Ухвала суду № 25405817, 20.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.справа № 2а-3480/08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - Дьяченко В.М.

відповідача: - Кравченко А.В. до від 31.12.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року

у справі № 2-а-3480/08

за позовом колективного підприємства «Удача»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Колективне підприємство «Удача»звернулася до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення -рішення № 0050441542/0 від 01.04.2008 про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 92299,33 грн. та визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції по направленню першої податкової вимоги № 1/349 від 15.04.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, зроблені в акті перевірки, що став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству. Підприємство не є платником ПДВ. Не відповідає дійсності висновок податкового органу, що загальний обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню, складає з грудня 2005 року по листопад 2006 року -318396,34 грн., з січня 2007 року по листопад 2007 року -301431,10 грн. В загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню, безпідставно включені суми ПДВ.

Оскільки підприємством подано в Дніпропетровський окружний адміністративний суд позовну заяву, загальна сума податкового зобов'язання в податковому повідомленні-рішенні № 0050441542/0 від 01.04.2008 вважається неузгодженою до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, внаслідок чого направлення 19.04.2008 позивачу першої податкової вимоги № 1/349 від 15.04.2008 є протиправним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.08 адміністративний позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області № 0050441542/0 від 01.04.08. Визнано протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області по направленню першої податкової вимоги до Колективного підприємства "Удача" № 1/349 від 15.04.08.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.5 а.с. 204), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що посилаючись на п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач повинен був не враховувати в загальній обсяг поставки суму ПДВ, отриману відповідачем у складі ціни товарів від постачальників. Фактично суд першої інстанції надав оцінку сумі операції з поставки товарів постачальниками позивачу, а не сумі, отриманої позивачем від здійснення операцій з поставки товарів іншим споживачам, як того вимагає п.2.3 ст.2 вказаного Закону. Оскільки на момент здійснення операцій з поставки товарів КП «Удача» не було платником податку на додану вартість, обов'язків щодо здійснення відповідних внесків до бюджету у нього не виникало, відповідно, в ціні поставлених ним іншим особам товарів податок на додану вартість зазначатися не міг.

Стосовно правомірності направлення першої податкової вимоги відповідач зазначає, що направлення податкової вимоги є обов'язком податкового органу згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не дією по стягненню боргу і ніяким чином н порушує права позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача подав до суду письмові заперечення, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0050441542/0 від 01.04.2008, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 92299,33 грн., із якої основний платіж - 60286,22 грн., штрафні (фінансові) санкції - 32013,11 грн.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені в результаті проведеної невиїзної документальної перевірки Колективного підприємства "Удача" (акт перевірки № 181/15/213-30286431 від 18.03.2008).

В ході перевірки встановлено, що в період, який перевірявся, підприємство не було платником податку на додану вартість. Підприємством згідно наданих документів здійснювалась роздрібна торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. За період з 01.12.05 по 30.11.06 загальний обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню, складає 318396,34 грн. За період з 01.01.07 по 30.11.07 загальний обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню, складає 301431,10 грн.

В порушення пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством не надано до податкового органу реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, внаслідок чого підприємство несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника податку без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність таких висновків податкового органу.

Згідно із Статутом колективного підприємства «Удача», зареєстрованим у виконкомі Павлоградської міської Ради народних депутатів 18.03.1999, предметом діяльності підприємства є: оптова торгівля, роздрібна торгівля, посередницькі послуги при купівлі-продажу товарів народного споживання, посередницькі послуги при купівлі-продажу продукції сільськогосподарського господарства, громадське харчування, виготовлення швейних виробів без робіт за замовленням населення, продаж і здавання в найм (оренду) нерухомого майна виробничого-технічного призначення, зовнішня торгівля недержавних підприємств (експортно-імпортні операції, включаючи бартерні, брокерські, лізингові і інші послуги з зовнішньоекономічної діяльності).

Відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість»особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п.9.4 ст.9 цього ж Закону якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції, позивач придбаває товари для подальшої їх реалізації у постачальників, які є платниками податку на додану вартість, тобто в складі торгової виручки Колективного підприємства «Удача»є сума податку на додану вартість, яка сплачена підприємством постачальникам.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Згідно з реєстром платіжних доручень підприємства за період з 01.12.2005 по 30.11.2006 сума податку на додану вартість, яка вказана в платіжних дорученнях, складає 39479,16 грн., за період з 01.12.2006 по 27.11.2007 сума податку на додану вартість, яка вказана в платіжних дорученнях, складає 37817,56 грн.

Тобто загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, за період з 01.12.2005 по 30.11.2006 складає 278288,26 грн., за період з 01.12.2006 по 27.11.2007 -291964,35 грн., що не перевищує встановлений пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість»граничний розмір, внаслідок чого правові підстави для застосування до позивача наслідків, передбачених п.9.4 ст.9 цього Закону, відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду про задоволення позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0050441542/0 від 01.04.2008.

Стосовно правомірності дій відповідача щодо надсилання на адресу позивача першої податкової вимоги № 1/349 від 15.04.09 із визначенням суми податкового боргу в загальному розмірі 92299,33 грн., колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 0050441542/0 від 01.04.2008 отримано позивачем 03.04.08.

Листом № 3 від 12.04.2008 позивач повідомив Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію про подачу позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0050441542/0 від 01.04.2008.

Відповідно до пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Порядок узгодження суми податкового зобов'язання та строки погашення податкового зобов'язання визначені в статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп.5.2.3 п.5.2 ст.5 вказаного Закону заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення (пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону).

За правилами пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 цього ж Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Виходячи з наведених правових норм, вбачається що станом на момент надсилання відповідачем першої податкової вимоги № 1/349 від 15.04.2008 податкове повідомлення-рішення № 0050441542/0 від 01.04.2008 було неузгодженим, що свідчить про протиправність таких дій податкового органу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року у справі № 2-а-3480/08 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська