Ухвала суду № 25405901, 06.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р.справа № 2а-0870/4942/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

за участю сторін :

від позивача: Чілібі В.В., довіреність від 30.12.2011р.

від відповідача: Проценко Ю.В., довіреність від 11.01.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року по адміністративній справі №2а-0870/4942/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Запорізький оліяжиркомбінат" до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування повідомлень форми "Р" від 12 травня 2011р. №25 та від 12 травня 2011р. №26, -

встановив:

24 червня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»(далі - позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування повідомлень форми «Р»від 12.05.2011р. за №25 та від 12.05.2011р. за №26.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року по адміністративній справі №2а-0870/4942/11 (суддя Недашківська К.М.) адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення форми «Р»Запорізької митниці від 12 травня 2011 року №25; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення форми «Р»Запорізької митниці від 12 травня 2011 року №26.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача передбачених п.10.3 ст.10 Закону "Про податок на додану вартість" та п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, підстав для прийняття спірних повідомлень форми "Р" про нарахування податкових зобов'язань.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Запорізька митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій називає постанову Запорізького окружного адміністративного суду -скасувати та прийняти у справі нову постанову про відмову у позові.В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує на те, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства України; стверджує, що в ході перевірки ним було встановлено порушення позивачем вимог Закону "Про митний тариф України", нової редакції Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності тощо, що призвело до заниження ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»податкового зобов'язання на загальну суму 47 970,38 грн., з них 39 975,31 грн. ввізного мита та 7 995,07 грн. ПДВ.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на те, що вважає оскаржувану постанову обґрунтованою, прийнятою з дотриманням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник позивача вказав на те, що підстави для скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року -відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, проаналізувавши на підставі наявних у справі доказів правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, оскаржуваними податковими повідомленнями та Актом про результати невиїзної документальної перевірки стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи №н/5/11/112000014/0000373847 від 12.04.2011р. встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про митний тариф України»від 05.04.2001 №2371-III (далі іменується Закон України №2371-III), нової редакції класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої наказом Держмитслужби України від 28.11.2007 №1007 (далі іменується Класифікація №1007) та пояснень до української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених Наказом Держмитслужби України від 31.11.2004 №68 (далі іменується Класифікація №68), у зв'язку з чим визначено суми податкового зобов'язання: за податковим повідомленням від 12 травня 2011 року №25 ввізне мито у сумі 49 969,14 (в т.ч. 39 975,31 грн. за основним платежем, 9 993,83 грн. штрафу) та за податковим повідомленням від 12 травня 2011 року №26 по податку на додану вартість на суму 9 993,84 грн. (в т.ч. 7 995,07 грн. за основним платежем, 1 998,77 грн. штрафу).

Нарахування податкового зобов'язання Запорізькою митницею здійснене на підставі статті 3 і 4 Закону України «Про єдиний митний тариф»та підпункту 4.3. пункту 4 Закону України «Про податок на додану вартість», що були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

За результатами апеляційного провадження колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що спірні податкові повідомлення прийняті відповідачем на підставі необґрунтованих висновків в Акті перевірки, суперечать вимогам чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.

Так, матеріалами справи підтверджений той факт, що період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., що зазначений в Акті перевірки №н/5/11/112000014/0000373847 від 12.04.2011р., раніше вже перевірявся Запорізькою митницею, про що складений інший Акт №7/9/112000000/0000373847 планової виїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»від 30 червня 2009 року.

При цьому, перевірка здійснювалася за зазначений вище період з питань дотримання вимог митного законодавства взагалі, а не за певною тематикою, або щодо окремих питань. За результатами зазначеної перевірки жодних порушень з боку позивача встановлено не було, зокрема, тих, про які йдеться в Акті невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат»№н/5/11/112000014/0000373847 від 12.04.2011р.

При здійсненні митного оформлення вантажних митних декларацій позивач виконав вимоги, передбачені Митним кодексом України, наказом Державної митної служби України №314 від 20.04.2005 «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», під час заповнення позивачем спірних ВМД в графі 33 «Код товару»зазначив код товару 8419310000 згідно УКТЗЕД, визначений митницею в Рішенні про класифікацію КО від 14.11.2008р. №11200/8/2006.

Більш того, працівниками Запорізької митниці були здійснені всі необхідні процедури щодо прийняття вантажних митних декларацій до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в вантажних митних деклараціях.

