Постанова № 25406019, 16.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2012 р. справа № 2а-0870/1277/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

за участю сторін :

представника позивача Мартиненко К.І. довіреність від 05.01.2012 року

представника відповідача Радової С.О. довіреність від 16.03.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року по адміністративній справі № 2а-0870/1277/11 за позовною заявою відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, Головного управління державного казначейства України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування,-

встановив: В березні 2001 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність відповідача -1 по ненаданню висновку Управлінню Державного казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 68 158 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2009 року у розмірі 68 158,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року (суддя Калашник Ю.В.) адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя по ненаданню висновку Управлінню Державного казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Запорізький арматурний завод»бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 68 158,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2009 року у розмірі 68 158,00 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року по адміністративній справі № 2а-0870/1277/11 скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначили на те, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного вивчення всіх обставин справи. Суд першої інстанції при винесенні рішення, не прийняв до уваги, що позивачем в обґрунтування суми стягнення 68 158,00 грн. за грудень 2009 року, надається доказ отримання права на бюджетне відшкодування іншого періоду -січень 2010 року.

Позивач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав та просив постанову Запорізького окружного адміністративного суду залишити без змін. Просив притягнути до участі у справі на підставі ст. ст. 49,55 КАС України Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод», що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»

Колегія суддів, порадившись, ухвалила допустити в якості правонаступника позивача Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод».

Заслухавши представників сторін, колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 22.02.2010 року позивач подав Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Декларацію з ПДВ за січень 2010 року з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року у розмірі 68 158,00 грн.

У зв'язку з чим, уповноваженими особами податкового органу була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Запорізький арматурний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за грудень 2009 року, січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувався в період березень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.04.2010 року за № 747/23-08/14309190 (а.с. 123) за висновками якого не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 52 302 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок; також зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 68 158 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

Позивач звертався з листами до податкового органу щодо можливості отримання відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року, однак податковий орган надав відповідь про те, що неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, у зв'язку з ненадходженням матеріалів зустрічних перевірок по контрагентам.

Не погодившись з бездіяльністю податкового органу позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправною бездіяльність податкового органу по ненаданню висновку Управлінню Державного казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 68 158 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2009 року у розмірі 68 158,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції прийшов до висновку. що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та стягнув з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 68 158,00 грн. за грудень 2009 року.

Однак, колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Преамбулою Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду .

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом 7.7.2. ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то :

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п.7.7.5 ст. 7 цього Закону, протягом 30 днів , наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми , що підлягає відшкодуванню з бюджету .

Згідно до п.п.7.7.10. Закону України "Про податок на додану вартість" джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року у розмірі 68 158,00 грн.

В порушення Закону України «Про податок на додану вартість», податковим органом не було надано висновок щодо можливості відшкодування зазначеної суми, посилаючись на відсутність матеріалів зустрічних перевірок.

При цьому податковим органом підтверджено фактичне проведення позивачем розрахунків за придбані товари та послуги шляхом безготівкових розрахунків через банківські установи.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що норми Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не містять такого поняття як "тимчасово не можливо підтвердити" заявлені платниками податків суми бюджетного відшкодування ПДВ, а усі зустрічні перевірки мають бути проведені і закінчені протягом терміну, встановленого для проведення позапланової виїзної перевірки - тобто протягом 30 діб.

Будь-якого податкового повідомлення - рішення, яким би позивачу було зменшено визначену ним самостійно суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року, податковий орган за наслідками вказаної перевірки не приймав.

За відсутності належним чином підтверджених даних неправомірності визначення платниками податку заявлених у податкових деклараціях сум бюджетного відшкодування ПДВ податковий орган протягом 5 днів після закінчення перевірки зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету .

Відповідно до п. п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Однак, податковим органом вимоги чинного законодавства України щодо надання висновку згідно з реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість до органу Державного казначейства (на момент розгляду справи судом першої інстанції) не виконано, відповідний висновок не надано .

Посилання відповідача на існування прямого взаємозв'язку між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки п. 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" дає загальне розуміння поняттю "Бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою (бланкетною), оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону, які і встановлюють правила податкового обліку, визначення податкових зобов'язань платників податку, податкового кредиту, та на їх основі належних до сплати або бюджетного відшкодування сум.

Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Проте, всупереч цим приписам Закону, відповідач "тимчасово" не підтверджуючи заявлені позивачем до відшкодування суми ПДВ та здійснюючи перевірки "ланцюгів" намагається перекласти обов'язок зі сплати податку до бюджету на позивача - покупця товарів, що є неправомірним.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам ст.71 КАС України, податковим органом не було доведено обґрунтованості своєї бездіяльності по ненаданню до органу державного казначейства висновку про здійснення бюджетного відшкодування ПДВ позивачу за грудень 2009 р.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року у сумі 68 158,00 грн., колегія суддів вважає, що зазначені позовні вимоги є передчасними.

Оскільки, як зазначено вище податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому спеціальним Законом (168/97-ВР), чинному на час виникнення спірних правовідносин, права звернення до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету не передбачалось.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя необхідно задовольнити частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року у справі № 2а-0870/1277/11 в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 68 158,00 грн. скасувати, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 202,205,207 КАС України , колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а-0870/1277/11 частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 68 158,00 грн. скасувати, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а-0870/1277/11- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України

Постанова виготовлена в повному обсязі 10.07.2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко