Ухвала суду № 25389773, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К-2414/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009

у справі № АС10/674-08/5021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки»

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Агрофірма «Семереньки») звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту -відповідач, Охтирська МДПІ Сумської області) від 24.11.2008 № 0000202301/0.

Постановою Господарського суду Сумської області від 26.02.2009 позов задоволено; визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 постанову суду першої інстанції скасовано; в позові відмовлено, з огляду на правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки повноти визначення єдиного податку ТОВ «Агрофірма «Семереньки»за період з 10.11.2005 по 30.06.2008, складено акт № 291/23/33486731 від 11.11.2008, в якому зафіксовано заниження показників єдиного податку на суму 190 491 грн., а саме: до бази оподаткування єдиним податком не включено позареалізаційні доходи, фактично отримані підприємством на його розрахунковий рахунок у вигляді безпроцентної позики від ТОВ «Агрофірма «Кочубій»та ТОВ «Айова»на загальну суму 1 904 910 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 30.06.2008 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000202301/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем: єдиний податок у розмірі 285 737 грн., в т.ч.: 190 491 грн. основного платежу та 95 246 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що між ТОВ «Агрофірма «Семереньки»та ТОВ «Агрофірма «Кочубій», ТОВ «Айова»були укладені договори безпроцентної позики від 22.08.2006 б/н, за якими перше отримало кошти в розмірі 1 904 910 грн., які в подальшому використані позивачем в процесі здійснення підприємницької діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що «Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»не відносить позику до позареалізаційних доходів суб'єкта малого підприємництва -юридичної особи, суми яких мають обов'язково включатись у відповідні графи Книги обліку доходів і витрат та впливати при цьому на розрахунок податкових зобов'язань такої особи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з метою обкладанням єдиним податком, суб'єкт малого підприємництва повинен враховувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, виручки від іншої реалізації.

Суд касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для юридичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Відповідно до абз. 5 п. 1, абз. 3 п. 3 цього Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг); суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до ч. 10 п. 4 зазначеного Указу суб'єкт малого підприємництва -юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, згідно ч. 8 п. 4 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Наказом ДПА України від 13.10.1998 № 477 (в редакції наказу ДПА України від 12.10.1999 № 554), затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва -юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Пунктами 2, 3, 4 зазначеного Порядку передбачено, що у графі 6 «Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів»відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації; у графі 3 «Сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)»відображається сума доходів, отриманих від виробництва та продажу продукції (товарів, робіт, послуг); у графі 4 «Сума виручки від реалізації основних фондів»відображається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих основних фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

За змістом пункту 5 зазначеного Порядку у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З аналізу наведених положень можна зробити висновок, що вказаним Порядком визначено лише порядок відображення в графах книги обліку доходів і витрат певних сум, але при цьому порядок визначення суми податку, який підлягає до сплати суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою, яка застосовує спрощену систему оподаткування, а розмір єдиного податку визначається в залежності від фактично отриманої суб'єктом підприємницької діяльності суми на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій безпосередньо з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), а всі інші доходи такого суб'єкта, в т.ч. позареалізаційні, не впливають на базу оподаткування цим податком.

Таким чином, постанова Господарського суду Сумської області від 26.02.2009 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки»підлягає задоволенню, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 підлягає скасуванню, а постанова Господарського суду Сумської області від 26.02.2009 -залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки»задовольнити

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 скасувати, а постанову Господарського суду Сумської області від 26.02.2009 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

Суддя О.І. Степашко