Був здійснений також митний контроль, який включає в себе згідно п.17 наказу ДМС України №314 від 20.04.2005 перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та згідно п. 21 перевірку правильності зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх платі у відповідності з законодавством.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауважень до поданих позивачем вантажних митних декларацій не було, тобто, відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем митних декларацій, проставив відбиток печатки у відповідній графі, що є завершальною стадією митного оформлення.

Відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фордами»№2181-III (далі іменується Закон України №2181-III), що діяв під виникнення спірних правовідносин, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому цим Законом порядку. Про це також йдеться в пункті 54. 5 ст. 54 Податкового кодексу України.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, якщо митний орган під час прийняття вантажної митної декларації та пропуску товару на митну територію України сам визначив код товарної номенклатури та погодився з кодом останньої, зазначеним в вантажних митних деклараціях, то, відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ, не має жодних правових підстав для висновків про заниження податкових зобов'язань у зв'язку з подальшим скасуванням Рішення щодо класифікації товару.

Окрім того, з документів, наданих митниці під час оформлення товару (силоси, система аерації силосу та випускна засувка), вбачається, що даний товар є одним з невід'ємних вузлів лінії сушки насіння соняшника, його складовою, призначеною для виконання певних технічних функцій зазначеного комплектного об'єкта та в складі комплектного об'єкта, про що вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній постанові.

Також, на виконання вимог Порядку №1219, позивачем була подана до митного органу заява від 10.11.2008р. для подальшого прийняття відповідачем рішення про класифікацію товару. Дана заява отримана відповідачем 11.11.2008р., що підтверджується штампом митного органу.

Позивач в поданій заяві чітко вказав, що просить надати «дозвіл на класифікацію комплектного об'єкта - Обладнання для переробки та транспортування насіння у комплекті: Лінія сушки насіння соняшника у комплекті (у розібраному стані). Лінія представляє собою закінчений технологічний комплекс, розроблений компанією «Schmidt-Seeger GmbH»«Германія», за кодом 8419310000 згідно з УКТ ЗЕД, підприємству ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», код ЄДРПОУ 00373847, місцезнаходження: 69014, м.Запоріжжя, вул.Харчова, 3, Україна».

В розділі 1, 2 та 3 заяви позивачем зазначено загальні відомості про товар, надано всі необхідні документи та визначено строк здійснення митного оформлення товару.

Згідно п. 2.3. Порядку №1219, митний орган розглядає заяву протягом 10 днів з дня її подання та приймає Рішення. У разі потреби отримання додаткових документів для прийняття Рішення термін розгляду заяви може бути продовжений керівником митного органу або особою, яка його заміщує.

За приписами п. 2.4. Порядку №1219, у разі прийняття позитивного Рішення, митним органом заповнюються відповідні розділи заяви. При цьому, в розділі «Рішення митного органу»вчиняється запис «Код комплектного об'єкта (0000000000, для прикладу), згідно з УКТЗЕД. Дозволяється оформлення складових комплектного об'єкта за кодом комплектного об'єкта (0000000000, для прикладу), згідно з УКТЗЕД, за умови переміщення та декларування комплектного об'єкта у визначений строк».

Як видно з матеріалів справи за результатами розгляду поданої позивачем заяви, відповідач прийняв позитивне рішення, що було відображено в даній заяві в графі «Рішення митного органу»«Код комплектного об'єкта 8419310000 згідно з УКТ ЗЕД. Дозволяється оформлення складових комплектного об'єкта за кодом комплектного об'єкта 8419310000 згідно УКТ ЗЕД за умови переміщення та декларування комплектного об'єкта у визначений строк».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було підтверджено класифікацію товару, прийнято позитивне рішення щодо визначення коду об'єкта, заперечень щодо наданих позивачем документів для оформлення об'єкта не надано.

Окрім того, згідно листа Верховного суду України «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами»від 01.01.2010 (опублікованого в періодиці Вісник Верховного суду України №4) при розгляді справ, пов'язаних зі сплатою ПДВ та митних зборів, судам необхідно враховувати, що згідно з п.10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР, платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами. Також, Верховний суд України зазначив: якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п.10.3 ст.10 Закону України №168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України №2181-III, митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача правових підстав для прийняття спірних повідомлень форми "Р" від 12 травня 2011р. №25 та від 12 травня 2011р. №26 про нарахування позивачеві податкових зобов'язань та адміністративних санкцій.

Викладені в апеляційній скарзі заперечення в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились безпідставними та спростованими наявними у справі матеріалами. Таким чином, в межах апеляційної скарги колегія суддів підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.

Керуючись ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Запорізької митниці - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року по адміністративній справі №2а-0870/4942/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 25 травня 2012 року.

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко