Рішення № 25405176, 25.07.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2012 р. Справа № 5010/638/2012-19/28

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Кохавинська паперова фабрика", вул.Коновальця,6, смт.Гніздичів, Жидачівський район, Львівська область,81740

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 20870,98 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник -Грудлевський В.М., (довіреність № 75 від 03.01.12 )

від відповідача: представник не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство "Кохавинська паперова фабрика" звернулось в суд із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20870,98грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов укладеного між сторонами договору №40 від 02.04.12.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання вх.№4942/2012 - свх від 25.07.12 про припинення провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 2674,44 грн. та подав докази сплати відповідачем частини основного боргу після порушення провадження у справі. В решті позову просив задоволити позовні вимоги.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, ухвали від 11.06.12 (вих. №6307), від 26.06.12 (вих. №7006 ), направлені відповідачу за адресами, вказаними в позовній заяві та Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.29).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 25.07.12 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

02.04.12 між сторонами даного спору укладено договір №40, відповідно до якого позивач зобов"язався в порядку та на умовах визначених цим договором виготовити і поставити відповідачу вироби санітарно-гігієнічного призначення у порядку та строки визначені договором, а відповідач в свою чергу - прийняти та оплатити цей товар, у порядку та на умовах визначених договором (п.1.1. ).

Сторони у п.3.1. договору №40 від 02.04.12 узгодили, що товар поставляється автомобільним транспортом постачальника або покупця. При поставці товару транспортом постачальника, покупець відшкодовує постачальнику транспортні витрати згідно виставленого рахунка.

Відповідно до п.5.1 даного договору, оплата за товар проводиться у грошовій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або внесення готівки в касу позивача. Термін оплати товару - 14 календарних днів з моменту отримання продукції (п.5.2. договору).

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 41904,36 грн. за видатковою накладною №РН-0001315 від 3 квітня 2012 року, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.16) та надав автотранспортні послуги, що підтверджується копіями товарно-транспортної накладної від 03.04.12 серії 10ААВ №584867 та акта здачі-прийняття робіт №РН-0001316 від 03.04.12 на суму 969,00 грн. (а.с.17-18), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками.

В порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив в повному обсязі отриманий товар та надані послуги.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договору поставки №40 від 02.04.12, а також беручи до уваги часткове повернення отриманого товару на суму 20198,92 грн. та часткову оплату поставленого товару на суму 4000,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 18674,44 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив сплату відповідачем частини основної заборгованості в сумі 2674,44 грн., доказом чого є банківська виписка від 31.05.12 та прибутковий касовий ордер №447 від 20.06.12 (а.с.37,38) .

Зважаючи на добровільну сплату відповідачем боргу, предмет даного спору в частині основної заборгованості в сумі 2674,44 грн. відсутній, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про стягнення 16000,00 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору №40 від 02.04.12 сторони узгодили, що за прострочення терміну оплати поставленої продукції, визначеного п.5.2 договору постачальник має право нарахувати покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого своєчасно товару за кожний день прострочення. За прострочення терміну оплати товару більше як на тридцять календарних днів покупець сплачує також штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого своєчасно товару.

На підставі вказаних правових норм та пункту договору, позивачем нараховано пеню в сумі 329,10 грн. та штраф в сумі 1867,44 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій , задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 614, 629, 712 Цивільного Кодексу України, ст.173, 216, 230 Господарського кодексу України, Законом України "Про судовий збір", керуючись ст.ст.22, 49, 55, 75 , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Кохавинська паперова фабрика" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20870,98 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Кохавинська паперова фабрика" вул.Коновальця,6, смт.Гніздичів, Жидачівський район, Львівська область, 81740 (код 22351935) - 16000,00 (шістнадцять тисяч гривень) - основного боргу, 329,10 (триста двадцять дев"ять гривень десять копійок) - пені та 1867,44 (одну тисячу вісімсот шістдесят сім гривень сорок чотири копійки) - штрафу, а також 1609,50 (одну тисячу шістсот дев"ять гривень п"ятдесят дев"ять копійок) - судового збору.

В частині стягнення 2674,44 грн. основної заборгованості провадження припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.07.12

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Матейко І. В. 27.07.12