Постанова № 25404096, 19.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

19.07.2012 р. №2а-6348/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю: представника позивача - Войтенка В.В.,

представників відповідача - Личковаха А.Ю., Семенова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Позивач, Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство", в якому просив суд стягнути з відповідача на користь держави податковий борг 488725,38 грн. (з яких 454387, 53 грн. - основний борг та 34337,85 грн. - пеня) по податку на прибуток приватних підприємств.

Ухвалою суду від 09.07.2012 року, яка занесена до журналу судового засідання, на підставі ст. 55 КАС України, здійснено заміну позивача на правонаступника -Куп'янську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області ДПС.

Ухвалою суду від 09.07.2012 року, яка набула законної сили, закрито провадження у справі за адміністративним позовом Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" в частині позовних вимог щодо стягнення податкового боргу у розмірі 371 843,70 грн. (з яких - 370014,53 грн. - основний борг та 1829,17 грн. пеня). Продовжено розгляд справи за адміністративним позовом Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 116881,68 грн., з яких сума основного платежу - 84 373, 00 грн., пеня - 32508,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" має податковий борг за самостійно узгодженими податковими зобов'язаннями згідно податкових декларацій по податку на прибуток у розмірі 116881,68 грн., з яких сума основного платежу - 84 373, 00 грн., яка складається з заборгованості по: декларації від 09.11.2009 р. №28954 на суму 144,00 грн.; декларації від 09.02.2010 р. №38044 на суму 50,00 грн.; декларації від 30.04.2010 р. №10582 на суму 1092,00 грн.; декларації від 05.08.2010 р. №20461 на суму 2253,00 грн.; декларації від 09.11.2010 р. №30451 на суму 2106,00 грн.; декларації від 09.02.2011 р. №39542 на суму 2722,00 грн.; декларації від 06.05.2011 р. №21294 на суму 4029,00 грн.; декларації від 09.08.2011 р. №9006431497 на суму 1226,00 грн.; декларації від 09.11.2011 р. №9010697358 на суму 9567,00 грн.; декларації від 09.02.2012 р. № 9015896310 на суму 43041,00 грн.; декларації від 10.05. 2012 р. №9025282014 на суму 18143,00 грн., пеня у розмірі 32508,68 грн. (нарахована у період з 18.11.2009 року по 16.02.2012 року). На теперішній час вказана суму боргу відповідачем сплачена не була.

Від представника відповідача - Личковаха А.Ю. надійшли письмові заперечення, в яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на вимоги Податкового кодексу України та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", зазначивши, що ним фактично було сплачений податковий борг по деклараціям з 3 кварталу 2009 року - 1 кварталу 2012 року у передбачені законодавством строки, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення податкового платежу визначеного платником податків.

Представник позивача Войтенко В.В. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідача Личковаха А.Ю., Семенов В.О. у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях. Пояснили, що по декларації від 10.05.2012 року № 9025282012 суму 18143 грн. не сплачено.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" взято на облік до Куп'янської об'єднаної податкової інспекції 07.04.1994 року за №286.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" самостійно визначило суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та надало податкові декларації відповідачу.

Так, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" лічиться податковий борг за несплату податкових зобов'язань по деклараціям з податку на прибуток, а саме:

- декларації від 09.11.2009 р. №28954 на суму 144,00 грн.;

- декларації від 09.02.2010 р. №38044 на суму 50,00 грн.;

- декларації від 30.04.2010 р. №10582 на суму 1092,00 грн.;

- декларації від 05.08.2010 р. №20461 на суму 2253,00 грн.;

- декларації від 09.11.2010 р. №30451 на суму 2106,00 грн.;

- декларації від 09.02.2011 р. №39542 на суму 2722,00 грн.;

- декларації від 06.05.2011 р. №21294 на суму 4029,00 грн.;

- декларації від 09.08.2011 р. №9006431497 на суму 1226,00 грн.;

- декларації від 09.11.2011 р. №9010697358 на суму 9567,00 грн.;

- декларації від 09.02.2012 р. № 9015896310 на суму 43041,00 грн.;

- декларації від 10.05. 2012 р. №9025282014 на суму 18143,00 грн.

За несплату у встановлений законодавством строк самостійно визначених сум, позивачем була нарахована пеня відповідачу.

Таким чином, на теперішній час, на думку позивача, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" лічиться заборгованість у розмірі 116881,68 грн., з яких сума основного платежу - 84 373, 00 грн. та пеня у розмірі 32508,68 грн. (нарахована у період з 18.11.2009 року по 16.02.2012 року).

Як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень, податковий борг по деклараціям з податку на прибуток частково був сплачений позивачем, а саме по деклараціям: від 09.11.2009 р. №28954 на суму 144,00 грн.; від 09.02.2010 р. №38044 на суму 50,00 грн.; від 30.04.2010 р. №10582 на суму 1092,00 грн.; від 05.08.2010 р. №20461 на суму 2253,00 грн.; декларації від 09.11.2010 р. №30451 на суму 2106,00 грн.; декларації від 09.02.2011 р. №39542 на суму 2722,00 грн.; декларації від 06.05.2011 р. №21294 на суму 4029,00 грн.; декларації від 09.08.2011 р. №9006431497 на суму 1226,00 грн.; декларації від 09.11.2011 р. №9010697358 на суму 9567,00 грн.; декларації від 09.02.2012 р. № 9015896310 на суму 43041,00 грн.

При цьому у платіжних дорученнях відповідачем зазначено призначення платежу -податок на прибуток приватних підприємств за відповідний період.

У судовому засіданні представники відповідача визнали, що по декларації від 10.05.2012р. №9025282014 податкове зобов'язання в сумі 18143,00 грн. сплачено не було.

Судом розглянуто справу з урахуванням вимог законів та інших нормативних актів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача за 2009-2010 рік виник під час дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" (далі - Закону України №2181).

Згідно з п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.00 р., платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 зазначеного закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 закону №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., та відповідно ст. 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього закону для подання податкової декларації.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів щодо сплати податкового боргу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" були у передбачений законом строк сплачені такі суми:

- по декларації від 09.11.2009 р. №28954 - 144,00 грн., квитанція банківської установи №2354070 від 18.11.2009 року на суму 144,00 грн., із зазначенням призначення платежу - податок на прибуток за 3-й квартал 2009 року;

- по декларації від 09.02.2010 р. №38044 на суму зобов'язань 50,00 грн., надано платіжне доручення від 27.01.2010 року №12 на суму 50,00 грн., з зазначенням призначення платежу - податок на прибуток за 4-й квартал 2009 року;

- по декларації від 30.04.2010 р. №10582 на суму зобов'язань 1092,00 грн., надано платіжне доручення від 05.05.2010 року №106 на суму 1092,00 грн., з зазначенням призначення платежу - податок на прибуток за 1-й квартал 2010 року;

- по декларації від 05.08.2010 р. №20461 - 2253,00 грн., надано платіжне доручення від 06.08.2010 року №213 на суму 2200,00 грн., з зазначенням призначення платежу - податок на прибуток за 2-й квартал 2010 року та надано платіжне доручення від 09.08.2010 року №1р1/17 на суму 53,00 грн., з зазначенням призначення платежу - податок на прибуток за 2-й квартал 2010 року;

- по декларації від 09.11.2010 р. №30451 - 2106,00 грн., надані платіжні доручення від 29.10.2010 року №321 на суму 500,00 грн., та від 15.11.2010 року №345 на суму 1606,00 грн., з зазначенням призначення платежу - податок на прибуток за 3-й квартал 2010 року.

З пояснень представників сторін, наданих у судовому засіданні, встановлено, що відповідач здійснював оплату поточних податкових зобов'язань, нарахованих по вказаним вище деклараціям, але податковою службою не зараховано їх в оплату за вказані податкові періоди, а зараховано в рахунок погашення попереднього боргу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Оскільки заперечення на позов містять посилання відповідача на часткове погашення відповідачем суми податкового боргу внаслідок сплати податкових зобов'язань по деклараціям по податку на прибуток і протиправність дій податкового органу щодо зарахування податковим органом поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу за минулий період, суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч.1 ст. 161 КАС України перевірити наявність факту порушення відповідачем податкового законодавства та дотримання Куп'янською ОДПІ Харківської області ДПС під час здійснення таких дій приписів ч. 3 ст. 2 КАС України.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України на момент виникнення податкового боргу за 2009-2010 р.р. належало виключно платнику.

Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу (недоїмки) або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Крім того, з аналізу норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу (недоїмки) або податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу при перерахуванні коштів в бюджет, є неправомірними. Такі дії відповідача суперечать частині другій ст.19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена позиція також викладена у рішеннях Вищого адміністративного суду у справах №2а-14578/08 та №2а-816/08.

На підставі викладеного, суд вважає протиправним нарахування податкового боргу позивачу щодо сплати податкових зобов'язань по деклараціям по податку на прибуток: від 09.11.2009 р. №28954 на суму 144,00 грн.; від 09.02.2010 р. №38044 на суму 50,00 грн.; від 30.04.2010 р. №10582 на суму 1092,00 грн.; від 05.08.2010 р. №20461 на суму 2253,00 грн.; декларації від 09.11.2010 р. №30451 на суму 2106,00 грн., оскільки вказані суми були сплачені відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями.

Таким чином, в частині стягнення суми податкового боргу по зазначеним деклараціям на суму 5 645 грн. належить відмовити.

Оскільки податкові зобов'язання по зазначеним деклараціям відповідачем сплачені, як вбачається з копії платіжних доручень, у передбачений законом строк, нарахування пені за цей період є також неправомірним, через що у задоволенні частини позовних вимог про стягнення пені у сумі 2201,50 грн. належить відмовити.

Щодо посилання відповідача на сплату податкових зобов'язань по деклараціям з податку на прибуток: декларації від 09.02.2011 р. №39542 на суму 2722,00 грн.; декларації від 06.05.2011 р. №21294 на суму 4029,00 грн.; декларації від 09.08.2011 р. №9006431497 на суму 1226,00 грн.; декларації від 09.11.2011 р. №9010697358 на суму 9567,00 грн.; декларації від 09.02.2012 р. № 9015896310 на суму 43041,00 грн., суд зазначає наступне.

З 01.01.2011 року набув чинності Податковий кодекс України, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.49.18 ст.49 ПК України - податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно п.87.9 ст.87 ПК України - у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього кодексу.

Таким чином, посилання відповідача на платіжні доручення щодо сплати ним податкового зобов'язань по деклараціям з податку на прибуток від 09.02.2011 р. №39542 на суму 2722,00 грн., від 06.05.2011 р. №21294 на суму 4029,00 грн., від 09.08.2011 р. №9006431497 на суму 1226,00 грн., від 09.11.2011 р. №9010697358 на суму 9567,00 грн., від 09.02.2012 р. № 9015896310 на суму 43041,00 грн., суд не бере до уваги.

Крім того, у судовому засіданні представники відповідача, визнали, що по декларації від 10.05.2012 р. №9025282014 на суму 18143,00 грн. податкове зобов'язання сплачено взагалі не було.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по деклараціям по податку на прибуток складає 78728,00 грн.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.36.1 ст.36 ПК України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України - органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідачу відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу була нарахована пеня.

Згідно наданого розрахунку пені по податку прибуток, за порушення граничних термінів сплати узгоджених зобов'язань станом на 22.05.2012 р., за період часу з 16.02.2011 року по 16.02.2012 року позивачем нарахована пеня у розмірі 30307,18 грн.

Таким чином, позивачем правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби виявлені здійснені відповідачем порушення вимог податкового законодавства та нарахований податковий борг на загальну суму 109035,18 грн., з яких основний платіж - 78728,00 грн. та пеня - 30307,18 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 109035,18 грн. (основний платіж - 78728,00 грн. та пеня - 30307,18 грн.), через що позовні вимоги в цій частин підлягають задоволенню. При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми податкового боргу по податку на прибуток на суму 5 645 грн. та стягнення пені на суму 2201,50 грн. з наведених вище підстав.

Відповідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" про стягнення податкового боргу -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куп'янське механозбиральне підприємство" (код ЄДРПОУ 22620944, Харківська область, м.Куп'янськ, смт.Ківшарівка, 42) на Р/р №31117009700013, отримувач Куп'янське УДКСУ, код отримувача 37813292, банк отримувача ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, призначення платежу *;101;22620944 - податок на прибуток приватних підприємств суму основного боргу у розмірі 78728.00 грн. та пені у розмірі 30307.18 грн., загальна сума стягнення становить 109035.18 грн. (сто дев'ять тисяч тридцять п'ять гривень 18 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 26.07.2012 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко