Ухвала суду № 25405907, 25.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р.справа № 2а-1782/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Доган В.Й. дов від 15.03.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Формула»

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.10

у справі № 2-а-1783/10/1170

за позовом закритого акціонерного товариства «Формула»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій, визнання недостовірних відомостей шляхом відкликання пунктів акту та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановила:

Закрите акціонерне товариство «Формула»звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.05.2010 № 0000602310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 37917,00 грн.; від 14.05.2010 № 0000592310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 35000,00 грн. Визнати протиправними дії відповідача по визнанню правочинів нікчемними. Заборонити недостовірними відомості, викладені відповідачем у п.2.9 акту перевірки від 29.04.2010. Зобов'язати відповідача спростувати недостовірні відомості шляхом відкликання п.2.9 та п.п.1, 2, 2 висновків акту перевірки від 29.04.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, що став підставою для винесення означених податкових повідомлень-рішень, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам законодавства, що регулюють питання оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем включено до складу валових витрат за ІІІ квартал 2009 року та до складу податкового кредиту за грудень 2009 року витрати на консультаційні послуги ПП «Агро По», які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами щодо їх використання у власній господарській діяльності, разом з тим діючим законодавством не передбачено спеціальних вимог по обов'язковій наявності певного кола документів, що підтверджують факт надання зазначених послуг.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.10 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по визнанню правочинів нікчемними, визнання недостовірних відомостей, викладених ДПІ у м. Кіровограді у п. 2.9 акта перевірки від 29.04.10 та зобов'язання відповідача спростувати недостовірні відомості шляхом відкликання п. 2.9 та п. 1,2,3 висновків акту перевірки від 29.04.10 закрито з тих підстав, що позовні вимоги в цій частині не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.166), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм чинного законодавства, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження судового розгляду. Позивач зазначає, що визнання відповідачем в акті перевірки договорів, укладених позивачем, нікчемними є безпідставним. Факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певним засобами доказування. Інший підхід надає можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним, виходячи з загальних засад судочинства. Відповідачем фактично вчинено дії, які виходять за межі його компетенції, суперечать вимогам ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України та є втручанням у господарську діяльність підприємства та його контрагентів. Виходячи з аналізу ст.ст.105, 162 КАС України, законодавець передбачив можливість захисту прав шляхом пред'явлення вимоги про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених з перевищенням повноважень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні порти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Формула»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09, за результатами якої складений акт від 29.04.2010 № 34/23-10/23684596 (т.1 а.с.16).

Предметом спору в межах даної справи є правомірність включення до вказаного акту певних відомостей і даних, що стосуються фінансово-господарської діяльності позивача і які, на думку позивача, є недостовірними, необґрунтованими.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені функції об`єднаних державних податкових інспекцій, до яких належать, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.05 затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п.1.3 вказаного Порядку акт перевірки - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п.п.1.5 - 1.7 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За правилами п.4.4 Порядку у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті перевірки факти та дані, відносно яких надано заперечення суб'єктом господарювання, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною матеріалів перевірки та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Таким чином акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги правову суть акту як документу, який фіксує факт проведення перевірки та її результати, вбачається, що акт перевірки є доказом при вирішенні спору про скасування рішень, прийнятих за результатами перевірки, які є обов'язковими для виконання, а не рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що відомості, зазначені в такому акті, не можуть бути оскаржені в суді в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано положення адміністративного процесуального законодавства, тому підстави для скасування ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.10 про закриття провадження відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Формула»залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.10 у справі № 2-а-1783/10/1170 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко