Ухвала суду № 253898, 27.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 вересня 2006 року                                                                                  м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого             Співака В.І.

суддів:                        Білуги С. В.

Гаманка О. І.

            Загороднього А.Ф.

                                   Заїки М.М.                            

при секретарі  Міненко І. М., за участю представника позивача Поліщука С. В. та представника відповідача Лотоса Ю. С.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 23 лютого 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2005 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео-Тім» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - 

          в с т а н о в и л а:

           У грудні 2004 року ТОВ «Відео-Тім» звернулось до суду із позовом доДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

            Рішенням господарського суду м. Києва від 23 лютого 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2005 року, позов ТОВ «Відео-Тім» задоволено повністю, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 29.09.2004 р. № 92-2611/0.

            В касаційній скарзі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 23 лютого 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2005 року, як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ «Відео-Тім».

            Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

____________Справа № 2-588/06                                                                                   Головуючий в Iінстанції Хрипун О. О.

                                                                                                                              Суддя-доповідач Гаманко О. І.

Судами встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта позапланової документальної перевірки від 27.09.2004 р. № 83/26-20/31457075, складеного ДПА у        м. Києві. Відповідно до висновків цього акту позивач безпідставно та в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відніс до податкового кредиту суми ПДВ з вартості отриманого від ТОВ «Іванна Дизайн» товару, оскільки рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.04.04 р. скасовано державну реєстрацію ТОВ «Іванна Дизайн» та визнані недійсними Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та установчі документи ТОВ «Іванна Дизайн» з моменту їх реєстрації. Зазначене позбавило позивача права посилатись на податкові накладні, видані ТОВ «Іванна Дизайн», як на доказ податкового кредиту за червень-листопад 2003 року у розмірі 89927 грн.

Позивач за період з 01.01.2003 р. по 01.08.2004 р. перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Іванна Дизайн» грошові кошти на загальну суму 539562,8 грн., в т. ч. ПДВ 89927, 13 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно послались на статтю 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої право на складання податкових накладних надане виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.6 статті 9 Закону свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Судами було встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.04.2004 р. визнані недійсними установчі документи ТОВ «Іванна Дизайн» з моменту реєстрації, протокол загальних зборів учасників від 07.04.2003 р. №1 та анульовано свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Іванна Дизайн» як платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.10.2004 р. рішення від 28.04.2004 р. було скасовано в результаті перегляду його за нововиявленими обставинами. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30.12.2004 р. в задоволенні позову про скасування державної реєстрації, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, протоколу зборів учасників ТОВ «Іванна Дизайн» відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджених доказів вірно зроблено висновок, що позивач мав право на включення сум ПДВ по податковим накладним, виданим ТОВ «Іванна Дизайн», до складу податкового кредиту по факту їх отримання.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеним обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

            З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно дана правова оцінка обставин по справі і не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

            Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -  

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі            м. Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 23 лютого 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 травня 2005 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео-Тім» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає. 

     Головуючий:                                                                        Співак В.І.

     Судді:                                                                                    Білуга С. В.

      Гаманко О.І.

                                                                                                    Загородній А.Ф.

                                                                                                    Заїка М.М.

З оригіналом згідно                          суддя                                ГаманкоО. І.