Ухвала суду № 25389206, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року м. Київ К-15650/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову господарського суду Сумської області від 28.07.2008 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009

у справі № АС3/28-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БІО ЛАТ"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської

області

про визнання недійсним податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „БІО ЛАТ" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень: № 0001502311/0 від 27.12.2007, № 0001502311/1 від 29.01.2008, № 0001502311/2 від 02.04.2008.

Постановою господарського суду Сумської області від 28.07.2008 позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 постанову господарського суду Сумської області від 28.07.2008 скасовано частково, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 1502311/0 від 27.12.2007, № 0001502311/1 від 29.01.2008, № 000150231 1/2 від 02 04.2008 на суму 50739 грн., в цій частині прийнято нове рішення, яким скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001502311/0 від 27.12.2007, № 0001502311/1 від 29.01.2008, № 000150231 1/2 від 02.04.2008, в інший частині постанову господарського суду Сумської області від 28.07.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 28.12.2006 по 30.09.2007 та складено акт № 526/23-3/34072544 від 17.12.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001502311/0 від 27.12.2007, № 0001502311/1 від 29.01.2008, № 0001502311/2 від 02.04.2008, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 127910, 20 грн.: 116282 грн. основний платіж, штрафні (фінансові) санкції 11628, 20 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", завищено валові витрати в результаті віднесення до складу валових витрат пов'язаних з посівами сої, ріпаку та віко-овсу, які в подальшому не були використані у власній господарській діяльності позивача, так як загинули, порушення пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем віднесено до складу валових витрат транспортні послуги по доставці основних фондів, внаслідок чого відповідач донараховано позивачу податкові зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2451, 90 грн.: основний платіж 2229 грн., штрафні (фінансові) санкції 222, 90 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, стосовно того, що позивач поніс витрати на придбання посівів віко-овсу та матеріалів для вирощування сої та ріпаку ярого для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Нормами пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Позивач надає декларації щоквартально, для нього податковий період квартал.

На підставі викладеного судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на поліпшення основних фондів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову господарського суду Сумської області від 28.07.2008 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 у справі № АС3/28-08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області відхилити.

Постанову господарського суду Сумської області від 28.07.2008 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 у справі № АС3/28-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко