Ухвала суду № 25392193, 03.07.2012, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1810/1331/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - СтеценкоНомер провадження 11/1890/395/12 Суддя-доповідач - Яременко Категорія - 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Олійника В. Б., Захарченка О. П.,

з участю прокурора - Савостьянової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора Заяц Є.А., який затвердив обвинувальний висновок, засудженого ОСОБА_2 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 23 квітня 2012 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_2, раніше судимий:

12.02.2008 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 121, ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 12.11.2010 року,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину при слідуючих обставинах.

Так, 04 березня 2012 року, о 1 годині, перебуваючи біля господарства ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_1 засуджений ОСОБА_2, з метою скоєння крадіжки чужого майна, проник через дерев'яний паркан на це подвір'я, звідки таємно викрав металевий бак від трактора вартістю 300 грн., пристрій для перевезення бідонів вартістю 125 грн., металевий віз вартістю 160 грн. та металевий короб вартістю 210 грн., після чого вивіз вказані речі з місця вчинення злочину, чим завдав ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 795 грн.

В поданих апеляціях:

- прокурор Заяц Є.А. не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2, прохає скасувати вирок суду у зв'язку з м'якістю призначеного покарання, яке не відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості злочину, оскільки ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, будучи раніше судимим за скоєння тяжкого злочину, має не зняту та не погашену судимість, негативно характеризується, на шлях виправлення не став. Прохає скасувати вирок суду у зв'язку з м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

- Засуджений ОСОБА_2 у поданій апеляції, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію його дій, прохає змінити вирок суду, пом'якшивши йому призначене покарання з застосуванням ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Свої доводи мотивує тим, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, з'явився з повинною, повністю відшкодував заподіяну шкоду потерпілій, яка у доданій до апеляції заяві прохає обрати ОСОБА_2 покарання не пов'язане з позбавленням або обмеженням волі і претензій до засудженого не має. Також апелянт зазначає про те, що після повернення з місць позбавлення волі він в повній мірі став на шлях виправлення, приймав участь у громадському житті, безкорисно допомагав облагоджувати спортивні майданчики для мешканців міста.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи та зміст поданих апеляції, міркування прокурора Савостьянової Л.В., яка підтримала подану прокурором апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів дійшла переконання, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах і в поданих апеляціях не оспорюються.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Так, суд врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно з вимогами ст.. 12 КК України відносяться до категорії тяжкокого, дані про його особу, який характеризується позитивно, врахував матеріальний і сімейний стан та стан його здоров»я та обставини, що пом»якшують його покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме що злочином не завдано тяжких наслідків, підсудний повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому злочині.

Таким чином судом враховані в тому числі і обставини, що пом»якшують покарання, на які посилається в апеляції ОСОБА_2

Колегія суддів вважає, що суд, встановивши ряд пом»якшуючих покарання обставин, дані про його особу, обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, перейшовши до іншого, більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції вказаної статті, застосувавши ч.1 ст. 69 КК України.

Доводи апеляції засудженого про те, що він з»явився з повинною, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про з»явлення засудженого зі зізнанням. Заява потерпілої ОСОБА_3 про те, що вона до засудженого не має претензій і просить призначити покарання, не пов»язане з обмеженням волі, яка додана до апеляції засудженого, не є достатньою підставою для призначення більш м»якого покарання чи звільнення від відбування покарання ОСОБА_2

Підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України враховуючи всі обставини і дані про особу ОСОБА_2 не має. Отже, призначене засудженому ОСОБА_2 покарання є необхідним й достатнім для попередження нових злочинів. Враховуючи викладене доводи апеляції засудженого є необґрунтованими.

Доводи апеляції прокурора про призначення засудженому судом занадто м»якого покарання внаслідок не врахування тяжкості злочину вчиненого ОСОБА_2 та даних про особу підсудного є необґрунтованими, оскільки судом при призначенні покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину та те, що ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Разом з цим, судом дійсно окремим висновком не враховано наявність у ОСОБА_2 непогашеної судимості за ч.2 ст. 121 КК України. Однак на думку колегії суддів даний факт не порушує законності і обґрунтованості постановленого судом вироку з огляду на інші дані, що характеризують особу засудженого і обставини справи.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що для зміни або скасування вироку за поданими апеляціями підстав немає.

Тому, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 23 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції прокурора Заяц Є.А., який затвердив обвинувальний висновок та засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.

СУДДІ:

Яременко Г. М. Олійник В. Б. Захарченко О. П.