Рішення № 25405206, 26.07.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2012 р. Справа № 5010/713/2012-19/32

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул Б.Хмельницького, 59а, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 37519,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Пукіш Т.Р., (довіреність № 77-2/12 від 12.03.12)

від відповідача: не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулось в суд із позовом до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 37519,86 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати поставленої теплової енергії.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, вимоги ухвал суду не виконав, натомість надіслав клопотання вх.№ 4956/2012-свх від 26.07.12 про відкладення розгляду справи у зв"язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні по причині службового відрядження.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Ухвалою суду від 19.07.12 вих.№7862 розгляд справи вже відкладався в зв"язку з неявкою представника відповідача. В клопотанні про відкладення розгляду справи представник відповідача не визначає, чому саме його участь є обов"язковою і причини, з яких не може з"явитися на судовий розгляд інша уповноважена особа відповідача.

Виходячи з викладеного, відповідач мав час та можливість подати додаткові докази чи пояснення по справі.

Тому, суд розцінює такі дії відповідача як безпідставне затягування розгляду справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

02.02.04 між ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №539 про постачання теплової енергії (а.с.10-16). Даний договір, відповідно до п.9.1, укладено на термін до 31.12.04 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Відповідно до п.1.1. договору, позивач зобов"язався постачати відповідачу теплову енергію у відповідності з умовами договору , а відповідач в свою чергу - своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно: - з платежів поточного розрахункового періоду - в 5-денний термін після дати , зазначеної в платіжному документі, але не пізніше 31 - го числа розрахункового місяця; - з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа наступного розрахункового місяця (п.6.3.5 договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач за період з 01.11.11 по 01.03.12 поставив відповідачу теплову енергію загальною вартістю 18661,15 грн., про що свідчать рахунки-фактури за надані послуги по теплопостачанню (а.с.18-21), які отримані відповідачем, що підтверджується реєстрами вручення даних рахунків та не оплачені (а.с.25-28).

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення п.6.3.5 договору №539 від 02.02.04, заборгованість відповідача перед позивачем становить 18661,15 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, зважаючи на невиконання відповідачем договірних зобов"язань суд, прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення 18661,15 грн. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 6.3.5 договору №539 від 02.02.04, який змінено сторонами відповідно до додаткової угоди до договору від 06.03.04, сторони узгодили, що у разі несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим договором, сторони керуються умовами договору, вимогами Правил в частині припинення подачі енергії, а на суми вказані в платіжних документах нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством у відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

На підставі вказаного правових норм та пункту договору, позивачем нараховано пеню в сумі 18661,15 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та задоволено її за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Суд вважає підставним застосування положень ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Нараховані позивачем 3 % річних в сумі 173,20 грн. та 24,36 грн. - інфляційних нарахувань є обгрунтованими, їх розмір перевірено судом, тому дана вимога підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530,546, 610, 612, 614,625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", керуючись ст.ст.22, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення 37519,86 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул Б.Хмельницького, 59а, м. Івано-Франківськ,76000 (код 03346058) - 18661,15 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят одну гривню п"ятнадцять копійок) - основного боргу, 18661,15 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят одну гривню п"ятнадцять копійок ) - пені, 173,20 (сто сімдесят три гривні двадцять копійок) - 3 % річних, 24,36 (двадцять чотири гривні тридцять шість копійок ) - інфляційних нарахувань, а також 1641,00 (одну тисячу шістсот сорок одну гривню ) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.07.12

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Матейко І. В. 27.07.12