Постанова № 25383387, 18.07.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 5023/6544/11

(н.р. 29/428-10)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., суддя Лакіза В.В. , суддя Пуль О.А.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шишлова О.М., дов. б/н від 10.09.2010 р. (оригінал у справі),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ліквідатора Шишлова О.М. (ліцензія Серія АВ № 547843 від 02.11.10 р.),

відповідача - Кадєєва К.М., дов. № 672/11.5.2 від 31.08.2011 р. (копія у справі),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4739Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2011 року у справі № 5023/6544/11 (н.р. 29/428-10)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика", м. Семенівка, Чернігівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне виробничо - комерційне підприємство "СВ", м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Харківська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус ХМНО Єрьоменко В.В., м. Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2010 року позивач, ТОВ "Семенівська взуттєва фабрика", звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою (т. 1 а.с. 2-7), в якій просив визнати виконавчий напис № 93 від 20.04.2010 р., вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко Володимиром Вікторовичем, таким, що не підлягає виконанню. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2011 року у справі № 29/428-10 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю (т. 1 а.с. 76-80).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 р. у справі № 29/428-10 апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а вказане рішення суду першої інстанції - без змін (т. 1 а.с. 138-145).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011 р. у справі № 29/428-10 касаційну скаргу відповідача задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2011 р. у справі № 29/428-10 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 р. у справі № 29/428-10. Справу № 29/428-10 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду (т. 1 а.с. 173-179).

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2011 р. у справі № 5023/6544/11 (н.р. 29/428-10) (суддя Аюпова Р.М.) позов задоволено повністю. Визнано виконавчий напис № 93 від 20.04.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменко Володимиром Вікторовичем, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу (т. З а.с. 33-40).

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду від 17.10.2011 р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т. З а.с. 48-49), в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як необґрунтоване, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Семенівська взуттєва фабрика".

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Ухвалою від 02 листопада 2011 р. зазначена апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 21 листопада 2011 р.

В судовому засіданні 21.11.2011 року колегія суддів дійшла висновку про неможливість закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні та оголосила перерву до ЗО листопада 2011 року.

30 листопада 2011 року ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (т. З а.с. 126-128) було запропоновано сторонам надати суду додаткові обґрунтовані пояснення та докази, а розгляд справи відкладено на 19 грудня 2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 р. (т. 4 а.с. 25-27) провадження у справі № 5023/6544/11 зупинено до набрання законної сили ухвалою господарського суду Харківської області про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Багатопрофільне виробничо -комерційне підприємство "СВ" №Б-39/137-10, що розглядається в господарському суді Харківської області. Зобов'язано сторони повідомити Харківський апеляційний господарський суд про результати вирішення справи № Б-39/137-10.

26 червня 2012 року провадження у справі № 5023/6544/11 було поновлено (т. 4 а.с. 56-57) та її розгляд призначено на 09 липня 2012 року.

Представник позивача та третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, проти апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, надав через канцелярію суду додаткові документи в обґрунтування своєї позиції по справі, які долучені судом до матеріалів справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Приватний нотаріус ХМНО Єрьоменко В.В.) в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення від 05.07.2012 року.

Враховуючи, що наявних в справі документів достатньо для її розгляду, а також враховуючи, що представники позивача, відповідача та ТОВ "Багатопрофільне виробничо - комерційне підприємство "СВ" не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи (нотаріуса), колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у даному судовому засіданні за відсутності представника Приватного нотаріуса ХМНО Єрьоменко В.В.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 02 квітня 2008 року між третьою особою (ТОВ "Багатопрофільне виробничо - комерційне підприємство "СВ") та ВАТ "ВТБ Банк" (відповідач у справі) було укладено генеральну угоду № 169 (т. 1 а.с. 19-20), за умовами якої Банк зобов'язався надавати ТОВ "БВКП "СВ" кредити, кредитні лінії, документальні операції (гарантії) авалювання векселів в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про надання гарантії та договорах про авалювання векселів (далі -кредитні договори), укладених у рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами (п. 1.1.). Загальний розмір позичкової заборгованості ТОВ "БВКП "СВ" за наданими в рамках угоди кредитами не повинен перевищувати 8.500.000,00 грн. (п. 1.2.).

07 квітня 2008 року між ТОВ "БВКП "СВ" та ВАТ "ВТБ Банк" був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/2 (т. 1 а.с. 16-18), відповідно до пункту 1.1 якого банк на підставі генеральної угоди №169 від 02.04.2008 р. та на умовах цього кредитного договору надає позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом 3.200.000,00 грн.

Для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ТОВ "Багатопрофільне виробничо - комерційне підприємство "СВ" за генеральною угодою № 169 від 02.04.2008 р. та договором про відкриття кредитної лінії 169-Ю/2 від 07.04.2008 р., між ВАТ "ВТБ Банк" (іпотекодержателем), ТОВ "Семенівська взуттєва фабрика" (іпотекодавцем) та ТОВ "Багатопрофільне виробничо - комерційне підприємство "СВ" (позичальником) 23 жовтня 2008 року був укладений іпотечний договір (т. 1 а.с. 21-25), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3646, згідно з пунктом 1.3 якого позивач передав в іпотеку відповідачеві нежитлові будівлі - їдальню літ. Ж, загальною площею 239,4 кв. м., ремонтно-будівельний цех літ. З, загальною площею 613,8 кв. м., механічний цех з гаражами літ. В, загальною площею 403,1 кв. м.; вбиральню літ. Б, загальною площею 13.0 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернігівська обл. м. Семенівка, вул. Червона площа, буд. 20, які належать позивачеві на праві власності і на які, відповідно до законодавства, може бути звернено стягнення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З огляду на те, що позичальником було порушено умови кредитного договору, 03 грудня 2009 року відповідачем (Банком) було направлено на адресу позивача вимогу про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»за вих. № 498/400-08-2 (надано до суду апеляційної інстанції 09.07.2012 р. вх. № 5559), в якій запропоновано протягом 30 днів з моменту одержання вимоги виконати умови основного зобов'язання, а саме: сплатити прострочену заборгованість за основним боргом у сумі 3.200.000,00 грн., прострочену заборгованість за процентами в розмірі 215.671,25 грн. за період з 01.07.2009 р. по 31.10.2009 р., прострочену заборгованість за процентами в розмірі 52.602,74 грн. за період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р.,пеню в розмірі 112.325,28 грн. за період з 01.08.2009 р. по 02.12.2009 р.

Також, позивача було попереджено, що у випадку непогашення у встановлений строк заборгованості перед Банком по кредиту в повному обсязі, Банк буде ініціювати звернення стягнення на предмет іпотеки та/або стягнення заборгованості у судовому порядку.

Вказана вимога була отримана позивачем, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (надано за тим же вхідним номером).

14 квітня 2010 року відповідач звернувся до Приватного нотаріуса ХМНО Єрьоменка В.В. із заявою про вчинення виконавчого напису за вих. № 1382/400-04-2 (т. 2 а.с. 114).

20 квітня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменком В.В. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 93, згідно з яким звернуто стягнення на нежитлові будівлі - їдальню літ. Ж, загальною площею 239,4кв. м., ремонтно-будівельний цех літ. З, загальною площею 613,8 кв. м., механічний цех з гаражами літ. В, загальною площею 403,1 кв. м.; вбиральню літ. Б, загальною площею 13,0 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернігівська обл. м. Семенівка, вул. Червона площа, 20, що належать ТОВ "Семенівська взуттєва фабрика" та передані в іпотеку стягувачу за іпотечним договором від 23.10.2008 р. в забезпечення виконання кредитних зобов'язань боржника - ТОВ "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ" за договором про відкриття кредитної лінії від 07.04.2008 р. №169-Ю/2 та генеральною угодою від 02.04.2008 р. №169, укладеними між боржником та стягувачем. За рахунок коштів, отриманих від їх реалізації, підлягають до задоволення вимоги ВАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Харківська регіональна дирекція" щодо стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 3.200.000,00 грн. станом на 13.04.2010 р.; суми заборгованості за процентами у розмірі 426.082,20 грн. за період з 01.07.2009 р. по 28.02.2010 р. та суми заборгованості за процентами у розмірі 54.356,16 грн. за період з 01.03.2010 р. по 31.01.2010 р., усього - 3.680.438,36 грн. (т. 1 а.с. 26-28).

19 травня 2010 року начальником відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 19337863 (т. 1 а.с. 29), якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 20.04.2010 р. №93, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єрьоменком В.В. про звернення стягнення на нежитлові будівлі - їдальню літ. Ж, загальною площею 239,4 кв. м. ремонтно-будівельний цех літ. З, загальною площею 613,8 кв. м., механічний цех з гаражами літ. В, загальною площею 403,1 кв. м.; вбиральню літ. Б, загальною площею 13,0 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернігівська обл., м. Семенівка, вул. Червона площа, 20, за іпотечним договором від 23.10.2008 р. в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ" на суму 3.680.438,36 грн.

Звертаючись з позовом до господарського суду Харківської області, ТОВ "Семенівська взуттєва фабрика" виходило з того, що спірний виконавчий напис нотаріуса від 20.04.2010 р. № 93 виданий з порушенням норм чинного законодавства України, а саме: статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат", п. 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, оскільки нотаріусом не була перевірена безспірність заборгованості боржника.

Господарський суд Харківської області, задовольняючи позов повністю, виходив з того, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а матеріали справи свідчать про відсутність беззаперечних доказів наявності заборгованості позивача перед відповідачем під час вчинення виконавчого напису.

Проте, з такими доводами місцевого господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та п.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 03.03.2004 р. за № 283/8882 (далі - Інструкція), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. При цьому, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат»та п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Згідно Переліку, стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди та документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Аналогічні приписи містять пункти 287, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких виконавчий напис вчиняється на оригіналі документу, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.), і має містити, зокрема, строк, за який провадиться стягнення.

Виходячи із змісту ст. ст. 87, 88 зазначеного вище Закону, виконавчий напис за своєю правовою природою є документом, що підтверджує наявність у боржника безспірної заборгованості перед стягувачем, яка виникла на підставі зобов'язання.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформація, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, Банком були надані наступні документи: витяги з особових рахунків боржника у двох примірниках, Договір про відкриття кредитної лінії та його копія, Іпотечний договір та його копія, Генеральна угода та її копія (т. З а.с. 4-16). Між банком та нотаріусом складено акт приймання-передачі від 16.04.2010 р. (т. 2 а.с. 115-116), з якого вбачається факт передачі нотаріусу як вищенаведених документів, так і листів-вимог (з доказами їх отримання позивачем) про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»..

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Семенівська взуттєва фабрика" посилалося на те, що виконавчий напис нотаріуса від 20.04.2010 р. № 93 виданий з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки нотаріусом не була перевірена безспірність заборгованості боржника.

Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 р. у справі № 29/428-10, зазначив, що норми чинного законодавства не встановлюють обов'язок нотаріуса узгоджувати суму заборгованості з іпотекодавцем. Позовне провадження при розгляді спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передбачає з'ясування не лише правильності дій нотаріуса при вчиненні виконавчого напису, а і перевірку правильності вимог, зазначених у виконавчому написі. Правильність визначення дійсної суми боргу покладається на суд, який за наслідками перевірки і визначає дійсність виконавчого напису (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні»).

Також, Вищий господарський суд України звернув увагу судів, що вони мали витребувати у нотаріуса документи, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис, дослідити, в тому числі перевірити, правильність вимог, зазначених у виконавчому напису.

У відповідності до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду під час нового розгляду справи.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2011 р. у справі № 5023/6544/11 (т. 2 а.с. 76-77) нотаріуса було зобов'язано

надати суду документи, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис № 93 від 20.04.2010 р.

Вказані вимоги нотаріусом були виконані (т. З а.с. 1-16) та надані суду виконавчий напис, витяг з особових рахунків боржника від 13.04.2010 р., заява про вчинення виконавчого напису, витяг з Державного реєстру іпотек, Іпотечний договір, Договір про відкриття кредитної лінії, Додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії, Генеральна угода та Додаткові угоди до неї.

Аналізуючи матеріали справи, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що Банком на підтвердження безспірності грошових вимог надано виписки по позичковому рахунку ТОВ "Багатопрофільне виробничо - комерційне підприємство "СВ" (т. 2 а.с. 22, 124-154).

Також, в матеріалах справи містяться всі документи, передбачені Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в тому числі копії вимог до позивача та ТОВ "БВКП "СВ" про усунення порушення з належними доказами їх отримання, копія акту приймання-передачі від 16.04.2010 р., складеного між відповідачем та приватним нотаріусом ХМНО Єрьоменком В.В.

Зважаючи на усе вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження існування іншої суми боргу та не спростував докази, надані Банком, не довів тих обставин, що заборгованість, яка зазначена у виконавчому написі нотаріуса, є спірною. Таким чином, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівська взуттєва фабрика" ґрунтується на припущеннях, які не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відносно ТОВ "Багатопрофільне виробничо - комерційне підприємство "СВ" було порушено провадження у справі про банкрутство № Б-39/137-10.

В межах розгляду справи про банкрутство Банк подав заяву про визнання кредиторських вимог ПАТ «ВТБ Банк»в розмірі 26.928.718,15 грн. (т. 2 а.с. 16-18), в якій в тому числі включено вимоги Банку за договором про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/2 від 07.04.2008 р. Вимоги банку включені до реєстру вимог кредиторів та відповідна ухвала суду першої інстанції про затвердження реєстру вимог кредиторів набула чинності.

З огляду на вищевикладене, колегією суддів встановлено, що вимоги ПАТ «ВТБ Банк»є безспірними, підтверджені матеріалами справи, а отже відсутні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нею під час апеляційного провадження з'ясовано не лише правильність дій нотаріуса при вчиненні виконавчого напису, а й здійснено перевірку правильності вимог, зазначених у виконавчому написі та правильність визначення дійсної суми боргу.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 2 статті 103, п. 1 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2011 року у справі № 5023/6544/11 (н.р. 29/428-10) скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівська взуттєва фабрика»(Чернігівська область, м. Семенівна, вул. Червона площа, буд. 20, код ЄДРПОУ 33198154, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Харківська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, код ЄДРПОУ 14359319, п/р 351979000900 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови складено 16.07.2012 р.