замовляє транспортні послуги. Товарно транспортна накладна має бути за будь-яких умов якщо покупець товару є його одержувачем. Позивач не є ні учасником транспортування, а ні відправником, платником чи одержувачем, однак відповідно до умов договору з ТОВ «КАМО»зобов'язано компенсувати постачальнику усі витрати, пов'язані з транспортуванням товару до станції призначення, відповідно до умов договору №32/07 від 31.07.2007 року.

Документи, що надані позивачем для перевірки, а саме: договір (а.с. 32-34); додаткові угоди до договору, рахунки, специфікації (а.с.40-44), які є документами бухгалтерського обліку, підтверджують понесені позивачем витрат, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що правомірним є віднесення до складу валових витрат на транспортування товару в розмірі 15 670 грн., позивачем підтверджено пов'язаність даних витрат з господарською діяльністю підприємства та відповідно відповідачем протиправно було винесе від 21 жовтня 2008 року № 0003472301/0 та підлягає скасуванню.

Щодо неправомірності формування податкового кредиту за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року завищення його у сумі 8 298 грн. по взаємовідносинам з ПП «Камо», колегія суддів зазначає на наступне.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції за станом на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника.

У відповідності до п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Нормою п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 (в подальшому Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податкову органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкові накладні, на підставі яких був сформований позивачем податковий кредит, надані контрагентом позивача, який на момент їх складання був зареєстрований платником податку на додану вартість та заповненні відповідно до вищевказаного Порядку .

Посилання податкового органу на те, що зв'язок яких з господарською діяльністю підприємства не підтверджено, оскільки відсутні документи про транспортування товарі, колегія суддів не приймає, оскільки ТОВ «Промтекстильпостач»є транзитним покупцем, тому наявність у нього оригіналів залізничних накладних неможлива, окрім того, податковому органу при проведенні перевірку було надано первинні бухгалтерські документи, а саме договори, виписки банку, накладні, реєстр податкових накладних, податкові накладні (а.с.19), квитанції про приймання вантажу, акти здачі-прийомки виконаних робіт, які підтверджують факт здійснення господарських операцій та підтверджують, що у позивача були необхідні умови для віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 21 жовтня 2008 року за № 0003472301/0 та №0003482301/0 від 21 жовтня 2008 року, винесені Південною МДПІ у м. Кривому Розі та податкове повідомлення рішення №0004672301/0 є протиправними та підлягають скасуванню.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року по адміністративній справі № 2а-12968/08/0470- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 31.10.2011 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко